Швацькі машини для виконання закріпок

Рис.7.5. Кінематична схема механізму переміщення

рамки в напівавтоматі 1820 кл.

Підйом лапок 50 здійснюється електромагнітом 38 через тягу 39, важіль 21, сережку 19, штангу 20. Одночасно через ланку 15, двоплечий важіль, ланка і важіль, закріплений на стержні 4, відбувається підйом лапки 57 і через клему 3 відгілки обрізаної нитки нитеотводчиком 2 голкових нитки.

У машинах класів 1820-4, 1820-5, 1820-8 і 1820-13 на відміну від інших машин серії 1820 відсутній механізм поперечних переміщень виробу при виконанні строчки. У механізмі пла-_; стина 28 проходит в направляючої, закріпленої в платформі машини, і може переміщатися лише подовжньо.

Перед установкою копірного диска 3 (мал. 7.6) необхідно перевірити правильність установки положення осі 7 ролика вузла подовжніх переміщень. При ослабленому гвинті 2 потрібно перемістити кронштейн би відносно важеля 5, забезпечивши расстоя-; ние 55 мм між осями 7 і /, затягнути гвинт 2. Далі необхідно відпустити три гвинти 3 і, повертаючи копірний диск 4, поєднати ризику А на лицьовій стороні диска з віссю 7. Таке положення копірного диска є попереднім і відповідає початку циклу.

При установці копірного диска перш за все необхідно добитися такого його положення, при якому у момент знаходження голки в маті! ріалі не відбувається переміщення матеріалу. Для цього при ослабів-ленних гвинтах 3 повертають диск 4 на невеликий кут в будь-яку сторону, що наводить до випередження або запізнювання переміщення рамки 14 (див. мал. 7.1) відносно голки.

Завершуючу установку копірного диска 4 (див. мал. 7.6) необхідно починати проводити < 1 поперечних переміщень (зворотна сторона диска), а далі - з подовжніх, коректуючи налаштування регулюванням положення осі 7ролика вузла подовжніх пе-| ремещений.

Установку зубчастої і черв'ячної пар виконують відповідно до вимоги забезпечення мінімального люфта копірного диска. Люфт диска на зовнішньому його контурі не повинен перевищувати 1, 5 мм. Для дотримання даної вимоги необхідно:

вибрати осьовий люфт валу 24 (див. мал. 7.1), відпустивши гвинт 41 і перемістивши втулку 42 до положення, що виключає люфт валу 24 уздовж його осі, але що дозволяє легкий поворот валу 24, гвинт 41 затягнути;

вибрати бічний зазор в зубчастій парі, ослабивши гвинт 5 (див. мал. 7.4), обернувши ексцентричну втулку 6 за годинниковою стрілкою, і добитися мінімального люфта в парі, гвинт 5 затягнути;

при ослаблених гвинтах 4 перемістити черв'як 2 уздовж валу 3 до зачеплення з черв'ячним колесом, забезпечивши мінімальний бічний зазор в сполученні, затягнувши гвинти 4, і перевірити легкість повороту валу 3 за повний оберт копірного диска.

Для установки подовжніх і поперечних розмірів строчки необхідно відгвинтити гайку 18 (див. мал. 7.5) і, переміщаючи палець 19 з повзуном 9 уздовж пазів важелів 10 і 4, забезпечити настановні розміри відповідно до даних, приведеными нижче.

Клас напівавтомата …..…………1820-2……..1820-3………1820-4.……..1820-5

Налагоджувальні розміри, мм:

Н………………………………….. 40………….40…………….46……………40

Положення ширителя 5 (див. мал. 7.8) встановлюється відносно отвору в голковій пластині для проходу голки в крайньому її положенні. Відхилення ширителя від отвору голкової пластини представлені на мал. 7.8.

Установку ножа 2 і перевірку якості зрізу ниток слід виконувати на знятій голковій пластині. Перекриття ріжучих кромок ножів 2 і 4 має бути 2 мм. Натяг ножа 4 відносно ножа 2 регулюється поворотом кронштейна 3 кріплення ножа 4 довкола своєї осі при ослаблених гвинтах.

При установці ножів 2 і 4 відносно один одного необхідно, аби торкання їх було лише по ріжучій кромці, інакше не забезпечується якісний зріз ниток.

Контрольні питання

1 Які технологічні можливості швацьких напівавтоматів серії 1820?

2 Які операції в напівавтоматі виконуються в автоматичному режимі без участі оператора?

3. Яка деталь в машині класу 1820 є программоносителем, задаючим вигляд строчки?

4. Які регулювання в механізмі просування матеріалу необхідно виконати для дотримання параметрів строчки ахЬ (див. таблиці. 7.1) швацького напівавтомата класу 1820?

5. У чому полягають призначення і принцип роботи притискної лапки 51 (див. мал. 7.1) при виконанні строчки на напівавтоматі?

6. У чому особливість конструкції механізму човника і яким чином забезпечується своєчасність підходу носика човника до голки?

7. 3. Швацькі машини для пришивання гудзиків

Швацькі напівавтомати для пришивання гудзиків розрізняють гудзиків (з чотирма або двома отворами, з вушком і ін.), що по вигляду пришиваються, способу пришивання (із стійкою і без неї) і типові стібка, яким виконується пришивання гудзика (човниковим або ланцюговим).

