Узагальнені показники.

Повинні мати вартісний характер.

Е = У – З

Е – ефект;

У – сумарна вигода, економія від експлуатації ПВ;

Величина ефекту для конкретного ПВ найчастіше буває пов'язана з ефектом експлуатації інформаційної системи, частиною якої і є дане ПВ. В цьому випадку методично визначення ефекту повинне бути узгоджене, зпівставно з визначенням ефекту від експлуатації інформаційної системи на об'єкті.

Де індекс б – відноситься до базового варіанту, а п – до пропонованого.

З – поточні витрати на експлуатацію ПВ зіставлення варіантів.

До – одноразові витрати на зіставлення варіантів.

Розрізняють види ефекту:

n попередній (визначений до початку розробки або на передпроектній стадії);

n потенційний (розрахований після закінчення розробки, пов'язаний з максимально можливим застосуванням на всіх можливих об'єктах, що допускають його використання);

n гарантований (пов'язаний з одним конкретним споживачем);

n фактичний (розрахований за наслідками експлуатації ПВ на конкретному об'єкті за певний період).

При визначенні величини ефекту проводиться зпівставлення витрат по варіантах реалізації ПЗ на конкретному об'єкті. Можна у визначенні ефекту враховувати не всі статті витрат, а тільки ті, по яких варіанти, що зпівставляються, істотно різняться.

Якщо по якимось статтям витрат варіанти зпівставимі (трохи відрізняються один від одного), то немає необхідності визначати значення витрат по цих статтях.

При виборі базового варіанту слідує:

1) При розробці ПВ для конкретного об'єкту як базовий приймається той варіант обробки даних, який замінюється пропонованим (що зазвичай існує, діє);

2) При визначенні величини ефекту для тиражованого ПВ, що випускається на ринку як базовий варіант приймається конкурентний ППП, що володіє якнайкращими характеристиками, як експлуатаційними, так і витратними.

Основні ускладнення у визначенні приватних показників пов'язані з тим, що вони носять якісний характер і повинні оцінювати різні властивості програмних виробів, що зіставляються. А ці властивості властиві не самому програмному виробу, а пов'язані з об'єктом застосування ПВ.

Таким чином якість ПВ відносне поняття, яке має сенс тільки лише у зв'язку з реальними умовами застосування. Сукупність властивостей програмного продукту, котрий обумовлює можливість задовольнити певні потреби користувача відповідно до призначення – якості ПВ.

Можлива классифікація характеристик якості ПВ по різних напрямах:

1) Оцінка надійності створюваного виробу.

n Захист від помилок в роботі ПВ;

n забезпечення можливості ПВ збереження інформації у разі втрати якої-небудь частини даних, що зберігаються (наприклад зберігання копій);

n забезпечення захисту від несанкціонованого доступу.

2) Модифікується ПВ (модернізірованность).

n наявність ресурсів, які дозволяють розробляти нові версії при зміні умов експлуатації;

n мобільність (портативність, переносимість) – можливість ПВ до адаптації при перенесенні його на новий об'єкт;

n відношення зміни об'єму при перенесенні програмного тексту до загального об'єму програмного тексту.