Порядок виконання роботи. 1. Повторити будову та принцип роботи вовчків (домашня підготовка).

1. Повторити будову та принцип роботи вовчків (домашня підготовка).

2. Ознайомитися з правилами техніки безпеки при машин для подрібнення м’яса.

3. Розібрати механізми вовчка деталі промити гарячою водою, оглянути стан деталей, зібрати вузли.

4. Підготувати вовчок до режиму „подрібнення".

5. Запустити подрібнювальний агрегат, перевірити роботу всіх робочих органів та приводу.

Методичні рекомендації

Вимоги до машин з переробки м'яса.

Усі механізми подрібнювачів (рушійні, передатні й робочі) мають бути виконані таким чином, щоб при обробленні сировини максимально забезпечувалися потрібний ступінь подрібнення, збереження споживної цінності та якості продукту й мінімальні втрати сировини.

Подрібнення не повинне супроводжуватися великими зусиллями стиску, що призводить до видавлювання м'ясного соку. Температура подрібненого продукту не повинна бути вищою за допустиму згідно з діючою технологією.

Неприпустиме потрапляння в робочі зони мастил, іржі, окалини та металевих вкраплень від спрацювання деталей.

Деталі, що стикаються з продуктом, варто виготовляти з антикорозійних матеріалів.

Конструкція робочих механізмів має бути зручною при розбиранні й складанні, легкодоступною для санітарного оброблення і видалення залишків сировини чи продукції.

Електродвигуни, пускова апаратура, електропроводка, контрольно-вимірювальні і регулювальні прилади повинні бути у водозахисному чи герметичному виконанні. Електродвигуни й електроапаратура мають бути надійно заземлені.

Мал. 14 Схе­ма во­в­ч­ка: 1 — ос­но­ва; 2 — рі­за­ль­ний ме­ха­нізм; 3 — ро­бо­чий шнек; 4 — за­ва­н­та­жу­ва­ль­на го­р­ло­ви­на; 5 — привід

Во­в­чок скла­да­єть­ся з ос­но­ви 1, за­ва­н­та­жу­ва­ль­ної го­р­ло­ви­ни 4, ро­бо­чо­го шне­ка 3, ком­пле­к­ту рі­за­ль­но­го ме­ха­ні­з­му 2 і при­во­ду 5. До ком­плекту рі­за­ль­но­го ме­ха­ні­з­му входять один чи два но­жі і про­ти­рі­за­ль­ні ре­ші­тки з рі­з­ним ді­а­ме­т­ром отво­рів.

За конс­тру­к­цією розрізняють такі во­в­ч­ки:

s без при­му­со­вого по­да­вання си­ро­ви­ни в го­ри­зо­н­та­ль­но роз­та­шо­ва­ний ро­бо­чий ци­ліндр;

s з ме­ха­ні­ч­ним (при­му­со­вим) по­да­ванням си­ро­ви­ни в по­хи­ло роз­та­шо­ва­ний ро­бо­чий ци­ліндр;

s з ме­ха­ні­ч­ним по­даванням си­ро­ви­ни в го­ри­зо­н­та­ль­но роз­та­шо­ва­ний ро­бо­чий ци­ліндр;

s з па­ра­ле­ль­ним роз­та­шу­ван­ням жи­ви­ль­но­го і ро­бо­чо­го шне­ків;

s з по­хи­лим роз­та­шу­ван­ням жи­ви­ль­но­го і ро­бо­чо­го шне­ків;

s з пе­р­пе­н­ди­ку­ля­р­ним роз­та­шу­ван­ням жи­ви­ль­но­го і ро­бо­чо­го шне­ків.

Механізм подрібнювання вовчка буває конічним, циліндричним і плоским. Найпоширенішим є плоский механізм. Це зумовлено не тільки зручністю і швидкістю обслуговування, а й можливістю виконання на ньому ступеневого подрібнювання, а також простотою виготовлення і надійністю роботи. Він передбачає послідовне чергування нерухомих решіток і обертових ножів.

Найбільше застосовують механізм подрібнювання, що складається з приймальної, проміжної і вихідної решіток, дво- і однобічних багатозубих ножів. Особливість конструкції інструмента типу решіток — це форма і розміри отворів, що є кільцевими різальними кромками. Діаметр отворів визначає швидкість витікання сировини і ступінь її подрібнювання. Форма отворів буває круглою, квадратною, овальною, квасолеподібною, зі скосами і без них та ін. Ножі для вовчків застосовують переважно три- і чотиризубі, суцільні й складені, з одно- і двобічним заточенням, із прямолінійними і криволінійними різальними кромками. Для жилування м’яса при подрібнюванні використовують жилувальні ножі перед вихідними решітками вовчка. Вони мають рознесені по зубах спеціальні канавки, по яких при подрібнюванні видаляються із зони різання плівки і сухожилля. Відомі також інші конструкції жилувальних ножів.

Привід вовчка — електромеханічний. За конструкцією він може бути загальним і роздільним, подавального і різального механізмів, одно- і багатошвидкісних. Застосування роздільного приводу пов’язане із заданням різних режимів роботи, подавального і різального механізмів залежно від властивостей сировини, що подрібнюється.

