Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Розв’язання. де – співвідношення молекулярних мас сухого повітря і водяної пари;
кг/кг сух. пов., де – співвідношення молекулярних мас сухого повітря і водяної пари; – тиск насиченої пари (пружність) при ; – атмосферний тиск вологого повітря. Вологовміст повітря калорифера лишається незмінним, тобто: кг/кг сух. пов.
кг/кг сух. пов.
кг
кДж/ кг сух. пов. де кДж/(кг∙ К) – питома теплоємність абсолютного повітря; кДж/(кг∙ К) – питома теплоємність водяної пари; кДж/кг – теплота випаровування води при 0
кДж/ кг сух. пов.
кДж/кг
Гідродинаміка процесів в апаратах з псевдорозріджувальним шаром Однією з характеристик псевдорозріджувального шару сипкого матеріалу є порозність, яка характеризує відношення об’єму порожнистості до об’єму : , (9.24) де – об’єм матеріалу, що знаходиться в шарі, м3; – маса матеріалу, кг; – густина матеріалу, кг/ м3. Нерухомий шар зернистого матеріалу має постійну порозність, яка для більшості сипких матеріалів становить , а порозність псевдорозріджувального шару залежно від швидкості повітря чи газу може змінюватися від до Швидкість теплоносія у вільному перерізі апарата визначається з графічної залежності, яка представлена на діаграмі , де: – критерій Архімеда (9.25) – критерій Лященка, (9.26) – еквівалентний діаметр зерна продукту, м; – густина матеріалу і середовища, кг/ м3; – в’язкість матеріалу, Н∙ с/м2; – швидкість теплоносія в вільному перерізі апарата, м/с; – прискорення вільного падіння, м/с2. Для монодисперсного матеріалу приймається рівним середньому розміру частинок, а для полідисперсного матеріалу необхідно приймати близьким до максимального. Тоді розрахунок швидкості теплоносія проводиться за мінімальною порозністю в межах Висота псевдорозріджувального шару пов’язана з його порознстю наступним співвідношенням: (9.27) де – висота нерухомого шару продукту Для підтримання нормального гідродинамічного стану псевдорозріджувального шару в апараті необхідно дотримуватись наступної умови: де – при незначному розширені шару продукту до – при значному розширенні шару – висота гідродинамічної стабілізації газових струмин, що виходять з отворів розподільної решітки, приймається: де – діаметр отворів в розподільній решітці Кінетика процесу обробки матеріалу в апаратах з псевдорозріджувальним шаром буде дотримуватись при умові, якщо: (9.28) де – маса матеріалу в апараті, кг/год; – середній час знаходження матеріалу в апараті, год; – площа перерізу апарату, м3. Висоту сепараційного простору апарата рекомендується приймати в межах: Опір апарата з псевдорозріджувальним шаром вираховується за формулою: (9.29) де – опір розподільної решітки – коефіцієнт опору отворів розподільної решітки – швидкість газу в отворах решітки, м/с; – опір псевдорозріджувального шару матеріалу: (9.30) – втрати тиску від місцевих опорів, Н/м2. Газорозподільні решітки в апаратах з псевдорозріджувальним шаром виконуються з перфорованих листів або набору колосників товщиною , де мм – діаметр отворів. Доля вільного перерізу отворів решітки складає мм і розраховується за формулою: (9.31)
де – при розміщенні отворів по вершинах рівносторонніх трикутників; – при розміщенні отворів по вершинах квадратів; – загальна площа решітки, м2; – крок розміщення отворів, м.
Приклад. Розрахувати основні розміри і опір апарата з псевдорозріджувальним шаром при наступних вихідних даних: кількість продукту, що поступає в апарат ; відношення витрат газу до витрат матеріалу ; середній розмір частинок ; густина матеріалу ; густина газу ; в’язкість газу ; середній час знаходження матеріалу в апараті
|