Аналіз оборотних та необоротних активів.

Для здійснення процесу виробничої діяльності необхідні різноманітні види ресурсів, провідне місце серед яких займають оборотні та необоротні активи підприємства.

Оборотними називають активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом одного календарного року. Усі інші активи є необоротними.

Необоротними є активи, що використовуються підприємством у його діяльності протягом тривалого часу та:

1) існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням цих активів;

2) їх вартість може бути визначена достовірно.

Необоротні активи підприємства — це матеріальні цінності, які використовуються у виробничій діяльності протягом періоду, що перевищує 1 рік.

Необоротні активи поділяються на групи, найбільшою з яких є основні засоби, також нематеріальні та інші необоротні активи.

Структуру необоротних активів показано на рис.2.1.

Таблиця.2.1. Структура необоротних активів підприємства

Основні засоби та інші необоротні матеріальні активи — це матеріальні активи, які підприємство використовує у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, для здавання в оренду або здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін використання яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). До них належать виробничі та невиробничі об'єкти, будівлі, споруди, машини, устаткування, інвентар тощо. До складу інших необоротних матеріальних активів відносять бібліотечні фонди. Нематеріальні активи підприємства — це активи, у яких відсутня фізична субстанція (наприклад, авторське право або товарний знак) або фізична субстанція є вторинною стосовно нематеріальної складової (скажімо, інформація, записана на магнітних носіях, де інформація — г первинною, а магнітні носії — вторинним комплектом).

Нематеріальні активи, як і матеріальні активи, використовуються підприємством протягом більше одного року або одного операційного циклу, якщо він більший за один рік, у виробництві товарів, наданні послуг, адміністративних цілях чи для надання в оренду іншим особам. В той же час створені самим підприємством назви видань, списки клієнтів, гудвіл та деякі інші речі не визнаються нематеріальними активами.

До нематеріальних активів відносять:

1) права користування природними ресурсами;

2) права користуватися майном;

3) права на знаки для товарів та послуг;

4) права на „ноу-хау";

5) авторські та суміжні з ними права;

6) інші, до яких належать;

- права на місце на товарній та фондовій біржі;

- право на здійснення певного виду діяльності (отримання ліцензій та інших спеціальних дозволів);

- право на користування податковими та іншими привілеями. Провідне місце серед активів, що використовуються при виготовленні

продукції, займають основні засоби виробництва.

Основні засоби підприємства — матеріальні цінності, які використовуються у виробничій діяльності протягом періоду, який перевищує 1 рік, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним та моральним їх зношуванням.

Облік і оцінка необоротних активів проводиться за первісною, справедливою та балансовою (залишковою) вартостями. У процесі виробництва основні засоби піддаються фізичному і моральному зношуванню. У свою чергу моральне зношення буває 1-го і 2-го роду.

Систематичний розподіл необоротних активів називається амортизацією.

Величина амортизаційних відрахувань визначається на основі норм амортизації. Аналіз ефективності використання основних засобів здійснюється з використанням багатьох показників, основні з яких фондовіддача та фондомісткість.

Довгострокова оренда основних засобів називається лізингом, який поділяється на фінансовий і операційний.

Оборотні активи підприємства належать до мобільних активів, які є грошовими коштами або можуть бути перетворені в них протягом року або одного операційного циклу. В процесі виробничої діяльності окремі елементи оборотних активів постійно трансформуються. Підприємство купує сировину і матеріали, виготовляє продукцію, потім продає її, часто б кредит, в результаті чого утворюється дебіторська заборгованість, яка через певний проміжок часу перетворюється в грошові кошти. Показниками, що характеризують оборотні активи, є їх обсяг і структура, які великою мірою залежать від галузі промисловості, причому величина оборотних активів визначається не лише виробничими чинниками, а іншими, випадковими впливами: сезонні знижки або сезонний ажіотаж, зміна смаків споживачів тощо.

Оборотні активи включають:

• запаси;

• дебіторську заборгованість;

• грошові кошти та ліквідні цінні папери.

Однією з основних складових оборотних коштів є запаси підприємства, до яких входять: виробничі запаси, незавершене виробництво, готову продукцію, товари, малоцінні та швидкозношувані предмети До виробничих запасів підприємства належать: запаси сировини, основних матеріалів, купованих напівфабрикатів, допоміжні матеріали, паливо, тара, запасні частини для ремонту машин і обладнання, спец-інструмент і спец-устаткування та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб.

