Міністерство освіти і науки України
Приазовський державний технічний університет
Затверджено
на Вченій Раді
університету
Протокол №____
від ______2003
Методичні вказівки
до самостійного вивчення курсу „Гроші та кредит”
для студентів за фахом „Фінанси” – 7.050104,
„Банківська справа” – 7.050105, „Облік та аудит” – 7.050106
та інших економічних спеціальностей денної та заочної форм навчання
м. Маріуполь, 2003 р.
Методичні вказівки укладено доцентом каф. „Фінанси та банківська справа” канд.. техн. наук Логутовою Т.Г.
Зміст
Вступ.............................................................................................................4
Тема 1. Суть і функції грошей...................................................................5
Тема 2. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм......................10
Тема 3. Грошовий оборот і грошові потоки...........................................16
Тема 4. Грошові системи..........................................................................25
Тема 5. Кредит у ринковій економіці......................................................29
Тема 6. Кредитні системи.........................................................................36
Тема 7. Валютні відносини та валютні системи....................................47
Тестові завдання........................................................................................59
Питання курсу „Гроші та кредит”, які виносяться для підготовки до іспиту.................................................................................................................62
Тематика курсових робіт та методичні вказівки щодо їх виконання..........................................................................................................64
Рекомендована література........................................................................66
Вступ
Мета пропонованих методичних вказівок до самостійного вивчення дисципліни „Гроші та кредит” забезпечити студентів необхідними навчально-методичними матеріалами. Дисципліна „Гроші та кредит” є базовою для прикладного вивчення банківської справи, таких дисциплін, як „Банківські операції”, „Облік і аудит в банках”, „Банківський маркетинг”, „Фінансовий менеджмент у комерційних банках”, „Платіжні системи”, „Грошово-кредитні системи”.
Методичні вказівки включають вказівки для вивчення кожної теми, плани семінарських занять, термінологічний словник ключових понять кожної теми з визначенням їх сутності, запитання для самоконтролю міцності засвоєння теоретичних положень курсу „Гроші та кредит”, завдання для блочно модульного контролю, тематику курсових робіт і методичні вказівки щодо їх виконання.
Зазначені вище матеріали спрямовані на методичне забезпечення всіх форм роботи студентів, пов’язаної з опануванням теоретичного матеріалу, засвоєнням відповідної термінології, ознайомленням з літературними
Тема 1. Суть і функції грошей
Методичні вказівки
Щоб зрозуміти суть грошей в ринковій економіці, студенту слід передусім повторити такі елементарні питання економічної теорії, як товар і його властивості. Після цього потрібно з'ясувати питання про походження грошей, зокрема дві його концепції: еволюційну та раціоналістичну, роль держави у формуванні феномена грошей. Необхідно зрозуміти недоліки бартерного обміну порівняно з грошовим.
У подальшому слід зупинитись на вивченні еволюції грошового товару та функціональних форм грошей, поступової втрати золотом грошових функцій. Треба простежити еволюцію форм грошей, з'ясувати причини, які зумовили перехід від простих до більш складних форм грошей. Особливу увагу необхідно звернути на процес демонетизації золота та виникнення паперових і кредитних грошей, що прийшли на зміну золоту. Потрібно усвідомити, що сучасні кредитні гроші мають кілька форм прояву — готівкову, депозитну, електронну, форму «торгових» грошей, кожна з яких має свої переваги та недоліки.
Чи не найскладнішим питанням теорії грошей є питання про їх вартість. Особливо ускладнилось воно після того, як панівною формою стали кредитні гроші, що не мають власної внутрішньої вартості.
Потрібно засвоїти механізм формування вартості таких грошей і суть її прояву як купівельної спроможності грошей, особливості прояву грошей як грошей і грошей як капіталу. Зрозуміти, що процент — це ціна грошей як капіталу і уяснити, що таке альтернативна вартість грошей.
Особливу увагу слід звернути на вивчення суті грошей, зрозуміти, чим гроші відрізняються від звичайного товару, у чому полягають відмінності грошей як грошей і грошей як капіталу.