ЗАТ «Завод промислових машин» (м. Подольськ) випускає дві модифікації напівавтоматів для пришивання гудзиків: човниковим стібком на базі машин класу 827 і ланцюговим стібком на базі машин класу 1095. Найбільш простою конструкцією володіє швацький напівавтомат класу 27.

Напівавтомат класу 27 і його модифікації. Промислова од-ноигольная швацька машина класу 27 призначена для пришивання плоских гудзиків з двома і чотирма отворами на білизну, костюми, спецодяг впритул до тканини. Машина класу 27-би призначена для пришивання формених гудзиків (з вушком) до відомчого одягу з шерстяних і суконних тканин або легкого брезенту. Напівавтомат класу 53 пришиває дротяні гачки і петлі до верхнього одягу.

Машини класу 827 призначені для пришивання плоских гудзиків з двома і чотирма отворами впритул до тканини на сорочках, костюмах, спецодягу, плащах і ін. Технічні характеристики швацьких напівавтоматів представлені в таблиці. 7.3.

Машини пришивають гудзики завтовшки до 4 мм. Відстань між отворами 3...5 мм. Машини мають розміри швацької голівки (за винятком машин класу 827) 570 х 330 х 365 мм. Маса машини із столом 92 кг Потужність електродвигуна приводу машини 0, 25 кВт.

Пришивання плоского гудзика з чотирма отворами в машині класу 27 здійснюється голкою, човником, нитепритя-гивателем і пуговицедержателем.

Для пришивання гудзик вставляють в піднятий гудзику-тримач. Під пуговицедержатель підкладають тканину і, натискуючи на педаль, включають машину. Пуговіцедержатель утримує гудзик і притискує його до матеріалу.

Гудзик з чотирма отворами пришивається через першу пару отворів за 1... 10 проколовши голки (мал. 7.9, а). Голка отримує поперечні відхилення на відстань К\ між отворами в гудзику. Після 10-го проколу голка відхиляється управо, а тканина разом з гудзиком зміщується у бік того, що працює на відстань, рівну відстані К2 між двома парами отворів. Голка, потрапляючи в третій отвір і здійснюючи 11 -й прокол, знову отримує поперечні відхилення на величину 7^ і пришиває гудзик по другій парі отворів. Останні три проколи є закріплювальними.

Після виконання процесу пришивання гудзика машина зупиняється, і при підйомі пуговицедержателя відбувається автоматичне обрізання ниток.

Якщо гудзик має два отвори (мал. 7.9, би), то при проколах з 1-го по 14-ій пуговицедержатель не зміщується, а гудзик пришивається завдяки поперечним відхиленням голки на К{. Останні три проколи є закріплювальними. Для пришивання гудзика з двома отворами необхідно змінити копірний диск.

Рис.7.9. Схеми пришивання ґудзиків на півавтоматі 27 кл.

У машині встановлені механізми голки, човника, нитепритя-гивателя, двигуна тканини і автоматичного останову.

Заправка ниток голки і човника аналогічна машині загального призначення.

Механізм нитепритягивателя 7(мал. 7.10) в машині типа кри-вошипно-коромыслового аналогічний машині класу 1022М.

Механізм човника 42, що рівномірно обертається, подібний до механізму човника машини класу 1022, в якому обертання човниковому валу 37 передається через дві пари зубчастих шестерень і вертикальний вал. У механізмі регулюють своєчасність захвату голкової петлі і зазор між голкою / і носиком човника 42.

Механізм голки 1 включає вузли вертикальних переміщень і поперечних відхилень її.

Вузол вертикальних переміщень голки / застосовується криво-шипно-шатунного типа; игловодитель 3 проходит в рамці 2.

Поперечні відхилення голці 1, игловодителю 3 і рамці 2 повідомляються від зовнішнього паза копірного диска /7через двоплечий вертикальний важіль 12, горизонтальний двоплечий важіль 13, тягу 8 і кутовий важіль 4.

Копірний диск 77получает обертання від головного валу 19 через черв'ячну пару 16 і 18 і поперечний вал 15.

Висота голки 7 регулюється зсувом игловодителя 3 після ослабіння гвинта 5 кріплень повідця до игловодителю 3. Регулювання виконується в двох крайніх нижніх положеннях голки /.

Поперечне відхилення голки 1, рівне відстані К\, між парою отворів встановлюється зсувом шарнірного гвинта 14 після ослабіння його кріплення. Чим більше зміщений гвинт 14 від осі прокачування горизонтального важеля 13, тим більше К\.

Положення голки 1 по центру отвору в гудзику встановлюється зміною довжини роз'ємної тяги 8после ослабіння гвинта 6.

Своєчасність поперечних відхилень голки встановлюється зсувом ролика 9 у вертикальному важелі 12 після ослабіння його кріплення.

Переміщення гудзика і матеріалу здійснюється уздовж платформи і виконується пуговицедержателем 44 і пластиною 43. Пу-говіцедержатель і пластина, встановлені на підставі 39, отримують переміщення від внутрішнього паза копірного диска /7через двоплечий важіль-кулісу 77, повзун 33 і вертикальний стержень 34, закріплений на підставі 39. Підстава 39 має закріплений знизу повзун, який проходит в подовжньому пазу в платформі машини, тому підстава 39 може переміщатися лише уздовж платформи.

