Кнопки панелі інструментів вікна довідкової системи та дії, які вони виконують

Кнопка	Діїкнопки
	Перехід до наступного питання, із тих, що вже переглядалися. Містить список таких питань
	Перехід до попереднього питання, яке переглядалося. Містить список таких питань
	Перехід на початкову сторінку вікнаЦентр справки и поддержки
	Активізація вікна, в якому пошук виконується за введеним словом або його першими літерами
	Виведення у вікні переліку тем, які туди заздалегідь уміщені за допомогою кнопки
	Відкривання вікна з переліком усіх тем, що переглядалися
	Відкривання вікна, в якому вміщені посилання на службу технічної підтримки фірми Microsoft та форум користувачів Windows
	Налагодження параметрів відображення інформації довідки
Кнопки для налагодження роботи зі знайденою інформацією(позиція 1 на рис 3.9.)	Дії кнопок
	Додавання вибраного питання до спискуИзбранное
	Керування відображенням інформації, яка переглядається (на весь екран або в складі вікна довідки)
	Друк питання, яке переглядається

Після активізації кнопки Указатель з'являється вікно (рис. 3.10). У полі (2) верхньої частини вікна вво­дять перші літери слова потрібної теми (наприклад, «ярльїк»), після чого у нижній частині вікна з'являєть­ся перелік тем, що відповідають пошуку. Далі або акти­візують кнопку Показать (3), або двічі клацають мишею на потрібній темі. У цьому прикладі надано довідкову інформацію про створення ярликів у папці. Права панель вікна містить посилання (2) на вміщені питання.

Рис. 3.10. Робота з інструментом Указатель

Після активізації (клацання клавішею миші) пунк­ту переліку, біля якого є значок питання, користувач отримує необхідну інформацію на правій панелі вікна.

Мастер ответов. Використовують для пошуку інформації за назвою теми. У полі верхньої частини вікна вводять перші літери слова цієї теми, після чого у нижній частині з'являється перелік тем, що відповіда­ють пошуку. Після активізації будь-якої теми інформа­ція подається в правій частині вікна;

Указатель. Застосовують для контекстного пошуку введеного у верхній частині вікна слова або кількох слів у конкретних темах. Виводяться назви всіх тем, у яких є такий контекст.

Довідка може містити гіпертекстові (грец. hyper — префікс, що означає підвищення, надмірність) поси­лання на інші теми довідкової системи (позиція 1 на рис. 3.11). Слово або словосполучення в тексті, виділе­не як гіперпосилання (2), містить визначення або пояснення терміна.

Рис. 3.11.Гіперпосилання у вікні довідки.

Вікно довідкової системи прикладної програми Windows ХР (наприклад, MS Word на рис. 3.12) містить такі компоненти:

1. панель інструментів (І) із кнопками для виконан­ня таких дій, як перехід до попереднього чи наступного переглянутого питання, оновлення екрана, друкування вибраного питання довідки, розташування вікна довід­ки поверх всіх вікон та ін.;

2. поле (2) для введення інформації, яку необхідно знайти;

3..ліва панель у вигляді книжок із переліком всіх тем довідки (3), розкривши яку можна переглянути список окремих пунктів теми;

4. права панель (4), де вміщено інформацію з вибра­ної теми.

Отже, довідкова система дає змогу користувачу не тільки ефективно знайти відповіді на питання, які виникають під час роботи, а й отримати доступ до систе­матизованої нової інформації.

Налагодження параметрів об'єктів інтерфейсу користувача

Властивості будь-якого об'єкта інтерфейсу кори­стувача (робочого столу, вікна, папки, файла тощо) можна змінювати. Також можна налагодити (додати, вилучити, перейменувати тощо) відповідно до потреб користувача перелік команд меню кнопки Пуск. Це меню представлено в одному із двох варіантів: кла­сичному (як у попередніх версіях Windows) або'оновленому.

Налагодження параметрів класичного меню кнопки Пуск

Класичне меню кнопки Пуск (рис. 3.13) має вигляд, до якого звикли користувачі під час роботи у середови­щі попередніх версій Windows.

