Штауффахер. Коли нас імператор закликав, Ми під його прапорами воювали; В Італії за государем йшли, Щоб римскою вінчати його короною

Коли нас імператор закликав, Ми під його прапорами воювали; В Італії за государем йшли, Щоб римскою вінчати його короною. Але вдома правил тільки сам народ, За власними законами і преданьям; А імператор відав смертної карою, І для суду

графа призначав, Але той жив поза країною, і закликали Його лише в рідкісних випадках вбивства. І під відкритим небом просто, ясно Граф прорікав свій неупереджений суд. Де в цьому всьому хоча б натяк на рабство? Хто думає інакше говори!

Гоф

Ні, все так йшло, як розповіли ви. Донині ми насильство не знавали.

Штауффахер

Ми раз не підкорилися государю, [17] Коли він прийняв сторону попів. Адже монастир Айнзідельн захотів Відібрати в нас урочище, де ми Від дідівських часів пасли стада. Абат представив грамоту обманом Земля до монастиря переходила, Неначе нас там зовсім не бувало Але ми сказали твердо: Імператор Дарувати не вправі землі поселян А коль в правах Імперія відмовить, І без неї ми проживемо в горах Ось предків була мова! Невже нам Ганьбою ярма тяжкого покритися І від слуги чужого то зносити, До чого не міг примусити імператор?.. Ми цю землю заново створили Працями наших рук і ліс дрімучий, Служив диким лігвом ведмедям, В оселі людини перетворили. Ми винищили роздулися від отрути Драконів злих, породження боліт; Ми вічну туману пелену Над цією дикою глухоманню розірвали; З шляху прибрали скелі і відважно Над прірвою перекинули мости. Наш цей край, ми їм століття володіли. І щоб чужий слуга [18] з'явився до нас І ланцюги нам наважився кувати? І нас ганьбив на рідній землі? Та хіба немає захисту проти гніту?

Сильне хвилювання серед селян.

Ні, є межа насильству тиранів! Коли жорстоко потоптані права І тягар нестерпно, до небес Безтрепетно ​ ​ волає пригноблений. Там підтвердження права знаходить він, Що, невід'ємні і непорушні, Як зірки, людству сяють. Повернеться знову та давня пора, Коли всюди рівність панувало. Але якщо все випробувано кошти, Тоді разючий залишається меч. Ми блага вищі маємо право Обороняти. За батьківщину стоїмо, Стоїмо за наших дружин і за дітей!

Всі

(Дзвенять мечами)

Стоїмо за наших дружин і за дітей!

Рёссельман

(Виходить на середину кола)

Але перш ніж хапатися за мечі, Не краще ль нам з австрійцями порозумітися? Одне лише ваше слово і тирани Не гнобити, потурати вам будуть З Імперією, як вам велять, порвіть, Влада Австрії визнайте над собою

Мауер

Що він сказав? Австрійцям присягнути!

Бюгель

Не слухайте його!

Вінкельрід

Зрадник він, Вітчизні нашій ворог!

Редінг

Друзі, спокійно!

Сева

Яка ганьба австрійцям присягнути!

Флюе

Дозволити силою взяти, чого добром Віддати їм не хотіли!

Майер

О, тоді Раби ми всі і рабство заслужили!

Мауер

Нехай буде правий швейцарця той позбавлений, Хто Австрії піддатися нам запропонує! Я твердо, старшина, стою на тому, Щоб це першим стало тут законом.