Пуговіцедержатель має два бічні затиски і упор, які рухливо закріплені в пластині 41. Пластина 41 встановлена на виступі 36 на підставі 39. Лапки розлучаються при зсуві обмежувача 40, який закріплений гвинтами на пластині 41.

Рис.7.10. Кінематична схема механізмів напівавтомата 27 кл

 

Пуговіцедержатель 44 притиснутий до пластини 43 пластинчастою пружиною 38, яка встановлена на виступі за допомогою гвинта 35.

Під'їм пуговицедержателя 44 здійснюється від педалі машини через систему важелів.

Відхилення пуговицедержателя, відповідне відстані К2 між двома парами отворів, регулюється зсувом повзуна 33 після ослабіння гвинта його кріплення на стержні 34. \ Чим нижче повзун 33, тим більше відхилення К2 пуговицедержателя 44.

Бічні затиски і упор на пуговицедержателе регулюються зсувом обмежувача 40 під діаметр В гудзики після ослабіння гвинта його кріплення в пластині 41.

Своєчасність подовжніх відхилень пуговицедержателя 44 встановлюється зсувом ролика 10 в двоплечому важелі-кулісі 11 після ослабіння його кріплення в нім.

Зусилля притиснення пуговицедержателя з гудзиком до матеріалу встановлюється при подовжньому зсуві пластинчастої пружини 38 на виступі 36 після ослабіння гвинта її кріплення.

Положення гудзика відносно голки (у подовжньому напрямі)' регулюється зсувом пуговицедержателя разом з виступом 36 і пластиною 41 після ослабіння гвинта кріплення виступу 36 на підставі 39.

Для автоматичного останову обертання головного валу 19 машин на нім встановлені неодруженою 23 і робітник 22 шківи, а також кулачок 21. Механізм автоостанову має стержень 24, який проходит в рамці 27 і притиснутий догори пружиною 29, деякою він розташований. На пружину давить регулювальний гвинт 28, проходящий в рамці 27. На рамці 27 також закріплений відвідник 20, який служить для перекладу ременя з неодруженого шківа 23 на робітник 22 і назад. Рамка 27располагается на оси, 1 встановленою в кронштейні, який закріплений на машині.

Машина включається при натисненні на педаль. Через кутовий важіль 26 рамка 27 обертається у бік того, що працює, і відбувається її захват підпружиненою клямкою 31. Ремінь переводиться відвідником 20с неодруженого шківа 23 на робітник 22. Коли процес пришивання гудзика завершується, то виступ 32 на копірному диску 17поворачивает клямку 31 і вона звільняє від утримання рамку 27. Рамка 27под дією пружини 30, встановленої між корпусом машини і рамкою 27, повертає її убік від того, що працює. Відвідник 20 перекладає ремінь з робітника 22 на неодруженій 23 шків, а стержень 24 потрапляє на поверхню кулачка 27.1 Ковзаючи по кулачку 27, стержень 24 пригальмовує обертання головного валу машини, а при попаданні в паз кулачка 21 - зупиняє машину при крайньому верхньому положенні голки.

Своєчасність відключення машини регулюється переміщенням виступу 32 на копірному диску 77, який при останові машини впливає на клямку 31.

Силу гальмування обертання головного валу 19 машин регулюють гвинтом 28.

Положення ременя відносно жолобків шківів 22 і 23 встановлюють зсувом відвідника 20 в рамці 27 після ослабіння гвинтів 25 його кріплень.

Особливості конструкції машини класу 827. Машина класу 827 містить ті ж основні робочі органи, що і напівавтомат класу 27.

Утворення човникового стібка здійснюється голкою / (мал. 7.11), човником, що обертається, 29 і нитепритягивателем 8.

Особливими є механізми голки, двигуна тканини (робочі органи - пуговицедержатель 30 і пластина 28) і автоматичного останову машини (робочі органи - неодружений 77 і робітник 16 шківів, кулачок 18 і стержень 19).

Вузол вертикальних переміщень голки кривошип-але-шатунового типа аналогічний машині класу 27.

Вузол поперечних відхилень вдосконалений. Ігловодітель 7 проходит в рамці 6, що прокачується на осі 5 і одержуючою поперечні відхилення від копірного диска 72 через кутовий важіль //, ланка 9, важіль 25, вал 26 і важіль 27 з повзуном, проходящим в тих, що направляють рамки 6.

Після ослабіння гвинта 3 игловодитель 7 з голкою 7 регулюється по висоті.

Поперечні відхилення голки встановлюються зсувом шарніра 10после ослабіння його кріплення в кутовому важелі 11.

Установка голки по центру отвору в гудзику регулюється зсувом игловодителя 7с рамкою 6после ослабіння гвинта 23 кріплення важеля 25 на валу 26.

Механізм двигуна тканини включає вузол подовжніх переміщень пуговицедержателя 30с пластиною 28вдоль платформи і вузол підйому пуговицедержателя 30.

Подовжні переміщення пуговицедержателя з пластиною аналогічні напівавтомату класу 27.

Подовжні відхилення пуговицедержателя визначаються зсувом повзуна 27 у важелі 22 після ослабіння гвинта його кріплення на стержні 20.