Далі слід поглибити свої знання про функції грошей, звернувши увагу на те нове, що з'явилось у їх тлумаченні в останні роки. Зокрема, вивчаючи функцію грошей як міри вартості, треба мати на увазі, що поняття масштабу цін, яке давно вживалось у літературі, докорінно змінилося. Замість вагової кількості грошового металу, прийнятої за грошову одиницю, тепер в усіх країнах за масштаб цін береться певна частка товарної вартості, за допомогою якої і пропорційно якій вимірюється вартість кожного товару. Потім треба усвідомити, чому вартість товарів вимірюється уявними грошима («грошима в умі»). Слід звернути увагу на роль грошей у цій функції, особливо у ціноутворенні.
Вивчаючи функцію грошей як засобу обігу, потрібно з'ясувати її ознаки, а також те, які переваги в процесі обміну товарами між товаровиробниками дають гроші порівняно з бартером, та чому в цій функції не можуть виступати уявні гроші. Важливо також звернути увагу на кількість грошей, яка потрібна в обігу для виконання ними функції засобу обігу. Крім цього, особливу увагу слід приділити тим наслідкам, які виникають тоді, коли гроші не можуть нормально виконувати функцію засобу обігу.
Вивчаючи функцію грошей як засобу платежу, слід з'ясувати походження цієї функції й усвідомити основні її ознаки. Треба звернути увагу на те, як ця функція грошей впливає на кількість грошей в обігу. Необхідно розібратись, від яких факторів залежить нормальне виконання грошима функції засобу платежу, коли може наступати платіжна криза та хвиля банкрутств. На завершення вивчення функції грошей як засобу платежу треба з'ясувати, яку роль виконують гроші в цій функції.
Вивчаючи функцію грошей як засобу нагромадження та заощадження, потрібно звернути увагу на те, що різні автори по-різному називають цю функцію і залежно від цього трактують її. Необхідно засвоїти ознаку цієї функції, з'ясувати, як змінився механізм використання грошей у цій функції в умовах, коли золото перестало використовуватись як гроші та в умовах глибокої інфляції. Слід вивчити форму нагромаджень і заощаджень та їх мотиви і вплив на розвиток економіки й добробуту народу.
Під час вивчення функції світових грошей необхідно звернути увагу на генезис міжнародних розрахунків, особливо на механізм їх здійснення після припинення використання золота в цих розрахунках, а також причини того, чому в них стало можливим застосувати національні та колективні гроші.
Вивчаючи роль грошей, потрібно з'ясувати, як вона проявлялась в умовах командно-адміністративної системи та яких змін зазнала в умовах переходу до ринкової економіки. Особливо слід розібратись у тому, яку роль відіграють гроші як засіб обліку праці, у функціонуванні ринку, у стимулюванні та регулюванні суспільного виробництва, нагромадженні та переливі капіталу.
Плани семінарських занять
Заняття 1
1. Походження грошей. Роль держави у творенні грошей.
2. Суть грошей як загального еквівалента і абсолютно ліквідного активу. Гроші як гроші й гроші як капітал.
3. Форми грошей та їх еволюція. Демонетизація золота, Еволюція кредитних грошей.
4. Вартість грошей. Ціна грошей як капіталу: вартість зберігання
грошей та процент.
Заняття 2
1. Функції грошей. Функція міри вартості. Ціна як грошове вираження вартості товарів.
2. Функція засобу обігу. Функція засобу платежу. Їх суть, сфери використання, відмінності.
3. Функція засобу нагромадження. Її суть, сфера використання, вплив часу на неї.
4. Світові гроші. Взаємозв'язок функцій та вплив на них зміни вартості грошей.
5. Роль грошей як інструмента регулювання економіки. Гроші в перехідній економіці України.
Термінологічний словник
Бартер — обмін одного товару на інший без допомоги грошей.
Білонна монета — розмінна монета з дрібною вартістю, яка карбується не з дорогоцінного металу.
Готівкові гроші — виготовлені з паперу або іншого малоцінного металу знаки вартості.
Гроші — специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар і є загальним еквівалентом.
