Обряди зустрічі весни

Початок весни пов’язується з днем святої Євдокії – 14 березня. З цим днем старі люди пов’язують те шо ластівки вертаються з вирію. Господині коли бачать ластівку, кидають жменю землі на грядкуі каже такі слова “кріп сію”.

Звичаю закликати весну і пекти коровай до зустрічі весни не існувало і не існує.

Стрітення – 15 лютого. Імено в цей день зима зустрічається з весною. Цього дня господарі ворожать на майбутній урожай, виставивши на ніч тарілку з зерном за поріг. Якщо зранку зерно вкрите росою, то урожай буде добрий, а якщо роси немає – то поганий. В цей день святять воду і свічку в церкві. Свічки є оберегом від грози – їх запалювали під час грому й блискавки, для захисту людей і тварин. Ту свічку звуть – Громиця. Потім, коли прийшли з церкви треба запалити посвячену свічку, це поможе уникнути весняних повенів і суворих морозів. Свяченою водою можна лічити корів, птицю, бджіл. Посвячену свічку ше давали небіжчику в руки коли читали молитви. Є багато повір’їв, якшо на Євдокії погода ясна і тиха, будуть добре родити зернові культури і буде багато меду. Якшо сильний вітер дує то рік буде поганий на врожай. Якшо відлига, то весна буде пізньою. А якшо на Євдокії піде сніг, то весна буде довга і дощова.

Провісниками весни є лелеки.

Звичаю вітатися з птахами у нас немає.

Звичаю пекти спеціальне печиво – “польову, бусньову лапу” не було і не має.

Свято 40 святих мучеників празнують 22 березня. Господині печуть 40 булок, щоб у господарстві велася птиця. Дівчата варили 40 вареників. Кажуть шо ше можуть бути 40 морозів. Сорока у своє гніздо ложе 40 гілочок, з вирію прилітають 40 жайворонків. Якщо погода тоді тепла, то ше 40 днів буде тепло, якщо холодний - то 40 днів буде холодно. Люди закликали весну.

Починали співати веснянки з початком весни, коли зходили сніги, появляться трава і квіти.

І. Благослови, мати,

Весну закликати!

Весну закликати,

Зиму проводжати!

Зимочка в возочку,

Літечко в човничку!

ІІ. Весняночко – поляночко,

Де ти зимувала!

У садочку на пеньочку,

Пряла на сорочку.

А ворони оснують,

А сороки витчуть,

А білі лебеді

Ще побілять на воді,

А лугові птахи

Пошиють сорочки.

ІІІ. Ти зозуленько сива

Ти нас розвеселила

Як почала кувати

Повиходили з хати

Ой вийшла сестра з братом

Ой вийшла мама з татом

Ой вийшли дівчаточка

Виводять весняночки.

ІV. А ми просо сіяли, сіяли

Ой див ладо сіяли, сіяли.

А ми просо витопчем, витопчем

Ой див ладо витопчем, витопчем.

Та як же ви витопчете, витопчете?

А ми коні випустим, випустим

А ми коні злапаєм, злапаєм.

Та чим же вам лапати, лапати?

Ой шовковим неводом, неводом

А ми коні викупим, викупим

А за що вам викупляти, викупляти

А ми дамо сто срібних, сто срібних

Не візьмемо й тисячі, тисячі

А ми дамо дівчину, дівчину

А дівчину візьмемо, візьмемо.

V. Десь тут була Подоляночка,

Десь тут була молодесенька,

Тут вона стояла,

До землі припала,

Личко не вмивала,

Бо води не мала.

Ой встань, устань, Подоляночко,

Умий личко, як ту скляночку

Возьми в боки свої скоки,

Та піідскоч до раю,

Бери дівча скраю.

Колись веснянки співали всі: жінки, дівчата, діти. А зара тільки діти і дівчата і то не завжди. Всі брались за руки, співали, ходили колом, водили хоровод (коло куща калини).

Молодіжних вулиць в нас не було.

Звичай закопувати горщик каші в землю не відомий.

В нас існує повір’я, що від Введення до Благовіщення не можна робити на землі, бо вона повинна віддихнути і підготуватися до господарських робіт. Аж в день Благовіщення можна починати поратися по хазяйству, біля землі – Бог цього дня благословляє все живе, у тому числі й землю. Після Благовіщення все починало рости, зацвітають перші весняні квіти. А те усе, що в день Благовіщення народилось, буде рости дуже погано.

Ще на Благовіщення навіть пташка гніздо не в’є, людина цього дня працювати не повинна. Зранку в церкві святять проскури, а пасічникам пропонувалось годувати своїх бджіл благовіщенською проскурою, щоб бджоли добре роїлися. Якщо благовіщенську проскуру перетерти на порошок, змішати з землею і посіяти на городі – буде добрий урожай.

Господарі випускають худобу погуляти, пасічники виставляють вулики на дворі. Ходили в ліс збирати збирати цілющі трави. Збирали ряст, пролісок – він дарує не тільки щастя родині а й дівчині красу. На Благовіщення пролісок треба треба покласти в холодну воду, а тою водою потім вмитися.

Якшо цього дня вітер і туман, то рік буде врожайним. Якшо гроза – гарний врожай збіжжя. Іноді туман – попереджає про повені.

День Благовісника святкують 8 квітня. Благовісник то володар блискавок (архангел Гавриїл).8 квітня часто бувають блискавки і грім. Кажуть шо то Благовісник женеться за чортами, а коли гримить, то він розриває хмари, шоб подивитися чи не має там чарта, хмари, шо вигинаються за чортом, то блискавки.

Коли малі діти перший раз почують грім, вони мають підперти пліт, щоб не боліла спина. Кажуть, шо сонце не зайде доти, доки не відправлять церковну службу.

До Благовіщення польові роботи на землі не дозволялись, бо земля має віддихнути.

В нас не існувало традиції пекти на Благовіщення паску.

Тиждень перед великим постом називався вербним (поховальним, білим).

Обряд “Колодія” в нас не поширений. Його раніше не святкували і зара не святкують.