Під'їм пуговицедержателя 2 (мал. 7.12) здійснюється від стержня 9 механізму автоматичного останову машини. Стержень 9 в нижней своїй частині має паз, в який при останові машини потрапляє упор важеля 10, і при переміщенні стержня 9 важіль 10 здійснює поворот на валу 11, на якому він закріплений. Важіль 10 через вал 11, важіль 72, ланка 13, важіль 14, роз'ємну тягу 7 повертає важіль 6, який правим кінцем впливає на повідець 3, закріплений на стержні 5. На нижньому кінці стержня 5 закріплений упор 4, який контактує із зігнутим стержнем пуговицедержателя 2.

Рис. 7.11. Схема механізмі внапівавтомата 827 кл.

При включенні напівавтомата в роботу рамка останову спільно із стержнем 9 обертається проти годинникової стрілки, і упор важеля 10 виходить із зачеплення із стержнем 9. Під дією пружини 8вся система важелів і ланок повертається у вихідне положення, і пуговицедержатель 2 опускається на матеріал, притискуючи його до пластини /.

Положення пуговицедержателя по висоті при відключенні напівавтомата визначається переміщенням стержня 5 після ослабіння гвинта кріплення повідця 3.

Рис.7.12. Схема вузла підйому гудзикотримача.

 

Розглянемо механізм автоматичного останову машини (див. мал. 7.11).

Для приводу головного валу 14 машин існує робочий шків 16, який через ремінну передачу здійснює передачу обертання від валу електроприводу. На відміну від шківа 16 робочого ходу шків 17 може вільно обертатися на головному валу 14 і призначений для перекладу ремінної передачі при виконанні приводом холостого ходу при останові машини.

На відміну від механізму автоматичного останову базової машини кулачок 18 останову розташовується на додатковому валу 15, який отримує привід від головного валу 14 через шестерні з передавальним відношенням 2: 1.

За два звороти головного валу машини до закінчення циклу пришивання гудзика упор 5(мал. 7.13), закріплений на копірному диску 4, повертає клямку 6, звільняючи рамку останову 10. Рамка 10 під дією пружини 1 обертається на центрових гвинтах за годинниковою стрілкою і через відведення 8 перекладає ремінь со* шківа робочого ходу на шків холостого ходу. Стержень 12, що переміщається в рамці 10 під дією пружини 2, потрапляє на профіль кулачка 7 і пригальмовує обертання головного валу машини. При попаданні стержня 12 в паз кулачка 7 машина зупиняється при крайньому верхньому положенні голки.

Включення машини в роботу здійснюється натисненням на педаль, яка через тягу повертає кутовий важіль 77, шарнірно закріплений в корпусі машини. Мал. 7.13. Схема механізму °Д^Н0 плеч° важеля 77 упирається в автоматичного останову рамку 10 останову, і при його повороті проти годинникової стрілки стержень виходить з паза кулачка 7, а ремінь перекидається відвідником 8со шківа холостого ходу на шків робочого ходу машини. Машина почне роботу.

Положення ременя на шківі регулюється зсувом відвідника 8 після ослабіння гвинтів 9 його кріплень в рамці 10.

 

 

 

 

Рис.7.13.Схема механізму

автоматичної зупинки

 

 

Своєчасність відключення машини регулюється зсувом упору 5 на копірному диску 4 після ослабіння гвинтів його кріплення.

Положення стержня 12 на куркульці 7 (по висоті) регулюється його зсувом при ослабінні гвинта 3.

У машині для обрізання ниток використовується два ножі (мал. 7.14): рухливий 75 і нерухомий 3. Нерухомий ніж закріплений притиском 2 на голковій пластині. Рухливий ніж кріпиться до зубчастого колеса 16, що входить в зачеплення із зубчастою рейкою 7. Остання закріплена на кінці тяги 14, пов'язаною шарнірно з важелем 13. Важіль 13 через сполучну ланку 77 і планку 10 пов'язаний з важелем 8 підйому пуговицедержателя. При повороті кулачка 5

 

 

закріпленого на копірному диску 9, важіль 13 обертається і переміщає тягу 14 з рейкою / вліво. При цьому зубчасте колесо 16 з ножем 75 обертається, і рухливий ніж 75 входить в голкову петлю, не дозволяючи нитепри-тягивателю повністю її скоротити.

Далі при підйомі пуговицедержателя задній кінець важеля 8 зміщується вниз і через планку 10 і ланка 77 додатково повертає важіль 13, який обертає ніж 75. Ніж 75 стосується нерухомого ножа 3, відбувається обрізання ниток голки і човника.

При розширенні петлі ножем 75 нитка звільняється в регулювальнику 6 натягнень. Для цього на стержні 4 закріплений кулачок 5, який при підйомі пуговицедержателя впливає на шпильку 7регулятора 6. Шпилька 7 розтискав шайби регулювальника натягнення і звільняє голкову нитку.

Хід рейки 7, а значить, і кут повороту рухливого ножа 15, регулюється положенням планки 10 на важелі 8 підйому. При зсуві планки 10 до центру повороту важеля 8 переміщення рейки 7 зменшується.

Своєчасність звільнення нитки в регулювальнику 6 досягається правильною установкою кулачка 5 на стержні 4. Кількість ниток, що залишилися після обрізання кінців, на виробі регулюється зсувом нерухомого ножа 3 по відношенню до паза голкової пластини.