Депозитні гроші — неповноцінні знаки вартості, які не мають речового виразу й існують лише у вигляді певних сум на рахунках у банках.
Електронні гроші — різновид депозитних грошей, які означають, що переведення грошових сум по рахунках в банках здійснюється автоматично з допомогою ЕОМ за безпосереднім розпорядженням власників поточних рахунків.
Засіб нагромадження — функція, в якій гроші обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі.
Засіб обігу — функція, в якій гроші виступають як посередник в обміні товарів і забезпечують їх обіг.
Засіб платежу — функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних стосунків.
Кредитна картка — іменний грошовий документ, що видається банком власнику поточного рахунку і дає йому можливість оплатити через ЕОМ свої покупки і погасити борги переказом грошей по рахунку без використання готівки.
Кредитні гроші — неповноцінні знаки вартості, які виникають і функціонують у обігу на основі кредитних стосунків.
Міра вартості — функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни.
Монета — установленої форми зливки металу, вагу і пробу яких засвідчує своїм штемпелем держава.
Паперові гроші — нерозмінні на метал знаки вартості, що випускаються державою (казначейством) для покриття своїх витрат і наділяються нею примусовим курсом (визначаються обов'язковими до приймання в усі види платежів).
Світові гроші — функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті.
Функція грошей — «робота» грошей щодо обслуговування руху вартості товарів.
Запитання для самоконтролю
1. Які існують властивості грошей?
2. Які існують особливості грошей як загального товару (еквівалента)?
3. Поясніть виникнення грошей унаслідок розвитку товарного обміну.
4. Яким чином суперечність товару й уречевленої в ньому праці зумовлює необхідність грошей у товарному господарстві?
5. Розкрийте механізм формування споживчої і мінової вартості грошей.
6. Назвіть відмінності грошей як грошей від грошей як капіталу.
7. Які функції виконують світові гроші?
8. Назвіть причини демонетизації золота.
9. Чим функція грошей як засобу платежу відрізняється від функції грошей як засобу обігу?
10. Чим паперові гроші відрізняються від кредитних?
Теми рефератів
1. Необхідність та суть грошей.
2. Форми грошей та їх еволюція.
3. Вартість грошей.
4. Функція грошей як міри вартості.
5. Функція грошей як засобу обігу. Характер обігу електронних грошей.
6. Функція грошей як засобу платежу.
7. Функція грошей як засобу нагромадження.
8. Функція грошей як світових грошей.
9. Суть та характер обігу торгових грошей.
10. Роль грошей у перехідний період до ринкової економіки в Україні.
Тести для перевірки знань
1. Яке з наведених нижче визначень найбільш повно і точно виражає суть грошей?
а) гроші — це мірило вартості;
б) гроші — це абстрактно-ліквідний актив;
в) гроші — це знаряддя обміну;
г) гроші — це загальний еквівалент;
д) гроші — це речова форма суспільних відносин;
е) гроші — це все те, що використовується як гроші.
2. Знайдіть правильну відповідь на питання: що таке неповноцінні гроші?
а) гроші, які знецінюються;
б) гроші, які виготовлені не з дорогоцінного металу;
в) грошові знаки, які не розмінюються на дорогоцінний метал;
г) гроші, які емітуються для фінансування витрат державного
бюджету.
3. Знайдіть правильну відповідь на питання: що таке кредитні
гроші?
а) гроші, випущені державою для покриття своїх потреб, що фінансуються з бюджету;
б) будь-які неповноцінні гроші;
в) гроші, що емітуються банками для кредитування реальної економіки;
г) гроші, що емітує центральний банк для фінансування бюджетного дефіциту.
4. Чи можна поставити знак «=» між поняттями «неповноцінні гроші» та «кредитні гроші» і чому?
5. До яких сучасних форм кредитних грошей ступінь довіри найвища і найнижча і чому?
а) готівкових;
б) депозитних;
в) електронних;
г) торгових.
6. Які з наведених причин відіграли вирішальну роль у демонетизації золота?
