Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






На попередніх лекціях ми вже розглянули основні види платіжних інструментів - банкноти та монети






Переказний вексель - це безумовний письмовий наказ, адресований одною особою (векселедавцем) іншій особі (платнику) і підписаний особою, яка видала вексель, про виплату на вимогу або на визначену дату суми грошей третьому учаснику (одержувачу), за його наказом або пред'явнику.

У вексельній угоді беруть участь три сторони:

· векселедавець (трасант) - особа, яка виписує вексель і дає наказ про його оплату;

· платник за векселем (трасат) - особа, якій адресований наказ про оплату векселя;

· одержувач грошей за векселем (бенефіціар) - особа, яка пред'являє вексель до оплати й отримує гроші за векселем.

Основну відповідальність за оплату векселя несе трасат, який шляхом акцепту векселя підтверджує свої зобов'язання щодо його оплати. Разом з ним несуть солідарну відповідальність (крім особливих випадків) й інші учасники угоди - векселедавець і особи, які в процесі обігу векселя отримали право користування ним за допомогою передавального напису.

Загальна схема розрахунків за векселем така. Трасант розплачується векселем з одержувачем грошей (бенефіціаром). Останній пред'являє вексель платнику (трасату) для акцепту. Акцентуючи вексель, трасат визнає його законним і підтверджує свої зобов'язання щодо оплати векселя. У випадку несплати векселя трасатом цей вексель буде пред'явлений векселедавцю. Типова форма переказного векселя зображена нарис. 2.4.

У сучасній господарській практиці порівняно з XIX і початком XX століть сфера використання переказних векселів як платіжного засобу значно зменшилась. Головна сфера його використання сьогодні — зовнішня торгівля. Тут вексель має ряд важливих переваг, виступаючи як інструмент кредитування і як засіб урегулювання боргів.

Він дозволяє примирити інтереси покупця і продавця. Так, покупець, видавши вексель, отримує відстрочку платежу і може мобілізувати необхідну суму, реалізувавши куплений товар.

З іншого боку, продавець, отримавши вексель як оплату за відвантажений товар, має можливість або зберігати його до закінчення строку, або заплатити цим векселем своїм контрагентам за поставку товару, або продати вексель банку й отримати за ним суму достроково з відрахуванням визначеного відсотка (дисконту).

Вексель може бути оплачений на вимогу або після пред'явлення. Але у багатьох векселях обумовлюється, що оплата здійснюється через N днів після пред'явлення Пред’явлення в такому випадку є моментом звернення до платника для акцептування векселя. Можливий варіант, коли оплата векселя передбачається через визначену кількість днів після його виписки.

Вексель може бути іменним («Платіть N»), ордерним («Платіть N або за його наказом») і пред’явним («Платіть пред’явнику»). Ордерний вексель передбачає можливість передачі права на отримання грошей за векселем іншій особі за допомогою передавального напису (індосаменту).

Простий вексель (боргове зобов'язання) - це безумовне письмове зобов'язання однієї особи перед іншою виплатити обумовлену суму грошей на вимогу або на фіксовану дату, чи на визначений момент у майбутньому певній особі, за наказом векселедавця або пред'явника.

Відмінності простого векселя від переказного:

· це не наказ, а зобов'язання платити;

· векселедавець і платник - одна особа;

· простий вексель не потребує акцепту.

Особливим різновидом переказного векселя є банкнота, що випущена центральним банком.

Вексельна операція не обов'язково пов'язана з банком, можлива пряма оплата векселя боржником кредитору. Однак, у банківській справі вексель відіграє особливо важливу роль. Кожна позика, що видана банком, документується борговим зобов'язанням (векселем), де вказані умови погашення кредиту. Таке боргове зобов'язання є головним юридичним свідченням боргу.

Чек (cheque) - безумовний наказ клієнта банку, який веде його поточний рахунок, про сплату певної суми грошей пред'явнику чека або іншій, вказаній на чеку особі. Цей інструмент особливо поширений у США, Канаді, Великобританії.

Чек - різновид переказного векселя, де платником виступає банк. Чеки використовують фізичні та юридичні особи для взаємних розрахунків. Власник рахунку отримує чекову книжку і виписує чеки в межах залишку коштів на рахунку (або більше цього залишку, якщо є домовленість про овердрафт).