Момент заходу рухливого ножа 75 в голкову петлю регулюється положенням кулачка 12, закріпленого на копірному диску 9.

Для запобігання пропуску стібків на початку шиття і виходу кінця нитки на лицьову сторону виробу в напівавтоматі встановлений механізм обрізання голкової нитки на початку шиття (мал. 7.15).

При роботі напівавтомата копірний диск 6 починає обертатися. До підходу голки до голкової пластини 7 паз в торцевій частині диска б повертає двоплечий важіль 4, який через ланку 7и двоплечий важіль 8 повертає на осі рухливий ніж-рамку 3 так, щоб голка, опускаючись вниз, змогла пройти в паз 2 ніж-рамки 3.

Нитка, проведена голкою в отвір голкової пластини 7 і ножа-рамки 3, захоплюється човником і протягується під голкову пластину 7. При виході голки над голковою пластиною і ни-тепритягивателя в крайнє верхнє положення паз в торці копир ного диска 6 поворачивает

 

Мал. 7.15. Схема механізму обрізання голкової нитки на початку шиття

 

важіль 4 і через деталі механізму ніж-рамку 3. В результаті цього голкова нитка затискається ножем-рамкою Зі голковою пластиною 7, а кінець нитки, що залишився, під голковою пластиною відрізується нерухомим ножем 9, який притиснутий до площини ножа-рамки 3.

Аби затиснута голкова нитка не витягувалася нитепритяги-вателем під час другого уколу голкою, регулювальник би натягнення (див. мал. 7.14) залишається з віджатими шайбами до утворення першого стібка, що забезпечується положенням кулачка 5 на стержні 4.

Після виконання другого проколу голкою матеріалу кулачок 5 перестає віджимати шайби регулювальника 6 натягнень.

Своєчасність виходу паза 2 (див. мал. 7.15) ніж-рамки 3 під голку встановлюється зсувом пальця 5 в двоплечому важелі 4 після ослабіння його кріплення.

Для нормальної роботи напівавтомата класу 827 необхідне 2...3 разу за зміну очищати внутрішню частину платформи від обрези ниток, що скупчилася там.

Для забезпечення легкого ходу напівавтомата і зменшення зносу пар всі місця тертя в машині повинні піддаватися регулярному змазуванню масельничкою. Необхідно заливати масло в ємність рукава для подальшої розводки гнітом до місць тертя 1 раз в п'ять днів в кількості 25...30 см3.

Напівавтомат класу 1095 і його модифікації. Напівавтомат класу 1095 призначений для пришивання гудзиків до верхнього одягу і білизняних виробів строчкою однониткового ланцюгового стібка. На базі даного напівавтомата створені напівавтомати класів 1295, 1495 і 1595.

Пришиття гудзиків на напівавтоматі класу 1095 різними способами показана на мал. 7.16.

 

 

 

При останньому уколі голки після виходу голки над голковою пластиною ніж-рамка обертається і звільняє затиснутий кінець голкової нитки. •

Найбільша частота обертання головного валу напівавтоматів для пришивання гудзиків 1500 мін-1, найбільша товщина матеріалу 6 мм.

 

Характеристика гудзиків, що пришиваються, приведена в таблицю. 7.4.

 

Напівавтомат класу 1295 призначений для пришивання на чоловічі сорочки плоских гудзиків з двома отворами з автоматичною подачею їх з бункера в пуговицедержатель. Напівавтомат класу 1495 призначений для пришивання гудзиків з чотирма отворами з автоматичною подачею їх з бункера в пуговицедержатель. Напівавтомат класу 1595 призначений для пришивання сферичних гудзиків з вушком до легкого плаття і трикотажу.

 

Швацький напівавтомат класу 1095. При підйомі голки / (мал. 7.17, а) з нижнього крайнього положення на висоту 6" = 2, 0...3, 0 мм з нитки утворюється петля, в яку входить носик петлителя 2. У момент захвату голкової петлі петлитель 2 проходит вище за

 

вушко голки / на з = 1, 0...2, 0 мм. Обертаючись, петлитель 2 розширює голкову петлю і утримує її на своєму стержні (мал. 7.17, би). Голка / виходить з матеріалу. Відвідник 3, рухаючись справо наліво, захоплює обоє гілки голкової петлі і зміщує їх вліво (мал. 7.17, би, в). Голка /, знову проколовши матеріал, досягає крайнього нижнього положення (мал. 7.17, в). Носик петлителя 2 до цього моменту розташовується праворуч від голки / (правий прокол голкою матеріалу) на, відстані 4...4, 5 мм. Голка /, рухаючись вгору, знову формує голкову петлю. Захоплюючи нову петлю, носик петлителя 2удерживает на хвостовику попередню петлю до тих пір, поки не проведе через неї нову петлю (мал. 7.17, г). Відвідник 3удерживает гілки петлі до моменту проведення через неї нової петлі. Після цього петля зісковзує з хвостовика петлителя, відбувається її затягування. Петлітель 2 в напівавтоматі обертається з прискоренням, що дозволяє виробити максимальне розширення петлі до зсуву гудзика з матеріалом.

У машині встановлені механізми голки, петлителя, пристрою подачі нитки, автоматичного останову, обрізання нитки і двигуна тканини.