Рис. 3.13.класичний вигляд меню кнопки ПУСК

Для додавання або вилучення команд необхідно активізувати команди Пуск, Настройка, Панель упра­влення, Панель задач и меню «Пуск» чи клацнути пра­вою клавішею миші на кнопці Пуск і вибрати команду Свойства. Після цього на екрані дисплея з'являється вікно, в якому у вкладці Меню «Пуск» слід активізува­ти кнопку Настроить (позиція 2 на рис. 3.14).

вікно, в якому у вкладці Меню «Пуск» потрібно активі­зувати кнопку Настроить (позиція 1 на рис. 3.14).

У наступному вікні у вкладці Общие визначають кількість файлів, що відображаються в правій панелі меню Пуск, їх зовнішній вигляд (дрібні чи великі знач­ки). Вкладка Дополнительно дає змогу налагодити пара­метри кожного елемента лівої панелі: не показувати чи відображати як команду меню або посилання. Кнопка Очистка списка вилучає всі команди лівої панелі.

Для роботи з вибраним елементом лівої панелі вико­ристовують контекстне меню, яке містить команди, зображені на рис. 3.18.

Рис. 3.18. Команди контекстного меню лівої панелі кнопки Пуск

Використовуючи цей перелік команд, можна за­кріпити вибрану програму в меню, вилучити її чи перейменувати. Щоб додати програму, необхідно знайти її в головному меню Все программьі або про­грамі Проводник, або папці Мой компьютер, натиснути праву кнопку миші й вибрати команду Закрепить в меню «Пуск».

Налагодження властивостей об'єктів інтерфейсу користувача в середовищі Windows відображає макси­мальне наближення можливостей Windows до користу­вача й організації ефективної і зручної роботи.

Налагодження властивостей параметрів панелі задач і робочого столу

Для зміни властивостей панелі задач необхідно активізувати команди Пуск, Настройка, Панель задач и меню «Пуск» або клацнути правою клавішею миші на Панели задач і вибрати команду Свойства. Після цього на екрані дисплея з'являється вікно (рис. 3.19). У вікні у вкладці Панель задач встановлюють потрібні параме­три, наприклад розташування поверх усіх вікон (тоді відкриті вікна не закривають Панель задач), відобра­ження панелі швидкого доступу (вміщення значків про­грам для їх швидкої активізації) та ін. Візуально части­ни панелі задач, зокрема панель швидкого доступу та панель індикації, відокремлені спеціальними верти­кальними маркерами, за допомогою яких можна зміню­вати розміри цих частин (для цього підводять покаж­чик миші до такого маркера і, натиснувши на кнопку миші, «тягнуть» маркер у потрібному напрямку).

Щоб установити параметри робочого столу, необхід­но клацнути правою кнопкою миші на вільному місці робочого столу і вибрати команду Свойства. З'являєть­ся вікно Свойства: Зкран (рис. 3.20).

Рис.3.19 Налагодження властивостей панелі задач.

Рис. 3.20. Вікно для встановлення параметрів робочого столу

Вікно Свойства: Зкран містить такі вкладки:

1. Темьі — вибір параметрів робочого столу із запро­понованих або створення їх власного набору, наприклад фоновий рисунок, набір звуків, значків та ін.;

2. Рабочий стол — вибір фонового рисунка екрана із запропонованого переліку або використання іншого, який установлюють за допомогою кнопки Обзор; кноп­ка Настройка рабочего стола відкриває вікно, в якому можна визначити наявність на екрані таких компонен­тів, як Мой компьютер, Мои документьі тощо, змінити зовнішній вигляд системних значків;

3. Заставка — визначення параметрів зображення, що з'являється на екрані дисплея після закінчення пев­ного проміжку часу, у випадку, коли роботу на комп'ю­тері не виконують;

4. Оформление — встановлення параметрів вікон і кнопок; після активізації кнопки Дополнительно можна визначити параметри таких елементів, як заго­ловок вікна, пункт меню, значки та ін.;

5. Параметри — визначення роздільної здатності монітора, якості кольоропередачі, зміна масштабного коефіцієнта перегляду (кнопка Дополнительно, вклад­ка Общие).