Як основну технічну характеристику вовчка беруть діаметр решіток. Для по­дрібнювання м’якої м’ясної сировини найбільше застосовують вовчки з діаметрами решіток 82, 114, 120, 160 і 200 мм.

Нині поширеними є вовч­ки, які крім подрібнювання виконують інші технологічні операції — змішування, жилування, засолення, наповнення фаршем оболонок при виробництві ковбасних виробів.

Для їх виконання в приймальному бункері вовчка монтують деталі, що одно­часно перемішують і нагнітають сировину в механізм подрібнювання. На горловині вовчка встановлюють додаткові насадки для наповнення ковбасних оболонок.

Вовчки випускають вітчизняні й закордонні підприємства та фірми. Із закордонних фірм можна виокремити вовчки фірм «Laska» (Австрія), «Kramer + Grebe» (Німеччина), «Seydelmann» (Німеччина), «Wolfkіng» (Данія), «Palmіa» (Швеція), а також американські, польські, фінські та багато інших.

Вовчок К6-ФВП-120 виготовляють у двох виконаннях: К6-ФВГ-120-1 (без завантажувального пристрою) і К6-ФВП-120-2 (із завантажувальним пристроєм).

Вовчок установлений на станині зварної конструкції і складається із механізму подавання сировини, різального механізму, приводу і завантажувальної чаші.

До механізму подавання сировини і різального механізму входять робочий шнек, допоміжний шнек подавання сировини до робочого шнека і робочий циліндр із внутрішніми ребрами. Різальний механізм містить ножі, встановлені на хвостовику робочого шнека, ножові решітки і притискний пристрій. Відкидний стіл призначений для санітарного оброблення різального механізму, відкидний майданчик забезпечує зручність обслуговування. Захисно-пускову апаратуру розташовано в електрошафі, яку варто встановлювати в зручному для обслуговування місці (на стіні).

М’ясо (температура не нижче ніж 1 °С) подається в завантажувальну чашу вовчка К6-ФВП-120-1 по вертикальних спусках вовч­ка К6-ФВП-120-2 — підіймачем К6-ФПЗ-1 з підлогового візка, звідки захоплюється допоміжним і робочим шнеками і спрямовується до різального механізму, де подрібнюється до заданого ступеня, що забезпечується установленням ножів і відповідних ножових решіток. При переробці шроту порція сировини, що завантажується, не повинна перевищувати 90 кг, бо інакше можливе зависання продукту в чаші.

Нині освоюється випуск модульних агрегатів для малих при­ватних підприємств і фермерських господарств. Ці агрегати мають вигляд пристроїв, у яких на основі універсального приводу монтують вовчок, шприц, мішалку, кутер та ін.

Технічні характеристики вовчків

Продуктивність шнекового подрібнювача П (кг/с) періодичної дії:

П=Vra_о/(t_з+t_п+t_р)

де, V – місткість подрібнювача, м³;

r - густина продукту, кг/м³;

a_о – коефіцієнт заповнення подрібнювача;

t_з – тривалість завантаження, с;

t_п – тривалість подрібнення, с;

t_р – тривалість розвантаження, с.

Звіт

1. Технічна характеристика вовчка К6-ФВП-120.

2. Описати будову, наладку та технологічний процес роботи вовчка.

3. Описати порядок розбирання і складання механізмів вовчка.

4. Технологічні регулювання вовчка.

5. Виконати розрахунок продуктивності подрібнювача м’яса.

Контрольні запитання

1. Яке призначення та технічна характеристика подрібнювача м’яса.

2. Яка будова та принцип роботи подрібнювача м’яса.

3. Як проводять регулювання якості подрібнення м’яса.

4. Які є способи покращення якості приготування фаршу для виробництва ковбасних виробів.

5. Від чого залежить продуктивність подрібнювача м’яса.

ЛІТЕРАТУРА

1. Гвоздев О.В. та ін. «Механізація переробної галузі агропромислового комплексу» - К.: Вища освіта, 2006.-480 с.

2. Машини та обладнання переробних виробництв/ За редакцією проф. О.В. Дацишина.- К.: Вища освіта. 2005-159 с.

3. Дацишин О.В. та ін. «Технологічне обладнання зернопереробних та олійних виробництв» - В.: Нова книга, 2008.-486 с.

4. Мирончук В.Г. та ін. «Обладнання підприємств переробної та харчової промисловості» -В.: Нова книга. 2007.- 642 с.

5. Дробот В.І. «Технологія хлібопекарського виробництва» - К.: Техніка, 2006.-408 с.

6. Дацишин О.В. та ін. «Механізація переробки і зберігання плодоовочевої продукції» - К.: Мета, 2003.-287 с.

7. Гулий І.С. Обладнання підприємств переробної і харчової промисловості – Вінииця: Нова книга, 2001.

8. Якубовський О.В., Натуркач Р.Я., Гордецька М.Л. «Механізація переробки і зберігання сільськогосподарської продукції» - К.: Аграрна освіта, 2008.-364с.