У машині використовується одна нитка. Голкова нитка від бобіни із стійкою проводиться через отвір нитенаправителя 11 (мал. 7.18) і далі під шайби заднього регулювальника натягнення 10 з лівого боку, під шайби переднього регулювальника натягнення 9 з правого боку, за нитенаправитель 8, над скобою 12 звільнень нитки, в очко дротяного нитенаправителя 7, між двома шпильками 6, під притискну пластину 13, між тією, що направляє шпильками 14, в очко дротяного нитенаправителя 5, під роликом направите -ля 15, в отвір ниткоподатчика 4, встановленого на игловодите

 

 

ле, під пластинчастий нитенаправитель 3, між притискними шайбами із заправкою нитки в отвір шпильки притиску 2, за дротяний нитенаправитель 7, у вушко голки 16.

Траса заправки нитки передбачає створення її натягнення у момент підйому игловодителя в крайнє верхнє положення, подачі необхідного її кількості і затиск її для забезпечення процесу її обрізання. /Для цих цілей задній регулювальник натягнення має пристрій для звільнення натягнення нитки.

Кулачок 7 (мал. 7.19) закріплений на головному валу 6 машин двома гвинтами 5. З кулачком 1 контактує торець стержня 2, який при підйомі упирається в перемичку тарілочки 4ре-гулятора натягнення. Віджимаючи вгору тарілочку 4, стержень 2 таким чином звільняє від натягнення нитку. При опусканні стержня 2 під дією пружини 3тарелочка допускається і нитка затискається, що збільшує се загальне натягнення, необхідне для затягування стібка.

У момент обрізання нитки механізмом обрізання нитка звільняється спеціальним пристроєм (мал. 7.20), який спрацьовує від копірного диска / через упор 5, закріплений на важелі 4.

 

	Рис. 7.20. Устройство звільнення голкової нитки з-під зажиму

 

 

Важіль 4 встановлений на валу 3. Через отвір на передньому кінці валу 3 проходит палець 77, що входить також в отвір затиску 9. На торці копірного диска 7 є виступ 2, який при обертанні диска 7 личить до упору 5, повертає важіль 4, вал 3 і палець 11, який впливає на затиск 9 і пластину 8, звільняючи нитку. Зусилля затиску нитки створюється пружинкою 7.

 

 

Рис. 7.21. Механізм накопичення нитки.

 

Надлишок нитки, необхідний для утворення першого стібка, створюється механізмом накопичення нитки (мал. 7.21). При підйомі пуговицедержателя скоба 5, прикріплена двома гвинтами 6 до важеля підйому 7 пуговицедержателя, опускається вниз. Гвинт 4, встановлений на скобі 5, повертає важіль 3, і закріплена в нім скоба 7 звільнень нитки змотує нитку з бобіни.

При включенні машини важіль підйому 7 піднімається вгору, важіль 3 повертається у вихідне положення під дією пружини 2. Чим більше кут повороту важеля 3, тим більше нитки змотується з бобіни.

Для усунення попадання після обрізання кінця нитки під пуговицедержатель в машині встановлений нитеотводчик, який при підйомі пуговицедержателя захоплює нитку і витягує її з-під гудзика.

Своєчасність звільнення нитки в регулювальнику натягнення (див. мал. 7.19) встановлюється поворотом кулачка 7 на головному валу 6 після ослабіння гвинтів 5 їх кріплень.

Зусилля затиску нитки пластиною 8 (див.. мал. 7.20) регулюється переміщенням настановного кільця 10 на стержні 6.

Довжина витягуваної нитки для утворення першого стібка у момент останову машини регулюється гвинтом 4 (див. мал. 7.21).

Механізм голки 7 (мал. 7.22) машин складається з двох вузлів: вертикальних переміщень кривошипно-шатунового типа і поперечних відхилень (впоперек платформи машини) кулачкового типа. Конструкція і регулювання в механізмі аналогічні механізму голки машини класу 827.

Положення голки 7 по висоті забезпечується зсувом игловодителя 2после ослабіння гвинта Зміцнення повідця на нім.

Поперечні відхилення регулюються зсувом шарніра 5 в кутовому важелі 4 після ослабіння його кріплення.

Положення голки 1 відносно центру отвору гудзика в поперечному напрямі регулюється поворотом рамки з игловодієм 2после ослабіння гвинта Зміцнення важеля 7на валу 16 поперечних відхилень.

 

 

Рис. 7.22. Схема механізмів напівавтомату 1095 кл.

 

У машині встановлений механізм петлителя 32с прискорювачем в його обертанні. Від головного валу 12 через пару конічних шестерень 11, вертикальний вал 20, другу пару шестерень 21 обертання передається на проміжний вал 19. На валу 19 встановлений провідний диск 22. Через ланку 23 з провідним диском 22 шарнірно сполучений ведений диск 24, який встановлений на валу 25. При рівномірному обертанні диска 22 диск 24 отримує обертання з прискоренням. Петлітель 32 закріплений гвинтами на валу 25.

Прискорення руху петлителя забезпечується у момент захвату і розширення ним голкової петлі. Своєчасність прискорення в русі петлителя встановлюється поворотом провідного диска 22 на валу 19 після ослабіння гвинтів його кріплення на валу. Правильність установки провідного диска 22 контролюється по положенню носика петлителя і виконується, якщо при підході до голки замість прискореного руху він рухається сповільнено, а під час переходу голки в ліве положення - личить до неї із запізнюванням, тобто не потрапляє в петлю.