Налагодження параметрів стандартів і мови

У додатках Windows ХР використовують визначені стандарти для відображення таких значень, як число (кількість знаків після коми, вид розділювача цілої і дро- Гювої частин — кома чи крапка тощо), час, дата (скороче­ний і повний формат, вид розділювача та ін.), грошові одиниці. Також Можна обрати мову, якою послуговують- ся у меню додатків, установити додаткову розкладку кла- ніатури, задати комбінації клавіш для переключення.

Усі параметри встановлюють у вікні Язьік и региональньїе стандарти (команди Пуск, Панель управле­ння, Язьік и региональньїе стандарти), що зображено на рис. 3.21.

Рис 3.21. Перегляд установлених стандартів

У групі Образци вкладки Региональньїе параметри

показано встановлені стандарти, кнопка Настройка (1) лктивізує вікно, в якому ці стандарти можна змінити, наприклад параметри грошової одиниці визначають у вкладці Денежная единица (рис. 3.22).

Рис. 3.22Визначення параметрів грошової одиниці

Для встановлення стандартів мови відкривають вкладку Язмки і натискають на кнонку Подранеє

У наступному вікні Язьїки и службьі текстового ввода (рис. 3.23) активізують кнопку Добавить ( 2) для дода­вання іншої розкладки клавіатури.

Кнопка Параметрьі клавиатурьі відкриває вікно (рис. 3.24) для визначення комбінації клавіш, за допо­могою яких відбувається переключення з однієї клавіа­тури на іншу.

Рис3.24.Визначення потрібної комбінації клавіш.

Windows ХР містить принципово нові інструменти для роботи з інформацією: опрацювання голосових повідомлень і рукописного письма. Щоб установити від­повідні параметри для роботи з ними, необхідно у вікні Язьїки и службьі текстового ввода (рис. 3.23) в групі Установленньїе службьі вибрати потрібну службу {1) й активізувати кнопку Свойства (3).

Крім того, на рис 3.23 показано відкрите вікно вла­стивостей вибраної служби Разпознавание речи. У цьому вікні кнопки Создать, Параметри, Обучение (4) активізують відповідні вікна, в яких установлюють параметри налагодження на голос для профілю кожно­го користувача.

Налагодження параметрів

панелі Microsoft Office і властивостей папки

Панель Microsoft Office містить значки програм, з якими найчастіше працює користувач. Для налаго­дження параметрів цієї панелі на ній необхідно клацну­ти правою клавішею миші, з контекстного меню вибра­ти команду Настройка, внаслідок чого з'являється вікно (рис. 3.25).

Вікно містить такі вкладки:

— Вид (зміна кольору панелі, активізація параме­трів відображення: Автоматически убирать с зкрана, Поверх остальньїх окон та ін.);

· Кнопки (додавання кнопок для активізації файла, папки; вилучення або перейменування вміще­них кнопок);

· Панели инструментов (додавання панелі інстру­ментів із відповідним набором кнопок або створення власної, яка може містити, наприклад, потрібні папки);

· Настройка (зміна стандартних шаблонів).

Загальні властивості для всіх папок можна перегля­нути або змінити у вікні Свойства папки, яке відкри­вається за командами Пуск, Панель управлення, Свой­ства папки або у відкритому вікні будь-якої папки (Сер- вис, Свойства папки). Після цього з'являється вікно Свойства папки, зображене на рис. 3.26.

Рис.3.26Встановлення властивостей папки.

У вікні Свойства папки є такі різновиди вкладок:

· Общие (встановлення загальних властивостей папки, зокрема вигляду вікна папки, відкривання папки в іншому чи поточному вікні, одинарним чи подвійним клацанням клавішею миші та ін.);

· Вид (визначення додаткових параметрів: уміщен­ня повного шляху до вибраної папки у рядку адреси; виведення у вікні-підказці, що з'являється при під­веденні покажчика миші до вибраної папки, таких властивостей, як її розмір і дата створення, перелік вмі­щених у папці файлів та інших папок; показувати чи не показувати заховані файли і папки та ін.);

· Типи файлов (відображення типів файлів, які зареєстровані системою; додавання нових типів файлів або вилучення існуючих);

· Автономньїе файльї (встановлення параметрів доступу під час роботи з папками і файлами в мережі, надання папці властивості «Приватна» (лише під час роботи з диском, який відформатований у системі NTFS) та ін.).

