Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Розділові знаки між однорідними членами речення
|
|
Між однорідними членами речення, не з’єднаними сполучниками звичайно ставиться кома
Під вікнами посадила Ганна любистка, півників та півонії.
Між однорідними членами речення, з’єднаними двома або більше однаковими сполучниками: і..і, ні..ні, ані..ані, то..то, чи..чи, або..або ставиться кома.
Чи то садок видніє, чи то поле? Доля наче примхлива дівчина: то пригріє, то знов остудить
Якщо однорідні члени речення зв’язані сполучниками і (й) в пари, то перед сполучниками коми не ставляться, а пари відокремлюються комами.
Життя – це ріка, в якій попутно й навально тече минувшина й теперішність, добро й зло, правда і кривда.
Між однорідними членами речення, з’єднаними протиставними сполучниками а, але, однак, проте, зате, та (у зн-ні але), так, хоч ставиться кома.
Тече вода в синє море, та не витікає.
Крапка з комою ставиться між двома однорідними членами, якщо вони значно поширені або далекі за змістом
Говорили ті книжки про право кожного й про волю те право добувати; судили про звіра і чоловіка; про світ і його закони.
Тире ставиться між двома однорідними членами речення, якщо другий член протиставляється першому (між ними можна поставити сполучник а, але), виражає причину, наслідок, доповнення, раптову зміну подій.
— Регулярная проверка качества ссылок по более чем 100 показателям и ежедневный пересчет показателей качества проекта.
— Все известные форматы ссылок: арендные ссылки, вечные ссылки, публикации (упоминания, мнения, отзывы, статьи, пресс-релизы).
— SeoHammer покажет, где рост или падение, а также запросы, на которые нужно обратить внимание.
SeoHammer еще предоставляет технологию Буст, она ускоряет продвижение в десятки раз, а первые результаты появляются уже в течение первых 7 дней. Зарегистрироваться и Начать продвижение
Не вітер – буря над землею в замети клала білий сніг.
При однорідних членах речення можуть уживатися узагальнюючі слова, які виступають тими самими членами речення, що й однорідні члени, які вони узагальнюють.
Узагальнююче слово – це назва, яка охоплює всі перелічувані в реченні предмети, ознаки, дії або обставини.
Узагальнюючими словами найчастіше бувають:
1.Займ.все; 2.Присл.скрізь, всюди, завжди, ніде.
Якщо в реченні є узагальнююче слово, то перед однорідними членами ставиться двокрапка, а після них тире:
Якщо ти втратиш мужність, ти можеш втратити все: честь, повагу, довір’я.
Після слів як-от, а саме, наприклад, що стоять після узагальнюючого слова: Ми бачили...., а саме:....
Якщо при означуваному слові є два або більше означень, то вони можуть бути однорідними й неоднорідними.
| Однорідні | Неоднорідні |
| Характерезують предмет з одного боку (кольору, розміру, зовнішнього вигляду, внутрішніх якостей): Безлюдна, безводна, безліса земля розлягається навкруги | Характеризують предмет з різних боків На пагорбі стоїть струнка білокора берізка |
| Виступають художніми означеннями (епітетами) Якісь солодкі, любі спогади колисали його серце. | Одне з означень утворює з означуваним словом словосполучення, а друге відноситься до цього словосполучення як до єдиної складної назви: Купили зручний письмовий стіл. |
| Стоять після означуваного слова: День був погожий, сонячний. | Не можуть бути з’єднані сполучником і: Під ногами стелиться зелений трав’яний килим. |
| Друге і наступне означення конкретизують, уточнюють попереднє: Василько мав сьогодні святковий, урочистий настрій |
|
|