Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Поховально-поминальні звичаї та обряди






В нас є багато прикмет, які віщують смерть людині. Це тоді, коли на хату сідає путькало (сова) і вурликає, коли собака виє на тоці, якшо місяця не має, коли людині сниться шо вона буде довго жити, або наобород і таке всяке.

Сни на смерть бувають різними: коли людині сниться, що вона бачить коней, корів, овець, коли бачить, як горить великим червоним вогнем лани пшениці, коли сниться весілля, коли м'ясо, кров.

В нас не знають випадки летаргічного сну, і ніхто не може сказати шо то таке і не чули від других про таке.

Воду в якій обмивали покійника виливають в таке місце де ніхто не ходить. Кажуть шо, якшо пройтися по такому місці, то можна сильно заболіти, або вмерти.

Померлого не взувають в білі тапочки, а вдягають чорні панчохи, або носки, а взуття ставлять в труну коло мерця. Під голову кладуть подушку з вати. В узголов’ї кладуть сухе пахуче зілля.

На столі має стояти хрест доки хтось другий не вмре, стопка з водою і цілушка хліба має стояти до 9 день, а потім її виливають, свічка.

Якщо виносять покійника з хати, в одвірках на порозі кожних дверей роблять один хрест труною і бистро закривають двері, коли вийшли з току закривають ворота і не дозволяють щоб хтось йшов назад.

Дорогу, по якій проводять покійника не застеляють нічим.

У церкві обов’язково відспівують померлих покійників.

Домовину у яму опускають на великих і довгих рушниках, які купують, або беруть у церкві.

У яму, куди поклали домовину, кидають жменю землі і мідні монети.

На поминальному обіді дають такі страви:, борщ, каша, пампушки з часником, пампушки з маком, холодець, різні салати, м'ясо, капуста, котлети, голубці, компоти, солодке, різні напої, коливо.

На могилі ставлять хрест того самого дня, коли ховають померлого, а потім коли вже ставлять пам’ятники деколи хрести старі викидають.

Дерев на цвинтарі в нас не садять.

В нас є перекази про душу померлого, ті люди шо розказували бачили своїх мерлих близьких ніби живими, вони розмовляли, сідали за стіл як живі. Деколи люди думають, що душа померлого то велика муха, яка появляється після похорону. Душа на землі перебуває сорок днів.

Переказів про ходячих мерців в нас не знають.

Покійників, що вмерли наглою смертю раніше ховали на ровах цвинтара, а зара ховають, як і всіх, но батюшка в церкві за ню не співали.

Поминають мерців через 9 днів, 40 днів, один рік.

На поминки готують такі страви: коливо, борщ, каша, м'ясо, капуста, голубці, котлети, салати, риба, холодець, киселиця, пряники і цукерки.

В нас наступного дня зранку йдуть на могилу, несуть мерцю сніданок. Біля могили поплачуть та пом’януть померлого.

Звичаю “проводити душу на небо” це 9 день, 40 день і 1 рік.

Загальний поминальний день це “проводи”. Всі збираються на цвинтарі із хоругвами обходили кожну могилку. Настоятель церкви і з корогвами обходили кожну мгилу.

В продовж року є такі поминальні суботи це м’ясопусна, троїцька, 2-га, 3-тя і 4-та суботи Великого посту.

У нас не знають поминальних днів “діди”.

В нашому селі похорон-весілля проводять як звичайний похорон, але тоді дівчину вбирають в фату чи вінок з лентами, біле плаття, а коли проводжають на цвинтарі, то спереді два молоді хлопці несуть коровай. На днище домовини тоже ложать коровай. Після поховання всіх кличуть до коровая. Якшо ховають молодого хлопця вдягають в чорний костюм і чіпляють весільну квітку. І тоже несуть на цвинтар з короваєм.

І Радіємо нині з чудес,

Явилася діва з небес.

Явилась при скелі в Грущівській оселі

Бог ласки зсилає з небес.

У білій одежі була,

В небесному сяйві віяла,

Дітей не забула, до вірних прибула,

Пречистая Діва свята.

Прийдіть всі до мене прийдіть,

Весь біль із собою візьміть,

Я вас успокою дам сили до бою,

Я кращий украшу вам світ.

Пречистая Діва свята,

Яка ти для нас дорога,

Покрий нас своїм амафором,

Дай сили повстати з гріха.

Подяку складаєм тобі,

Ми діти твої на землі,

Проси свого сина, о мати єдина,

Щоб в радості жили ми всі.

ІІ Прощаюся з вами рідні,

У цей останній час,

Бо з вічної дороги,

Я не вернусь до вас.

Бувайте всі здорові,

За мною не тужіть,

Бо вже мені готові,

Стежки на тамтой світ.

Не плач доню за мною,

І сину не ридай,

Як прийдеш на могилу,

Тоді мене згадай.

Як прийдеш на могилу,

Не побачиш мене,

Не буду моя доню,

В гостях я у тебе.

Не буду моя доню,

Я мамою тобі,

Засиплять моє тіло,

Глибоко у землі.

За золото багатство,

Не викупиш мене,

Піду тими стежками,

Куди бог поведе.

Щаслива та дорога,

Що ти по ній ідеш,

Вона веде до бога,

Ти радість в ній знайдеш.

Прощай душа в останній раз,

Прощай над гробом нині,

Ти йдеш від нас в далекий край,

Лишаєш жаль родині.

Календарні свята та обряди






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.