Для встановлення властивостей окремої папки її виділяють у переліку й активізують кнопку Свойства або команду контекстного меню Свойства. Після цього з'являється вікно (рис. 3.27).

У вікні можна визначити параметри за допомогою таких вкладок:

- Общие (містить такі властивості папки, як шлях до неї, обсяг пам'яті, який вона займає, кількість вмі­щених файлів тощо; крім того, тут можна змінити атрибути папки: Только чтение (захист уміщених фай­лів від зміни) (2), Скрьхтьш (папка або файли невидимі в переліку), Архивньїй);

- Доступ (містить параметри керування доступом до папки інших користувачів);

- Настройка (дає змогу змінити значок папки (1), встановити на ній рисунок при перегляді у режимі Зскизьі страниц).

Робота з програмою Проводник

Програма Проводник відображає ієрархічну структуру об'єктів комп'ютера. Її використовують для роботи з файлами, папками, дисками та ярлика­ми — значками, що вказують шлях до вибраної папки або файла, служать для їх автоматичного завантажен­ня і візуально вирізняються за стрілкою в нижній частині значків.

Особливості програми Проводник

За допомогою програми Проводник можна створю­вати нові, а також копіювати, переміщувати, перейме­новувати, вилучати файли, ярлики і папки, що вже існують, виконувати їх пошук.

Завантажується Проводник шляхом таких комбіна­цій команд і кнопок:

o кнопка Пуск, команди Все программьі, Стандарт- ньіе, Проводник;

o команда Проводник контекстного меню правої клавіші миші на кнопці Пуск;

o команда Проводник контекстного меню правої клавіші миші на значку Мой компьютер;

o кнопка Пуск, команди Вьіполнить, explorer, кнопки ОК.

Після завантаження програми на екрані дисплея з'являється вікно (рис. 3.28) з двома панелями: ліва — область структури папок (за замовчуванням), права — відображення змісту вибраного зліва об'єкта (диска, папки або спеціальної папки: Мой компьютер, Мои документьі тощо).

Для розкриття об'єкта лівої панелі потрібно клацну­ти мишею на його значку (4); при цьому на правій пане­лі (3) з'являється перелік файлів і папок, уміщених у розкритому об'єкті лівої панелі вікна.

Рис 3.28. Вікно програми Проводник

Значок «+» ліворуч від значка (4) означає, що об'єкт містить інші папки. Для перегляду його змісту клаца­ють клавішею миші на значку «+», який перетворюєть­ся на значок «-», а під значком об'єкта (при цьому він залишається закритим) з'являється перелік його папок.

Під панелями вікна може бути активізований рядок статусу (6) (команди Вид, Строка состояния), що містить таку інформацію: кількість виділених об'єктів правої панелі (5); обсяг пам'яті, яку вони займають; обсяг вільного місця на диску; коментар до вибраної команди головного меню.

Панель інструментів, яка розташована у верхній частині вікна, містить такі кнопки:

а) Назад, Вперед — активізують дії, які виконували перед поточною дією і після неї;

б) Вверх — означає перехід до вищого рівня об'єктів (папок, дисків);

в) Вьірезать — переміщує виділені об'єкти у буфер обміну;

г) Копировать (І) — копіює виділені об'єкти, напри­клад папку, файли, ярлики, у буфер обміну;

ґ) Вставить (2) — вставляє об'єкти (папки, файли, ярлики) з буфера обміну;

д) Отменить — скасовує останню дію, яку виконував користувач;

е) Поиск — здійснює пошук потрібних об'єктів (папок, файлів, ярликів);

