Договірні засади здійснення концесійної діяльності

Концесія, як встановлено ч. 1 ст. 406 ГК, — це надання з ме­тою задоволення суспільних потреб уповноваженим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування на під­ставі концесійного договору на платній та строковій основі віт­чизняним або іноземним суб'єктам господарювання (концесіо­нерам) права на створення (будівництво) та/або управління (експлуатацію) об'єктом концесії за умови взяття концесіонером на себе відповідних зобов'язань, майнової відповідальності і під­приємницького ризику.

Аналогічне за змістом визначення поняття концесії вміще­не в Законі України від 16 липня 1999 р. «Про концесії»¹, що визначає поняття та правові засади регулювання відносин кон­цесії державного та комунального майна, а також умови і порядок ЇЇ здійснення з метою підвищення ефективності викорис­тання державного і комунального майна і забезпечення потреб громадян України у товарах (роботах, послугах).

Крім положень Глави 40 ГК та Закону України «Про конце­сії» відносини, пов'язані з концесійною діяльністю, регулюють­ся рядом прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів: Законом України від 14 грудня 1999 р. «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг», постанова­ми Кабінету Міністрів України від 18 січня 2000 р. № 72 «Про реєстр концесійних договорів», від 12 квітня 2000 р. № 643 «Про затвердження Типового концесійного договору» та ін­шими.

ГК (ст. 407) встановлює, що концесійна діяльність в Україні базується на таких засадах:

поєднання державного регулювання концесійної діяльності та здійснення її на підставі концесійного договору;

вибір концесіонерів переважно на конкурсній основі;

комплексне та оплатне використання об'єкта концесії, участь держави, органів місцевого самоврядування у частковому фінан­суванні об'єктів концесії соціального призначення;

взаємна вигода сторін у концесійному договорі, розподіл ри­зиків між сторонами концесійного договору;

державне гарантування інвестицій концесіонерів;

стабільність умов концесійних договорів;

забезпечення прав та законних інтересів споживачів продук­ції (послуг), що надаються концесіонерами.

Крім цього Закон України «Про концесії» визначає ще й та­кі принципи концесійної діяльності як:

законність здійснення концесійної діяльності;

врахування особливостей надання об'єкта у концесію в окре­мих сферах господарської діяльності;

забезпечення законних прав та інтересів споживачів товарів (робіт, послуг), що надаються концесіонером.

Пропозиції щодо переліку конкретних об'єктів права дер­жавної власності, які можуть надаватися в концесію, вносяться відповідними центральними органами виконавчої влади. Затвердження пооб'єктного переліку здійснюється Кабінетом Міністрів України, а затвердження переліку об'єктів права комунальної власності, які можуть надаватися в концесію, здійснюється ви­ключно на пленарних засіданнях відповідних рад.

Концесійна діяльність здійснюється на основі концесійних договорів, що укладаються відповідно до законодавства Украї­ни з концесіонерами, в тому числі іноземними інвесторами, Ка­бінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом державної влади, або визначеними законом органами місцевого самоврядування.

Укладенню концесійного договору передує концесійний кон­курс, організація і проведення якого здійснюється концесієдавцем відповідно до Положення про проведення концесійного конкур­су та укладення концесійних договорів на об'єкти права держав­ної і комунальної власності, які надаються у концесію, затвер­дженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2000 р. № 642², або відповідно до Порядку проведення конце­сійного конкурсу на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 4 жовтня 2000 р. №1521³.

Переможцем концесійного конкурсу визнається претендент, який запропонував кращі умови здійснення концесії, відповід­но до умов концесійного конкурсу.

З переможцем концесійного конкурсу укладається конце­сійний договір після погодження всіх його умов.

Строк дії концесійного договору встановлюється сторона­ми договору залежно від характеру та умов концесії. Цей строк не може бути меншим десяти років та більшим п'ятдесяти років.