Своєчасність підходу носика петлителя до голки встановлюється по двох положеннях голки (правому і лівому) поворотом петлителя на валу після ослабіння кріплення петлителя. Відхилення носика петлителя, що рекомендується, від леза голки, що знаходиться в крайньому нижньому положенні при правому проколі матеріалу, рівне 4, 0...4, 5 мм. Носик петлителя при захваті голкової петлі повинен проходить вище за вушко голки на з = 1, 5...2, 0 мм.

Гарантований зазор А = 0, 1...0, 15 мм встановлюється зсувом петлителя 32 на валу 25.

 

Рис. 7.23. Механізм обрізки нитки.

 

Механізм відвідника 31 працює синхронно з петлителем. Провідна ланка механізму - кулачок 27закреплен гвинтами на валу 25. До кулачка 27 притиснутий пружиною 29 важіль 26, який закріплений гвинтом на валу 30. На валу 30 жорстко закріплений відвідник 31.

Відвідник 31 має уповільнення при захваті нової петлі петлителем 32 і проведенні її через утримувану петлю, здійснює відхилення управо і при розширенні петлителем петлі захоплює її гілки і зміщує по напряму обертання петлителя. Зсув гілок нитки відвідником повинно забезпечувати розташування петлі зліва при правому і лівому проколах голкою матеріалу, а також виключати контакт голки і відвідника.

Положення відвідника 31 відносно голки 1 регулюється поворотом його спільно з валом 30 після ослабіння гвинта кріплення важеля 26.

Своєчасність відхилення відвідника встановлюється поворотом кулачка 27 на валу 25 після ослабіння кріпильних гвинтів.

Механізм автоматичного останову в машині класу 1095 аналогічний механізму автоматичного останову в маши не класу 827. Його робочими органами є кулачок 16, стержень 17, відвідник 13, а також шківи неодруженого 75 і робітника 14 ходу. Стержень 77располагается в рамці 18.

Вузол підйому пуговицедержателя 28аналогичен вузлу в механізмі двигуна матеріалу в машині класу 827.

Механізм обрізання нитки спрацьовує від важеля 10 підйому пуговицедержателя 28 і аналогічний механізму машини класу 827.

Ніж 10 (мал. 7.23) для обрізання голкової нитки закріплений на штанзі 7, що переміщається в тих, що направляють платформи машини. На кінці штанги 7 встановлена напрямна 9 для проходження в ній повзуна 8, шарнірно встановленого на двоплечому важелі 2. Верхній кінець важеля 2 через ланку 3 сполучений з важелем підйому 4.

Обрізання голкової нитки здійснюється при підйомі пуговицедержателя. Цей момент відповідає опусканню правого кінця важеля 4, який передає через ланку 3 і двоплечий важіль 2 переміщення штанзі 7 і ножу 10, який і здійснює обрізання нитки. Повернення ножа 10 в крайнє праве положення здійснюється пружиною 7. В разі неповного повернення штанги 7 упор 6, встановлений на рамці механізму автоматичного останову машини, у момент включення машини натискує на важіль 2 і ніж 10 вирушає з траєкторії руху голки.

Своєчасність обрізання нитки регулюється переміщенням штанги 1 при звільненні гвинтів кріплення що направляє 9, а також зміною положення планки 5 на важелі 4 при ослабінні гвинта її кріплення. Обрізання нитки повинне відбуватися при незначному підйомі пуговицедержателя.

 

Рис. 7.24. Напівавтомат 1295 кл.

Конструктивні особливості машини класу 1295. Напівавтомат класу 1295 (мал. 7.24) складається з швацької голівки 1, конструктивно виконаною так само, як і в напівавтоматі класу 1095, а також з приставки 2 для автоматичної подачі гудзиків.

Приставка призначена для орієнтації і автоматичної подачі гудзиків в пуговицедержатель швацької голівки. Голівка 7 і приставка 2 жорстко кріпляться до єдиної плити 4, яка гвинтами закріплюється на кришці столу.

Підібрані по єдиних розмірах [діаметр (11 ±0, 2 мм), товщина (2 ± 0, 2 мм), відстань між отворами (3, 5 ± 0, 1 мм), діаметр отворів в гудзику (1, 8 + 0, 2 мм)] гудзики засипаються в бункер 22 (мал. 7.25) приставки.

Короткочасним натисненням на важіль 40 (див. мал. 7.24, поз. 3) ручної подачі включають приставку і подають гудзик в пуговицедержатель швацької голівки. Підклавши матеріал виробу під пуговицедержатель, натисненням на педаль включають напівавтомат. Після пришивання гудзика машина автоматично зупиняється, пуговицедержатель піднімається і подається черговий гудзик, а пришитий гудзик віддаляється.

Для пришивання наступного гудзика оператор знову встановлює виріб в нову позицію і включає машину, натискуючи на педаль.

Аби уникнути поломки голки із-за знаходження важеля подачі гудзиків під лапками пуговицедержателя, в приставці предусмот

рен блокуючий датчик, який включає електромагніт лише після повернення важеля у вихідне положення. Якщо гудзик не поступає в пуговицедержатель, то повторно натискують на важіль (не натискуючи на педаль).