є) Папки — керує змістом лівої панелі: при активній кнопці виводиться перелік об'єктів ієрархічної струк­тури комп'ютера, при неактивній — ліва панель має вигляд, показаний на рис. 3.2, і залежно від обраного об'єкта може містити команди для роботи з папками і файлами (наприклад, Переименовать, Переместить, Скопировать, Удалить та ін.);

¨ Вид — список, що містить такі режими перегляду файлів:

¨ Зскизьі страниц (виведення значків об'єктів у вигляді зображень, які зберігаються в папці);

¨ Значки (виведення значків файлів);

¨ Список (перелік тільки імен файлів);

¨ Таблица ( перелік імен об'єктів із зазначенням їх характеристик (розмір, тип, дата і час останньої моди­фікації));

¨ Свойства (перегляд і зміна властивостей виділе­ного об'єкта).

Для вилучення або додавання інших кнопок на панель інструментів підводять покажчик миші до цього рядка, клацають її правою клавішею й активізують команду Настройка. Унаслідок цих дій на екрані дис­плея з'являється вікно (рис. 3.29).

Рис 3.29.Додавання і вилучення кнопок панелі інструментів

У вікні виконують такі дії:

для додавання іншої кнопки її вибирають у лівій частині вікна і натискають на кнопку Добавить;

для вилучення наявної на панелі кнопки її виби­рають у правій частині вікна і натискають на кнопку Удалить.

Створення нових папок, файлів, ярликів

Щоб створити нову папку, спочатку необхідно від­крити потрібний диск або папку, після чого використо­вують команди Файл, Создать, Папку. Унаслідок цих дій на екрані дисплея з'являються значок папки і рамка для введення імені нової папки.

Для створення нового файла спочатку відкривають об'єкт, у якому відбувається створення (наприклад, папку), далі активізують команди Файл, Создать і з переліку вибирають потрібний тип файла (Текстовий документ, Microsoft Word Document та ін.).

Створений ярлик містить шлях до завантажувально­го файла, папки чи диска, що дає змогу їх швидко від­крити, при цьому місцерозташування самого ярлика значення не має. Його можна помістити у будь-яку папку або просто на Рабочий стол. На значку ярлика в його лівій нижній частині є маленька стрілка.

Наприклад, якщо потрібно створити ярлик для завантаження програми Калькулятор з папки користу­вача, виконують такі дії:

відкривають потрібну папку;

у вікні програми Проводник активізують коман­ди Файл, Создать, Ярльїк, після чого на екрані дисплея з'являється вікно, зображене на рис. 3.30;

у полі Укажите размещение обьекта визначають місцерозташування та ім'я програмного файла (C: \WINDOWS\Help\iis.chm). Для зручності цю інформа­цію можна додати автоматично: активізують кнопку Обзор, унаслідок чого на екрані дисплея з'являється перелік дисків, папок і файлів, серед яких вибирають потрібний (iis.chm) і натискають на кнопку ОК;

Рис3.30. Створення ярлика.

на екрані дисплея з'являється вікно з введеним шляхом до файла, після чого активізують кнопку Далее;

у наступному вікні ярлику дають назву, що не обов'язково збігається з назвою програми, після клацають клавішею миші на кноп­ці Готово.

Після цього для завантаження програмидосить активізувати створений ярлик.

Аналогічно його створюють і до папки.

Зручнішим методом створення ярликів є викори­стання команди контекстного меню. У цьому разі, щоб створити ярлик для об'єкта, його виділяють, із контек­стного меню після активізації правої клавіші миші вибирають команду Создать ярльїк. Він створюється у папці, в якій уже є вибраний об'єкт. Можна перемісти­ти ярлик на Рабочий стол. Його виділяють командою з контекстного меню правої клавіші миші й активізують команди Отправить, Рабочий стол. Для отримання доступу до об'єкта досить активізувати його ярлик на робочому столі.