Вимоги до концесійних договорів, порядок їх укладення, а також інші питання правового регулювання концесійної діяль­ності визначаються Законом «Про концесії», іншими законами.

Кабінет Міністрів України може затверджувати типові кон­цесійні договори для здійснення певних видів концесійної дія­льності. На сьогодні затверджено Типовий концесійний договір та Типовий концесійний договір на будівництво та експлуата­цію автомобільної дороги.

Згідно з ст. 10 Закону України «Про концесії» істотними умовами договору концесії є:

сторони договору;

види діяльності, роботи, послуги, які здійснюються за умо­вами договору;

об'єкт концесії (склад і вартість майна або технічні і фінан­сові умови створення об'єкта концесії);

умови надання земельної ділянки, якщо вона необхідна для здійснення концесійної діяльності;

перелік видів діяльності, здійснення яких підлягає ліцензу­ванню;

умови встановлення, зміни цін (тарифів) на виготовлені (на­дані) концесіонером товари (роботи, послуги);

строк дії договору концесії, умови найму, використання пра­ці працівників — громадян України;

умови використання вітчизняних технологій, техніки, сиро­вини, матеріалів;

умови та обсяги поліпшення об'єкта концесії та порядок ком­пенсації зазначених поліпшень;

умови, розмір і порядок внесення концесійних платежів; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення об'єкта концесії та умови його повернення; відповідальність за виконання сторонами зобов'язань; страхування концесіонером об'єктів концесії, взятих у кон­цесію;

порядок продовження і припинення дії договору; порядок вирішення спорів між сторонами. За згодою сторін у концесійному договорі можуть бути пе­редбачені й інші умови, в тому числі передбачені спеціальними законами про концесійну діяльність в окремих сферах госпо­дарської діяльності.

Якщо для здійснення концесійної діяльності необхідна зе­мельна ділянка, договір оренди земельної ділянки або акт про надання земельної ділянки у користування додаються до кон­цесійного договору.

Умови концесійного договору є чинними на весь строк дії договору, в тому числі у випадках, коли після його укладен­ня законодавчими актами встановлено правила, які погіршують становище концесіонера.

Відповідно до умов концесійного договору концесіонером не­залежно від наслідків господарської діяльності вноситься конце­сійний платіж. Методика розрахунку та граничні розміри кон­цесійних платежів визначаються Кабінетом Міністрів України.

У разі, якщо об'єктом концесії є об'єкт права державної влас­ності, орган, уповноважений укласти концесійний договір в уста­новленому Кабінетом Міністрів України порядку, повідомляє про укладення такого договору Фонд державного майна Украї­ни, який веде реєстр концесійних договорів. Порядок ведення такого реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Дія концесійного договору припиняється у разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

ліквідації концесіонера за рішенням суду, в тому числі у зв'яз­ку з визнанням його банкрутом;

загибелі об'єкта концесії.

Концесійний договір може бути розірвано за погодженням сторін.

На вимогу однієї із сторін концесійний договір може бути розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законами України.

У разі розірвання концесійного договору, закінчення стро­ку його дії, ліквідації концесіонера у зв'язку з визнанням його банкрутом концесіонер зобов'язаний повернути концесієдавцю об'єкт концесії на умовах, зазначених у концесійному догово­рі. Якщо концесіонер допустив погіршення стану об'єкта конце­сії або його загибель, він повинен відшкодувати концесієдавцю збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель об'єкта ста­лися не з його вини.

Концесійний договір може бути визнаний судом недійсним відповідно до цивільного законодавства.