а) недостатня маса золотих запасів у природі;
б) інтенсивне використання золота з наявних запасів у виробництві (електронна техніка, виробництво прикрас, медтехніка тощо);
в) прагнення урядів сконцентрувати все золото в стратегічних державних запасах;
г) велика дорожнеча обігу золотих грошей;
д) непіддатливість золотого обігу до регулюючого впливу з боку держави;
е) бажання урядів перебрати на себе емісію нерозмінних грошей заради покриття своїх фінансових потреб.
7. Визначіть, як називаються готівкові грошові знаки, які випускаються емісійними банками?
а) казначейські білети;
б) банківські білети;
в) векселі;
г) чеки.
8. До кредитних грошей належать:
а) кредитна картка;
б) банкнота;
в) чек;
г) електронні гроші;
д) вексель.
Тема 2. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм
Методичні вказівки
Вивчаючи цю тему, треба уяснити, що кількісна теорія грошей є нині пануючою. Згідно з цією теорією вартість грошей і рівень товарних цін змінюється залежно від кількості грошей в обігу: чим їх більше, тим ціни на товари вищі, а вартість грошей нижча, і навпаки.
Слід звернути увагу на те, що кількісна теорія грошей включає два базових положення:
• принцип причинності, тобто зміна цін на товари пояснюється змінами кількості грошей в обігу;
• принцип пропорційності, тобто ціни на товари змінюються пропорційно зміні кількості грошей в обігу.
Кількісна теорія грошей пройшла тривалий шлях свого розвитку. Розрізняють ранню та сучасну кількісну теорію грошей. Загальна оцінка ранньої теорії зводиться до такого: вона залишалася механістичною, тобто спрощено представляла зв'язок між кількістю грошей в обігу та рівнем товарних цін і тільки на макроекономічному рівні, не вникаючи в процеси, що відбуваються у середині економічних суб'єктів. Другий етап розвитку кількісної теорії грошей почався з початку XX століття, коли золоті монети почали витіснятися з обігу, частіше стали з'являтись нерозмінні на золото гроші й все більшій кількості економістів ставало очевидно, що гроші відіграють активну роль у ціноутворенні, що фактор їх кількості впливає на зміну товарних цін.
Слід зазначити, що першим, хто зробив спробу чіткіше сформулювати взаємозв'язок різноманітних ключових факторів грошової і негрошової сфер щодо кількісної теорії грошей, був американський економіст І.Фішер. Він висунув трансакційну версію кількісної теорії на базі так званого «рівняння обміну»:
, (2.1.)
де М — маса грошей, що знаходяться в обігу протягом певного періоду; V — швидкість обігу грошової одиниці; Р — ціна індивідуального товару, реалізованого за вказаний період; Q — загальна маса товарів (фізична), що реалізуються у даному періоді.
І.Фішер зробив висновок, що Р безпосередньо залежить від М. Ціни можуть зростати при незмінній кількості грошей, тобто на ціну впливає кількість товарів, які виготовлені й поставлені на ринок:
І.Фішер вивчав усі фактори зміни цін, але перевагу віддавав М; V — похідний фактор, він формується залежно від М та від стану сфери обігу. Заслуга І. Фішера полягає у тому, що він звернув увагу на М. Велике значення має Q, оскільки V та виробництво товарів можуть змінюватися самі по собі, незалежно від зміни М під впливом технічного прогресу, суспільного поділу праці, психології людини та інших факторів, безпосередньо не пов'язаних з грошовою масою.
Вивчаючи цю тему, треба усвідомити, що на базі трансакційного варіанту кількісної теорії грошей І.Фішера та у зв'язку з критикою цього варіанта, група професорів Кембріджського університету (А. Маршалл, А. Пігу, Д. Робертсон) сформулювала свій варіант, названий «кембріджською версією», або теорією касових залишків. На відміну від варіанта І.Фішера у «кембріджській версії» підхід до проблеми не макроекономічний, а мікроекономічний. Кембріджські економісти зосередили увагу на мотивах нагромадження грошей у окремих економічних суб'єктів, прийшовши до висновку, що в них є постійне прагнення нагромаджувати гроші, тобто, з одного боку, мати резервний запас засобів платежу з тим, щоб розплачуватися по всіх своїх зобов'язаннях, а з іншого — створювати страховий запас ресурсів на страховий випадок. Кембріджські економісти дали нову формулу зв'язку грошей та цін:
(2.2.)