Робота з об'єктами ієрархічної структури

Файли можна копіювати, вставляти, перейменову­вати, вилучати. Для копіювання групи файлів з однієї папки в іншу виконують такі дії:

— виділяють файли. Якщо вони розташовані послі­довно у переліку, то активізують перший, відтак, утри­муючи натиснутою клавішу Shift, клацають клавішею миші на останньому файлі. Якщо файли розміщено в різ­них місцях, то їх виділяють при натиснутій клавіші Ctrl;

— при копіюванні за допомогою миші її покажчик підводять до виділених файлів, натискають на праву клавішу миші й, утримуючи її, «тягнуть» блок виділе­них файлів до потрібної папки. Відпускають клавішу миші та вибирають команду Копировать із меню, що з'являється на екрані дисплея.

Копіюючи за допомогою кнопок панелі інструмен­тів, слід після виділення файлів клацнути клавішею миші на кнопці Копировать (позиція 1 на рис. 3.28), активізувати потрібну папку і клацнути мишею на кнопці Вставить (позиція 2 на рис. 3.28).

Аналогічні дії можна виконати за допомогою команд головного меню Правка, Копировать, Вставить.

Щоб перейменувати об'єкт, його активізують, на ньому ще раз клацають мишею (у рамці з іменем об'єк­та на екрані дисплея з'являється курсор), вводять ім'я і натискають клавішу Enter або, виділивши об'єкт, кла­цають правою клавішею миші й активізують команду Переименовать.

Якщо необхідно об'єкти вилучити, їх слід виділити, а потім натиснути на клавішу Delete.

Пошук

Для пошуку файлів на панелі інструментів активізу­ють кнопку Поиск. Унаслідок цього на лівій панелі екрана дисплея з'являється вікно (рис. 3.31), в якому слід визначити об'єкт пошуку (документи, файли, папки, інформацію в довідковій системі та ін.).

Наприклад, на диску D необхідно знайти файли, які починаються на літеру «S». Спочатку активізують пункт Файльї и папки, а в наступному вікні (рис. 3.32) вводять шаблон імен файлів (S*), в полі Поиск в визна­чають диск, на якому відбуватиметься пошук (DATA Е:), і натискають на кнопку Найти.

Результати виконання пошуку відображені в правій панелі вікна Результати поиска (рис. 3.33).

Виконуючи пошук, у шаблонах можна, крім введення повного імені, вводити символи «*» (будь-яка кількість будь-яких символів) та «?» (будь-який окремий символ).

Рис 3.31 Ліва панель для визначення параметрів пошук

Рис. 3.32.Додаткові параметри для пошуку.

Рис.3.33. вікно з результатами пошуку

Наприклад, вираз «А?.*» означає, що необхідно знайти файли, імена яких починаються з літери «А», довжина імені — 2 літери, об'єкт має будь-яке розширення.

Пошук можна виконувати і за іншими критеріями. Для цього активізують посилання Дополнительньїе параметри (рис. 3.32) і вибирають:

ü пошук за датою (у групі Когда били произведеньї последние изменения? активізують один із запропоно­ваних параметрів: Дата последних изменений неизвест- на, На прошлой неделе, В прошедшем месяце тощо або визначають діапазон дати власноруч);

ü пошук за розміром файла (у цьому випадку акти­візують потрібний параметр із групи Какой размер файла?);

ü пошук за типом файла (у групі Дополнительньїе параметри з переліку Тип файла вибирають потрібний).

Сортування файлів

Відображення об'єктів ієрархічної структури ком­п'ютера можна впорядкувати за однією з вибраних характеристик при активному режимі Таблица. Визна­чити, які саме характеристики будуть на екрані, можна у вікні Вибор столбцов в таблице (рис. 3.34), що з'яв­ляється після активізації команд Вид, Вибор столбцов в таблице...

Рис 3.34 Вибір параметрів об’єктів для перегляду.

v Щоб упорядкувати об'єкти вікна програми Проводн ик, виконують такі дії:

v відкривають потрібний перелік папок або файлів, установлюючи режим перегляду Таблица (для перегляду таких характеристик, як розмір, тип, дата модифікації);

v активізують команди Вид, Упорядочить значки;

v визначають потрібний критерій для сортування (за ім'ям, типом, розміром, датою тощо).