Основні права і обов'язки сторін концесійного договору ви­значені Законом України «Про концесії». Так, концесієдавеир має право:

здійснювати контроль за дотриманням концесіонером умов концесійного договору;

надавати виключне право на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії;

вимагати дострокового розірвання концесійного договору в разі порушення концесіонером його умов;

вимагати від концесіонера відшкодування збитків у разі погір­шення стану об'єкта концесії, яке сталося з вини концесіонера. Концесієдавець зобов'язаний:

передати концесіонеру об'єкт концесії у стані та строки, пе­редбачені концесійним договором;

надати концесіонеру своєчасно і в повному обсязі передба­чені концесійним договором документи, які підтверджують пра­во концесіонера на створення (будівництво) та (або) управлін­ня (експлуатацію) об'єкта концесії;

вимагати звіт про використання амортизаційних відрахувань; зберігати комерційну таємницю концесіонера; не втручатися у господарську діяльність концесіонера; якщо для здійснення концесійної діяльності необхідна зе­мельна ділянка, забезпечити її надання у порядку, встановлено­му Земельним кодексом України.

Концесієдавець має також інші права і обов'язки, передба­чені концесійним договором та законодавством України (ст. 17 Закону).

Концесіонер має право:

здійснювати підприємницьку діяльність на основі створення (будівництва) та (або) управління (експлуатації) об'єкта концесії; на виключне право на створення (будівництво) та (або) управ­ління (експлуатацію) об'єкта концесії, якщо це передбачено умо­вами концесійного договору;

вимагати розірвання концесійного договору у разі порушен­ня концесієдавцем умов договору і відшкодування збитків, зав­даних невиконанням умов договору;

на продовження строку дії концесійного договору у разі ви­конання його умов;

отримувати плату за вироблені товари (роботи, послуги) згід­но з умовами концесійного договору;

використовувати амортизаційні відрахування на відновлен­ня основних фондів, отриманих у концесію;

на контрактній основі залучати до виконання спеціальних робіт на об'єкті концесії третіх осіб. При цьому концесіонер не­се відповідальність за виконання такими особами умов конце­сійного договору та законодавства України. Концесіонер зобов'язаний: виконувати умови концесійного договору; укладати відповідно до законодавства трудові договори (контр­акти), як правило, з працівниками — громадянами України;

використовувати на об'єкті концесії технології, матеріали, техніку вітчизняного виробництва, якщо інше не передбачено умовами договору;

утримувати об'єкт концесії в належному технічному стані; після закінчення строку, на який було укладено концесій­ний договір, передати об'єкт концесії в належному технічному стані концесієдавцю відповідно до умов договору.

Концесіонер має також інші права та обов'язки, передбачені концесійним договором та законодавством України (ст. 19 За­кону).

Ст. 20 Закону України «Про концесії» встановлено, що пе­редача об'єктів у концесію не зумовлює перехід права власності на цей об'єкт до концесіонера та не припиняє права державної чи комунальної власності на ці об'єкти.

Майно, створене на виконання умов концесійного договору, є об'єктом права державної чи комунальної власності.

Майно, яке придбав концесіонер на виконання умов кон­цесійного договору, належить йому на праві власності та мо­же переходити у власність держави або територіальної громади після закінчення строку дії концесійного договору відповідно до умов, передбачених зазначеним Законом та концесійним до­говором.

Концесіонеру належить право власності на прибуток, отри­маний від управління (експлуатації) об'єкта концесій, а також на продукцію, отриману в результаті виконання умов концесій­ного договору.

Амортизаційні відрахування, нараховані на основні фонди, отримані у концесію або створені у зв'язку з виконанням умов концесійного договору, залишаються у розпорядженні конце­сіонера і використовуються виключно на відновлення основних фондів, отриманих у концесію або створених у зв'язку з вико­нанням умов концесійного договору.

Концесіонер має право відповідно до умов концесійного до­говору за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення майна, отриманого в кон­цесію.

Право власності на поліпшене, реконструйоване, технічно переоснащене майно залишається відповідно за державою або територіальною громадою.

Концесіонер має право на адекватне і ефективне відшкоду­вання витрат, зроблених у зв'язку з поліпшенням майна, отри­маного в концесію, за рахунок отриманого прибутку, якщо інше не передбачено концесійним договором.