де М — касовий залишок (маса) грошей у економічних суб'єктів; R — виробництво продукції у фізичному вираженні за певний період; Р — середня ціна одиниці виробленої продукції; k — частина RP, яку економічні суб'єкти мають бажання зберігати у вигляді грошей (касового залишку).
Слід зазначити, що кембріджські економісти зробили висновок, що між М і Р існує зв'язок і на цей зв'язок діє k.
Свій вклад у розвиток кількісної теорії грошей вніс і Дж. М. Кейнс. У ранніх своїх працях він підтримував кембріджську версію, а пізніше сформулював свій варіант. Він пов'язав кількісний фактор грошової маси з реальними відтворювальними процесами і через них простежив за зв'язком між кількістю грошей і цінами на товари. Кейнс, на відміну від кембріджських економістів, знайшов цей зв'язок через норму банківського процента. У теорії Дж. Кейнса обґрунтовано, що маса грошей (М) не такою мірою безпосередньо пов'язана з цінами, як раніше, а вона зв'язана через масу доходу і норму процента:
M=L1(q) + L2(j), (2.3.)
де М — маса грошей; q — загальний дохід; j — дохід, який сформувався у зв'язку з нормою процента; L1 і L2 — попит на гроші; L2 названо спекулятивним доходом, який отримують від банківського процента.
Слід звернути увагу на те, що в 50-ті роки XX століття було очевидно, що країни з ринковою економікою втягуються у глобальну інфляцію, про неї йшлося у програмах багатьох західних країн. Учені намагаються відшукати її причини у кейнсіанських твердженнях, тобто в судженні про те, що будь-які доходи можуть зняти тиск маси грошей на ціни. Відродилася неокласична кількісна теорія грошей у вигляді монетаристської теорії, головним представником якої є американський економіст М.Фрідмен.
Звинувачуючи Дж. Кейнса у виправданні політики інфляції, сучасні монетаристи знову повернулися до аналізу прямого зв'язку між грошима та цінами на макрорівні, стверджуючи, що зростання маси грошей веде до зростання цін. В умовах, коли на світовому рівні активно діє ринковий механізм, економічні цикли згасли, а всі економічні показники змінюються помірно, фізична маса товарів (Q), що підлягає реалізації, стає керованою, передбачливою, прогнозованою; монетаристи можуть передбачити зростання Q на 1, 2, 3, 4... процентів. Головний фактор тут М, який перебуває в руках уряду — емісія грошей. Монетаристи твердять, що не треба займатися тими процесами, що ними займались кембріджські економісти. " М" на рівні цін (Р), що склалися і «V» виробництва, яке є чи буде, — це теорія місця грошей, грошової політики в економічній теорії.
М.Фрідмен розробив відповідні рекомендації для уряду щодо грошової політики. Він підрахував, що якщо б у США " М" щороку збільшувалось на 4%, то ціни були б стабільними, тобто 3% на приріст виробництва продукції, 1% на уповільнення швидкості обігу грошової маси. Маргарет Тетчер запозичивши ці ідеї, вивела Великобританію з важкого економічного стану. Сучасний монетаризм є характерним для високорозвинутої ринкової економіки.
Плани семінарських занять
Заняття 1
1. Основні постулати класичної кількісної теорії грошей та їх
еволюція. Відмінності від трудової теорії вартості.
2. Неокласичний варіант кількісної теорії грошей. «Трансакційний варіант» І.Фішера та «Кембріджська версія».
3. Вклад Д. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей.
4. Неминучість інфляційних наслідків реалізації кейнсіанських концепцій.
Заняття 2
1. Сучасний монетаризм як альтернативний напрямок кількісної теорії. Його відмінності від кейнсіанських концепцій.
2. Вклад М.Фрідмена в розробку монетарної політики на основі неокласичного варіанта кількісної теорії.