Інший спосіб упорядкування об'єктів ієрархічної структури комп'ютера полягає у тому, що після активі­зації переліку клацають мишею на назві потрібного стовпця з відповідною характеристикою.

Системні утиліти

Для виконання службових функцій у стандартній конфігурації Windows містяться системні програми (утиліти).

Утиліта перевірки дисків (Chkdsk)

Тестування жорсткого або гнучкого диска, у т. ч. по­шук неприпустимих імен файлів, дефектних секторів, 11еправильних структур ущільнення, здійснює утиліта перевірки дисків (Chkdsk). У файловій структурі до функ­цій програми належать пошук утрачених і дефектних кластерів та пошук кластерів з перехресним посиланням.

Пошук утрачених кластерів. Утраченими є класте­ри, які згідно з FAT-таблицею пов'язані з файлом і не мають посилань на відповідний запис у каталозі файла. Такі кластери з'являються у випадку збою програми або раптового перезавантаження комп'ютера. При знахо­дженні таких кластерів утиліта перевірки дисків виво­дить запит щодо їх вилучення або перетворення на файли а іменами FileOOO.chk, FileOOl.chk тощо. З часом ці Файли можна переглянути в кореневому каталозі.

Пошук дефектних кластерів. Дефектними ВВ8.ЖЯ" ють кластери з такими ознаками:

o запис FAT вказує номер кластера, що перевищує кількість кластерів диска;

o запис FAT визначає нульовий номер кластера, який свідчить, що цей кластер вільний;

o запис FAT знаходить кластер із номером 1, а його номер може починатися тільки з 2. Запит здійснюється повторно, і в разі позитивної відповіді таким кластерам присвоюється маркер EOF кінця файла, тобто при спробі відновити цей файл він буде складатися з кількох частин.

Пошук кластерів із перехресними посиланнями. Такі кластери пов'язані або двічі з одним і тим самим фай­лом, або з двома різними файлами. При запиті необхідно активізувати варіант копіювання кластера у кожен файл.

Для завантаження утиліти перевірки дисків виділя­ють потрібний диск у вікні програми Проводник або у вікні Мой компьютер, при цьому всі файли цього диска повинні бути закритими. Далі активізують команду Свойства, вкладку Сервис і в групі Проверка диска натискають кнопку Вьіполнить проверку. Унаслідок цього на екрані дисплея з'являється вікно, зображене на рис. 3.35, в якому активізують параметр Проверять и восстанавливать поврежденньїе сектора і натискають на кнопку Запуск.

Рис. 3.35 Програма перевірки дисків

Після закінчення роботи програми на екрані дис­плея з'являється повідомлення про успішне завершен­ня роботи програми.

Дефрагментація дисків (Dfrg)

Програма усуває фрагментацію файлів жорсткого диска. Файл розміщується на диску у вільних класте­рах, які трапляються в системі під час записування на диск, тобто фрагментарно. Фрагментація знижує про­дуктивність системи, створює додаткове навантаження па зчитувальну головку пристрою.

Утиліта дефрагментації дисків (Бі^) змінює фізич­не розташування файлів на жорсткому диску так, щоб кластери кожного з них розміщувалися послідовно. Для її завантаження виділяють потрібний диск у вікні програми Проводник або у вікні Мой компьютер, при цьому всі файли цього диска необхідно закрити. Відтак лктивізують команду Свойства, вкладку Сервис і в групі Дефрагментация диска натискають кнопку І$ьгаолнить дефрагментацию. Далі система перевіряє диск на наявність дефрагментованих файлів, після чого па екрані дисплея з'являється вікно (рис. 3.36) з реко­мендацією щодо проведення дефрагментації

Рис. 3.36. Результат аналізу стану диска С:

Щоб переглянути детальний звіт аналізу, натиска­ють на кнопку Вывести отчет. На рис. 3.37 подано звіт про стан диска С:, який містить імена дефрагментова­ них файлів, обсяг вільної пам'яті на диску (для успіш­ної роботи програми дефрагментації необхідно мати на піску 15% вільної пам'яті).

