М’язи голови.

М’язова система.

М’язова тканина. Виділяють два види м’язової тканини – посмуговану, скелетну (поперечно-смугасту) і непосмуговану ( гладку), що входить до складу внутрішніх органів і судин, які відрізняються одна від другої за своєю будовою.

Посмуговані м’язи становлять значну частину маси тіла людини (у дорослому віці біля 40%). Вони розміщені в певному порядку і виконують певні функції. Основною функцією кожного посмугованого м’яза, що складається з посмугованих міоцитів, є скоротливість. У більшості з них розрізняють черевце, головку і хвіст. Один кінець м’яза, що залишається нерухомим під час скорочення, називається точкою фіксації, або початком, інший кінець, який зміщується під час роботи, називається прикріпленням. Інколи, в залежності від положення тіла, точка фіксації і прикріплення можуть мінятися місцями. М’язи починаються і прикріплюються найчастіше до кісток, значно рідше на хрящах, фасціях і сухожилках. Кінці м’яза частіше складаються з волокнистих сполучнотканинних пучків і рідше бувають м’язовими.

М’язи поділяють на групи за їх розміщенням: м’язи голови, шиї, спини, грудної клітки, живота, плечового і тазового поясів та кінцівок. За функцією – жувальні, мімічні, згиначі, розгиначі, відвідні, привідні, обертачі та ін. Коли сила, що виникає при скороченні м’язів, сумується, то такі м’язи називаються синергістами, а коли направлена в протилежних напрямках – то такі м’язи називаються антагоністами.

М’язи голови.

М’язи голови поділяються на лицеві (мімічні) і жувальні. Мімічні м’язи розвиваються з другої вісцеральної дуги, яка зв’язана з лицевим нервом. Вони одним кінцем прикріплюються до кісток голови, а іншим – до шкіри лиця. Це невеликі м’язові пучки, які при скороченні змінюють вираз обличчя (міміку). Ці м’язи групуються навколо природних отворів голови, при цьому якщо вони розміщені радіально, то розширюють їх, а коли колоподібно – то звужують. В зв’язку з тим, що вони кріпляться до шкіри, в більшості з них немає фасцій, хоча під шкірою і є невелика кількість жирової клітковини (рис. 23).

У людини найбільшого розвитку набули м’язи, які беруть участь у мовленні та міміці (навколо рота і очей). Деякі м’язи (вушні, носові та інші) є рудиментарними.

На склепінні черепа, під шкірою і підшкірною клітковиною розташований комплекс м’язово-апоневротичних тканин (надчерепний м’яз).

Надчерепний м’яз складається з лобового черевця, апоневротичного (сухожилкового) шолома і потиличного черевця. Лобове черевце розміщене в ділянці лоба і складається з тонких вертикальних пучків, які вгорі прикріплюються до апоневротичного шолома, а внизу вплітаються в шкіру брів і коловий м’яз ока. При скороченні він зморщує шкіру лоба, створюючи горизонтальні складки (вираз подиву). Потиличне черевце розвинуте слабо, знаходиться в потиличній ділянці, прикріплюється до потиличної кістки і соскоподібного відростка. Тягне шкіру волосистої частини голови назад - Потилично-лобовий м’яз разом з невеликими рудиментарними пучками скронево-тім’яного м’яза, що розміщений на боковій поверхні черепа, об’єднуються в надчерепниий м’яз.

Рис. 23. М’язи голови.

1 – медіальна повікова зв’язка; 2 – малий виличний м’яз; 3 – м’яз-підіймач верхньої губи і крила носа; 4 – м’яз-підіймач верхньої губи; 5 – носовий м’яз (поперечна частина); 6 - носовий м’яз (крилоподібна частина); 7 – м’яз-опускач перегородки носа; 8 – м’яз-підіймач кута рота; 9 – коловий м’яз рота; 10 – м’яз- опускач кута рота; 11 – підборідний м’яз; 12 – м’яз-опускач нижньої губи; 13 – піднижньощелепна залоза; 14 – грудинно-ключично-соскоподібний м’яз; 15 – трапецієподібний м’яз; 16 – жувальний м’яз; 17 – щічний м’яз; 18 – привушна слинна залоза; 19 – протока привушної слинної залози; 20 – жирове тіло щоки; 21 – великий виличний м’яз; 22 – потиличне черевце надчерепного м’яза; 23 – апоневротичний шолом; 24 - скронева фасція (поверхневий листок); 25 - скронева фасція (глибокий листок); 26 – скроневий м’яз; 27 - лобне черевце надчерепного м’яза; 28 – коловий м’яз ока; 29 – м’яз-зморщувач брови; 30 –м’яз гордіїв.

Вушні м’язи. Ці м’язи у людини є рудиментарними. Вони починаються від апоневротичного шолома та соскоподібного відростка і прикріплюються до шкіри і хрящів вушної раковини. Розрізняють три вушні м’язи: передній, верхній і задній. Вушні м’язи скорочуються одночасно з потилично-лобовим м’язом і дуже мало змінюють положення вушної раковини. У багатьох тварин вони направляють вушну раковину до джерела звуку.

М’яз гордіїв починається від носової кістки і вплітається в шкіру лоба в ділянці перенісся. Правий і лівий м’язи розміщені по боках від серединної лінії лоба і стикаються між собою. При його скороченні утворюються поперечні складки між бровами.