3. Кейнсіансько-неокласичний синтез. Грошово-кредитна політика монетаристів та неокейнсіанців у сучасних умовах.
4. Грошово-кредитна політика України у світлі сучасних монетаристських теорій.
Теми рефератів
1. Суть кількісної теорії грошей та причини її виникнення.
2. «Трансакційний варіант» кількісної теорії грошей.
3. «Кембріджська версія» кількісної теорії грошей.
4. Вклад Дж. Кейнса у розробку кількісної теорії грошей.
5. Монетаризм та його сучасне застосування.
Термінологічний словник
Вкладення капіталу — продаж компанією своїх акцій певній групі юридичних і фізичних осіб. Успіх розміщення, як правило, залежить від здібностей фондового брокера компанії розмістити випущені цінні папери.
Грошова інфляція — теорія, згідно з якою інфляція пов'язана з розширенням грошової маси в обігу.
Грошовий ринок — ринок короткотермінових кредитів, а також ринок валют та благородних металів як доповнення до ринку короткотермінових кредитів.
Грошові агрегати — показники грошової маси в обігу від вузького М0 до широкого М5.
«Дешеві» гроші — грошово-фінансова політика утримання процентних ставок на низькому рівні, що проводиться з метою стимулювання економічної діяльності шляхом зниження вартості кредитів та інвестицій.
Дефіцитне фінансування — спосіб розширення сукупного попиту шляхом застосування державного регулювання. Як правило, це здійснюється шляхом перевищення державних видатків над доходами, наслідком чого є створення бюджетного дефіциту.
" Дорогі" гроші — кредитно-фінансова політика, що допускає стримування отримання кредитів та високі процентні ставки по кредитах.
Інвестиції — придбання засобів виробництва з метою виробництва товарів для майбутнього споживання, придбання активів, наприклад, цінних паперів, творів мистецтва, депозитів у банках з метою отримання прибутку чи збільшення капіталу.
Капіталовкладення — витрати на придбання об'єктів основного капіталу.
Монетаризм — школа в економічній науці, яка ставить гроші у центр макроекономічної політики. Монетаризм базується на кількісній теорії грошей, що пов'язує рівень цін з кількістю грошей у народному господарстві країни. Монетаризм стверджує, що грошові фактори мають визначальний вплив на економіку і що, зокрема, збільшення грошової маси державою веде швидше до інфляції, ніж до підвищення зайнятості.
Монетарист — людина, яка дотримується монетаристської теорії.
Монетизація — продаж урядом цінних паперів банкам з метою фінансування дефіциту бюджету.
Трансакція (лат. transactio — звершення) — операція, угода, що супроводжується взаємними поступками.
Фінансовий інструмент — засіб, який використовується урядом для досягнення своєї макроекономічної мети. Наприклад, державні видатки та оподаткування можуть розглядатися як інструменти, спрямовані на досягнення повної зайнятості.
Запитання для самоконтролю
1. Поясніть суть кількісної теорії грошей.
2. Які соціально-економічні причини виникнення кількісної теорії грошей?
3. У чому полягає суть «трансакційного варіанта» кількісної теорії грошей?
4. Поясніть причинно-наслідкові зв'язки у рівнянні обміну І.Фішера.
5. У чому полягає суть «кембріджської версії» кількісної теорії грошей?
6. Дайте тлумачення формули А.Пігу «кембріджської версії».
7. Вклад Дж. Кейнса у розробку кількісної теорії грошей.
8. У чому полягає специфіка рекомендацій Дж. Кейнса щодо грошового регулювання економіки?
9. У чому полягає суть монетаристської версії кількісної теорії грошей?
10. Яка відмінність монетаризму від кейнсіанських поглядів на грошовий механізм?
11. У чому полягає суть фіскальної політики щодо її впливу на економічну кон'юнктуру?
Тема 3. Грошовий оборот і грошові потоки
Методичні вказівки
Вивчаючи цю тему, слід звернути увагу на те, чим відрізняється грошовий обіг як безперервний процес руху грошей і грошовий оборот як момент у цьому русі. У зв'язку з цим треба з'ясувати, чому показниками виміру грошового обігу є швидкість обігу грошей, а грошового обороту — сума платежів за певний період часу. Необхідно збагнути, чому змінюються темпи розвитку обох сфер грошового обігу і грошового обороту на різних етапах розвитку економіки.