Рис. 3.37. Звіт про аналіз стану файлів диска

Після отримання повідомлення з рекомендацією провести дефрагментацію активізують кнопку Дефраг- ментация у вікні, зображеному на рис. 3.36 або рис. 3.37. Залежно від ступеня фрагментації диска, його обсягу, потужності комп'ютера цей процес може трива­ти кілька годин. Однак, незважаючи на це, тим, хто щодня працює з комп'ютером, дефрагментацію диска рекомендовано проводити щотижня. Після закінчення роботи програми з'являється вікно з відповідним повідомленням.

Автоматичне завантаження програм

Утиліта дає змогу встановити параметри автоматич­ного завантаження програм обслуговування дисків (і будь-яких інших програм) у зручний для користувача час./

Для активізації утиліти вибирають команди Пуск, Все программы, Стандартные, Служебные, Назначен­ные задания. Унаслідок цих дій на екрані дисплея з'являється вікно (рис. 3.38), що містить перелік про­грам, які автоматично активізуються у визначений час.

Рис. 3.38. Розклад автоматичного завантаження програм

У такий розклад також можна додати антивірусні програми, програми дефрагментації, перевірки дисків тощо і встановити відповідні параметри для їх автома­тичного запуску. Як правило, працювати з цими про­грамами краще у нічний час, залишаючи комп'ютер увімкненим.

Щоб внести зміни в розклад автоматичного заванта­ження програм, обслуговування дисків, активізують команду Добавить задание ( 1). З'являється вікно Мастер планирования заданий, у якому послідовно визначають ім'я програми, дату і час її виконання, пароль користувача.

Форматування дисків

Із метою тестування на наявність дефектних секто- ріи і створення файлової логічної структури дисків І жорстких і гнучких) проводять їх форматування. При ни ісонанні цієї операції вся записана на диску інформа­нт автоматично вилучається.

Для форматування, наприклад, гнучкого диска його ниділяють у вікні Мой компьютер (Диск 3, 5 (А:)), акти­ні, і у ють команди Файл, Форматировать або команду Форматировать контекстного меню. Після цих дій на скрипі дисплея з'являється вікно (рис. 3.39).

Рис. 3.39. Форматування гнучкого диска

У вікні визначено такі параметри:

© Емкость (встановлення обсягу диска (720 Кб — подвійна щільність, 1, 44 Мб — висока щільність));

© Файловая система (визначення файлової системи диска. Можна обрати FAT, FAT32, NTFS);

© Размер кластера (встановлення розміру кластера (мінімальний обсяг дискової пам'яті, який застосову­ють для збереження файлів));

© Метка тома (присвоєння диску імені);

© Быстрое (очистка оглавления) (вилучення адрес файлів із FAT-таблиці без перевірки їх на наявність дефектних секторів; використовують тільки для зазда­легідь відформатованих дисків);

© Использовать сжатие (опцію застосовують лише для дисків із файловою системою NTFS);

© Создание загрузочного диска MS-DOS (на нього копіюють усі системні файли, внаслідок чого він стає завантажувальним; інші наявні файли залишаються

Установивши всі потрібні параметри, активізують кнопку Начать. Після закінчення форматування диска з'являється звіт про його результати.

Програма очистки диска

Автоматичне вилучення файлів, які залишилися після раптового перезавантаження комп'ютера, невда­лої інсталяції Windows, або файлів, які перебувають у Корзине, виконує програма очистки диска.

Щоб завантажити програму активізують команди Пуск, Все пролграмы, Стандартные, Служебные, Очистка диска або у вікні властивостей диска у вкладці Общие натискають кнопку Очистка диска. Унаслідок цих операційна екран виводиться вікно (рис 3.40.40).

Рис 3.40. Програма очистки диска

У вікні Очистка диска проводять такі дії

активізують перемикач (1) потрібної групи файлів, при цьому можна переглянути загальний обсяг пам'яті, що звільняється (тут — 4988 Кб);

активізують кнопку ОК;

переглядають файли перед вилученням у разі необхідності, скориставшись кнопкою (2).