Незавершене виробництво — це незакінчена продукція, що підлягає подальшій. переробці або завершенню виготовлення. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незавершених робіт (послуг), які ще не принесли підприємству доходу.

Готова продукція — це продукція, обробка якої завершена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним вимогам і стандартам.

Товари — це матеріальні цінності, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.

До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, що використовуються протягом не більш одного року або операційного циклу, якщо він більший одного року, зокрема: інструмент, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо. Оскільки підприємство вкладає кошти в утримання запасів, то воно несе певні витрати, пов'язані з їх зберіганням та ризиком псування цих запасів, що впливає на кінцеві результати діяльності підприємства. Дебіторська заборгованість — важливий компонент оборотних активів. Продаж товарів одного підприємства іншому або організації не завжди супроводжується негайними розрахунками. Неоплачені рахунки за поставлену продукцію складають більшу частину дебіторської заборгованості. Грошові кошти та ліквідні цінні папери — найбільш ліквідна частина оборотних активів. До грошових коштів відносять касову готівку, кошти на рахунку в банках та депозити до запитання. Цінні папери, що є короткотерміновими фінансовими вкладеннями, включають: цінні папери інших підприємств, державні облігації та цінні папери, випущені місцевими органами влади. Таким чином, оборотні активи знаходяться постійно в обороті і є джерелом авансованого фінансування затрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції з моменту утворення виробничих запасів до часу надходження виручки від реалізації готової продукції. Вихідними даними для аналізу оборотних та необоротних активів стануть показники балансу, які показано у табл.. 2.4.

Таблиця 2.4. Показники за балансом на кінець року

Для оцінки динаміки складу і структури основних засобів застосовують їх коефіцієнт оновлення і коефіцієнт вибуття (на основі балансу підприємства по 2003 році).

К_он=Ф_введ / Ф_к*100;

К_виб= Ф_виб / Ф_п * 100

де К_он, К_виб - коефіцієнти оновлення і вибуття, %;

Ф_введ, Ф_виб - вартість введених та виведених основних фондів за рік, грн.;

Ф_к, Ф_п - вартість основних фондів на початок і на кінець року, грн..

К_он =931, 8/2819, 9* 100=33%

К_виб = 873, 4/2137, 9*100=40, 9%

Для визначення ефективності використання основних засобів в цілому застосовується ряд показників, зокрема:

Фондовіддача - визначається по підприємству як відношення вартості товарної, валової або чистої продукції до середньорічної вартості основних засобів (на основі даних за 2004 рік).

Ф_В=N / Ф_ср.р.,

де N - обсяг товарної продукції, грн.;

Ф_ср.р - середньорічна вартість основних фондів, грн.

Ф_в= 1757, 4/2682, 6=0, 7, тобто з 1 гривні вартості основних фондів фондовіддача становить 0, 7 грн.

Значить фондовіддача протягом 2001-2004 років знизилася приблизно у два рази (див.табл.3.4)

Фондомісткість - величина, обернена до показника фондовіддачі (за 2004 рік):

Ф_м= Ф_ср.р / N,

Ф_м=2682, 6/419, 4 = 6, 4

Фондоозброєність - відношення середньорічної вартості основних фондів до середньооблікової чисельності працівників.

Ф_озб — сер. Вартість основних засобів / сер. Облікова чис.прац.

Ф_озб = 2682, 6/54 = 50грн.основних засобів припадає на 1-го працівника

До основних показників, що відображають ефективність використання оборотних активів, належать:

- коефіцієнт оборотності оборотних активів;

- коефіцієнт завантаження оборотних активів;

- тривалість одного обороту оборотних активів.

Коефіцієнт оборотності оборотних активів показує кількість круго-обігів, які ці засоби здійснюють за певний період:

К_о = Q _{реал.пл.} / Ф _оз.

де Q _{реал.пл} - обсяг реалізації продукції в плановому періоді в діючих оптових цінах за рік, грн.;

Ф _оз - середній залишок всіх оборотних засобів, грн.

К_о=1309, 7/419, 4 = 3, 12грн.

Цей коефіцієнт показує суму реалізованої продукції на одну гривню оборотних засобів.

Коефіцієнт завантаження оборотних активів характеризує їх суму на одну гривню реалізованої продукції:

К_зав = Ф_оз / Q _{реал.пл}

К_зав = 419, 4/1309, 7=(), 32грн.

Тривалість одного обороту оборотних засобів у днях:

Т_об = Ф_оз * F_пл / Q _{реал.пл}

де F_пл - кількість днів у плановому періоду(240 днів). Т_об=240/3, 12=77днів.