Необхідні реквізити чека: назва банку, безумовний наказ про оплату суми, одержувач коштів, дата і місце виписки чека, підпис чекодавця. Чек може мати довільну форму і бути виписаним на звичайному аркуші паперу.

У верхньому правому куті чека вказаний кодовий номер банку, який використовується при сортуванні чеків. У нижньому рядку є цифри, надруковані магнітним чорнилом, що використовуються при комп'ютерній об-юбці чека: зліва направо - номер чека, кодовий номер банку, номер рахунку клієнта, сума чека

Аналогічно векселю, залежно від того, на чию користь виписаний чек, розрізняють чеки:

· іменні (pay to the name of N) - заплатіть тільки N;

· ордерні (pay to the order of N) - заплатіть N або за його наказом;

· на пред'явників (pay to the bearer) - заплатіть пред'явнику.

Чеки можуть використовуватись за індосаментом (передавальний напис на зворотному боці чека). Цим самим власник чека передає право отримання грошей за чеком іншій особі.

Розрізняють чотири види індосаментів:

· Бланковий індосамент. Власник чека ставить на його звороті свій підпис, внаслідок чого чек стає документом на пред'явника, і будь-який законний власник може отримати за ним кошти в банку.

· Іменний індосамент. Власник ставить на звороті свій підпис і вказує ім'я особи, якій передається право на отримання коштів за чеком.

· Цільовий індосамент. Власник чека вказує на звороті мету передачі чека іншій особі й обмежує можливість отримання коштів за чеком. Найчастіше такий індосамент проголошує: «Тільки для депонування». Іноді цей вид індосаменту використовується разом з іменним («Заплатіть Джону Уейну, тільки для депонування»).

· Безоборотний індосамент. Якщо власник чека хоче обмежити або виключити можливість пред'явлення претензій за чеком у випадку його несплати, у тексті індосаменту він використовує слова «не обертається». Однак, щоб цей вираз був дійсним, банк, куди перераховуються гроші за чеком, повинен визнати його за допомогою власного індосаменту.

Банк зобов'язаний перевіряти послідовність індосаментів, але не несе відповідальності за їх достовірність, тобто банк не відповідає за підробку підписів індосантів.

Чек з кросуванням. Можна обмежити право вилучення готівки з рахунку за чеком шляхом його кросування - проведення двох паралельних ліній на лицьовому боці чека.

Це означає, що вказана в чеку сума повинна бути зарахована на рахунок пред'явника чека в даному банку або переказана в інший банк безготівковим шляхом. Чек з кросуванням ускладнює використання викрадених чеків, оскільки за ними не можна отримати готівку. Чеки можуть бути кросовані попередньо, друкарським способом, і клієнт банку отримує чекову книжку з кросованими чеками.

Відомі різні форми кросування чека. Воно може бути спеціальним, коли між лініями вказується точне найменування банку і номер рахунку одержувача коштів чи назва банку і напис «не обертається, рахунок одержувача» («Smalltown Bank, not negotiable, account of payee»). В інших випадках, якщо невідомий банк, куди переказуються кошти, то між лініями пишуть: «and Co», «Not Negotiable», «А/с payee».

Засвідчений чек. Банк спеціальним написом засвідчує підписи клієнта і наявність суми для оплати чека. Банк несе за ним відповідальність і не може відмовитись від оплати, для чого в момент засвідчення чека сума знімається з рахунку чекодавця і резервується на особливому рахунку. На лицьовому боці чека ставиться штамп «certified», дата, назва банку і підпис працівника банку. Хоча банк не зобов'язаний засвідчувати чек, це дуже поширена операція у великих банках. Засвідчені чеки використовуються там, де важливо мати еквівалент готівки, наприклад при операціях з цінними паперами (рис. 2.8).

Чек казначея - чек, який містить підпис казначея банку і виписаний на банк (для погашення зобов'язань банку, купівлі устаткування для власних потреб тощо). Ці чеки надійні й охоче приймаються в процесі обігу. Інколи банки продають їх клієнтам як менш цінну заміну засвідчених чеків.

У таблиці наведена порівняльна характеристика векселя і чека.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.