Розглядаючи форми грошей, потрібно простежити їх генезис, причини переходу від однієї форми до іншої, проаналізувати види засобів обігу та їх суть, сфери використання цих засобів. Особливу увагу необхідно звернути на поняття грошової маси, показники її вимірювання і структуру.
Вивчаючи швидкість грошового обігу, слід з'ясувати фактори, які на неї впливають, та показники її вимірювання.
Особливо важливе значення для вивчення багатьох питань цієї теми має розуміння законів грошового обігу, саме розуміння, а не тільки вивчення.
Спираючись на закони грошового обігу, треба уважно проаналізувати суть стабільності грошей та механізм її забезпечення, звернути увагу на дію кожного з основних факторів, що впливають на неї.
Розглядаючи механізм поповнення маси грошей в обороті треба простежити вилив ефекту грошового мультиплікатора.
Плани семінарських занять
Заняття 1
1. Поняття грошового обороту, його економічна основа, основні
суб'єкти та ринки, які він обслуговує.
2. Грошові потоки. Характеристика основних видів та їх взаємозв'язок.
3. Механізм балансування грошових потоків в окремих секторах та в обороті в цілому.
4. Структура грошового обороту за формою платіжних засобів та економічним змістом. Характеристика грошового обігу як складової грошового обороту.
Заняття 2
1. Поняття та складові маси грошей, що обслуговує грошовий оборот. Базові гроші та грошові агрегати.
2. Швидкість обігу грошей та фактори, що її визначають. Розрахунок швидкості обігу.
3. Вплив швидкості обігу на масу та стабільність грошей. Механізм забезпечення стабільності грошей.
4. Суть та вимоги закону кількості грошей, необхідних для обороту. Монетизація ВВП.
Заняття З
1. Механізм поповнення маси грошей в обороті. Роль центрального та комерційних банків в цьому механізмі.
2. Характеристика грошового мультиплікатора.
3. Сучасні засоби платежу, які обслуговують грошовий оборот, їх економічні відмінності.
4. Основна характеристика банкнот та розмінної монети.
5. Суть та особливості використання депозитних грошей, векселів та чеків.
Термінологічний словник
Грошовий агрегат — показник грошової маси, в якому зібрана певна її частина, наприклад, Мо — маса готівкових грошей в обігу.
Грошовий мультиплікатор — це коефіцієнт, який відображає співвідношення між первинною емісією грошей і кінцевим збільшенням грошової маси в результаті цієї емісії.
Грошовий оборот — сукупність переміщень грошових коштів між економічними суб'єктами в процесі обміну щодо погашення грошових зобов'язань.
Грошові потоки — частини грошового обороту, що відображають певні платежі (наприклад, за товари, послуги, працю) формуванням та використанням фінансових ресурсів держави тощо.
Маса грошей — сукупність грошових коштів у будь-якій їх формі, яка є в розпорядженні економічних суб'єктів у даний момент.
Теми рефератів
1. Грошовий оборот та грошові потоки в Україні.
2. Основні ринки, що взаємопов'язуються грошовим оборотом.
3. Закон кількості грошей, необхідної для обігу та використання їх вимог в Україні.
Завдання для перевірки знань
1. Визначити, з яких секторів складається грошовий оборот:
а) грошового обігу та фінансів;
б) грошового обігу, фінансів та кредитного сектора;
в) грошового обігу та кредитного сектора.
2. Визначити складові базових грошей:
а) обов'язкові банківські резерви;
б) касова готівка;
в) депозити в центральному банку;
г) готівкові гроші, які перебувають в обороті поза банками;
д) усі перелічені складові.
3. Якщо фактична маса грошей в обороті (Кф) перевищує необхідну для обороту (Кн), то які явища матимуть місце:
а) нестача купівельної спроможності;
б) грошовий попит відповідає товарній пропозиції;
в) надлишок купівельної спроможності.
4. Як визначається рівень монетизації економіки:
а) як співвідношення грошової маси до валового внутрішнього продукту?
б) як співвідношення валового внутрішнього продукту до грошової маси?
в) як співвідношення грошової маси до валового національного продукту?
5. Залучені ресурси комерційного банку становлять 1000 тис. грн., а норма обов'язкового резерву — 15%. Якими будуть у цьому випадку кредитні ресурси комерційного банку (тис. грн.)?
а) 1000;
б) 850;
в) 150.
6. Визначити, які гроші перебувають в обороті в Україні у сучасних умовах?
а) повноцінні гроші;
б) неповноцінні гроші;
в) обидва види.
7. Які гроші належать до неповноцінних:
а) готівкові гроші;
б) депозитні гроші;
в) електронні гроші;
г) золоті монети;
д) срібні монети;
е) мідні монети.
8. Визначити засоби платежу, які обслуговують нині грошовий оборот в Україні:
а) банкноти;
б) акредитиви;
в) розмінні монети;
г) платіжні доручення;
д) чеки;
е) векселі;
є) казначейські білети;
ж) готівкові гроші;
з) депозитні гроші.
Рис. 4.3. Рівновага на ринку позичкових коштів.
Рис.4.4. Ефект доходу та ефект заміни при зміні процентної ставки
.
Рис. 4.5. Ринок грошей
Примітка. Оскільки існує обернено-пропорційна залежність попиту на гроші від процентної ставки, зростання грошової пропозиції спричиняє зниження процентної ставки (1), і навпаки (2).
Рис. 4.6. Державна політика в умовах фіксованого валютного курсу та високої мобільності
Примітка: а) фіскальна експансія (рух кривої IS в положення IS') веде до зростання внутрішньої ставки процента, що обумовлює створення позитивного сальдо платіжного балансу і підвищення попиту на національну валюту (точка 2); при незмінному валютному курсі зростає обсяг міжнародних резервів банківської системи, а також зростає пропозиція грошей (рух кривої LM) до моменту досягнення нової позиції рівноваги (точка 3);
б) грошова експансія (рух кривої LM) веде до дефіциту платіжного балансу, оскільки наслідком зниження процентних ставок слугує відплив капіталу та зниження попиту на національну валюту; починає знижуватись кількість міжнародних резервів, скорочується грошова маса до моменту повернення кривої LM у вихідне положення.
Рис. 4.7. Державна політика при фіксованому валютному курсі та низькій мобільності капіталу
Примітка: а) фіскальна експансія: приплив капіталу в результаті зростання внутрішньої процентної ставки не компенсує дефіциту торгового балансу — попит на національну валюту скорочується, знижується обсяг міжнародних резервів, скорочується пропозиція грошей (рух кривої LМ), стимулююча дія фіскальної політики в значній мірі нейтралізується;
б) наслідки грошової експансії в цілому ідентичні випадку високої мобільності капіталу: обсяг грошової маси має досягти початкового рівня і стимулюючий вплив на економіку мінімальний.
Рис. 4.8. Модель Манделла-Флемінга в умовах плаваючої ставки і високої мобільності капіталу
Примітка: а) стимулююча фіскальна політика ініціює зміцнення національної валюти (рух кривої ВР) що згодом негативно вплине на чистий експорт;
б) дефіцит платіжного балансу, спричинений зростанням грошової пропозиції, ліквідується за рахунок девальвації національної валюти та зростання чистого експорту.
Рис. 4.9. Державна політика при плаваючому валютному курсі та низькій мобільності капіталу
Примітка: а) стимулюючий вплив фіскальної експансії посилюється за рахунок зростання чистого експорту, спричиненого девальвацією національної валюти;
б) девальвація в результаті зростання грошової маси стимулює чистий експорт, посилюючи ефект монетарної експансії.
Рис. 4.10. Попит на гроші Рис. 4.11. Пропозиція грошей
Рис. 4.12. Крива попиту Рис. 4.13. Крива заощаджень та та пропозиції грошей інвестицій
|