 

 

 

 

На педаль необхідно натискувати плавно до упору. Різкий відпуск може привести до неспрацьовування електромагніту, неповного включення машини, яка після декількох зворотів зупиняється, не закінчивши повністю цикл пришивання гудзика.

Приставка складається з бункерного пристрою, механізму орієнтації і направляючого каналу. Приставка орієнтує гудзики по розташуванню лицьової сторони, правильному розташуванню отворів і подає гудзики в пуговицедержатель машини.

Гудзики в бункері 22 орієнтуються по лицьовій стороні перед їх подачею в канал 19. Бункер складається з корпусу 20 зі встановленим в нім диском 21 з кишенями, що обертається довкола нерухомого диска 23, який закріплений на пластині 24. Диск 21 з кишенями наводиться в обертання від шестерні 27, приєднаних через зубчасту передачу до розподільного валу 34 приставки.

При обертанні диска 21 гудзика потрапляють в його кишені і переміщаються за годинниковою стрілкою вгору. Усередині кожної кишені є виступ, який допомагає скидати гудзики в бункер в разі попадання їх на виступ виворітною стороною. При попаданні лицьовою стороною гудзика піднімаються диском 21 до крайнього верхнього положення, де під дією власної маси потрапляють в паз направляючого каналу 19.

Стійка орієнтація гудзиків по розташуванню лицьової сторони встановлюється регулюванням выступания нерухомого диска 23 відносно диска 21 з кишенями, а також розташування зкидача гудзика відносно центру гудзиків. Зкидач гудзиків повинен створювати перевертаючий момент для гудзика, розташованого на виступі стороною, що не має западини. Чим менше це выступание нерухомого диска 23, по якому обкатується гудзик, тим краще орієнтація гудзиків.

Канал 19 служить для транспортування гудзиків в зону їх орієнтації по отворах. Це канал складається з двох пластин, між якими покладені прокладки, сприяючі вільнішому переміщенню гудзиків. Канал прикріплений куточком до корпусу приставки. Гудзики з каналу поштучно випускаються отсекате-лем 25, кінематично пов'язаним з механізмом подачі гудзиків.

Приводом відсікача 25 є механізм, сполучений кулачком 39, встановленим на розподільному валу 2.

У паз кулачка 39 входить ролик двоплечого важеля 4, з яким контактує важіль 8. Важіль 8 закріплений на кінці валу 18, який наводить в рух відсікач 25 гудзиків. У вихідне положення відсікач повертається пружиною 77.

Розглянемо механізм орієнтації гудзика по розташуванню отворів і подачі їх в лапки пуговицедержателя. При включенні приставки вал 13 механізму отримує обертання від розподільного валу 2 через систему зубчастих коліс 38, 11, 12, 10 і 9.

Зворотно-поступальний рух валу 13 повідомляється від кулачка 39 через систему важелів 7, 14 і 16. Важіль-вилка 16 входить штирями в паз муфти 15, жорстко закріпленою на валу 13 і в певний момент піднімає муфту 15 з валом 13 у верхнє положення. Під дією пружини /7 вся система опускається в нижнє положення. Коли вал 13 із закріпленою на кінці орієнтуючою шайбою 26 опускається вниз, то шайба 26 притискує гудзик до штирів важеля подачі /.

Шайба 26, обертаючись, наводить в обертання і гудзик, який обертається до моменту збігу отворів з штирями, а далі опускається під дією тієї ж шайби на площину важеля 7. Після цього важіль / подає гудзик в лапки пуговицедержателя швацької голівки, а вал 13 з шайбою 26 піднімається важелем-вилкою 16 в крайнє верхнє положення, даючи можливість черговому гудзику переміститися в орієнтуючу воронку 28.

Орієнтуюча воронка 28 опускається вниз важелем 29, сполученим з кулачком 39. У верхнє положення воронка 2с? повертається пружиною 37.

Важіль подачі 1 закріплений на валу 3 і здійснює поворотно-поворотні рухи від орієнтуючої воронки 28 до центру голки машини, які йому повідомляються від кулачка 6 через кривошип з роликом 5.

Розподільний вал 2 за час подачі одного гудзика здійснює лише один зворот, після чого він відключається від валу 34, який починає постійно обертатися з включенням електродвигуна через шків 30, приводний вал 33 і черв'ячну пару 35. Відключення валу 2 від валу 34 виконується муфтою, яка складається з диска з собачкою 32, закріпленою на валу 2, і храповика 36, закріпленого на валу 34. У вимкненому положенні собачку 32 і розподільний вал 2 утримує упор 31.

В разі неподачі гудзика пристрій включається короткочасним натисненням на важіль 40.

Для хорошої орієнтації гудзика на штирях важеля подачі Щ необхідно відрегулювати їх симетричне розташування в отворах воронки 2с?, а також проконтролювати, аби орієнтуюча шайба 26 в крайньому нижньому положенні не стосувалася площини гудзика, що знаходиться на площині важеля подачі 1.

Симетричне розташування штирів важеля / відносно воронки 28 встановлюється фіксатором, що додається до напівавтомата.

В процесі експлуатації приставки необхідно стежити, аби масло при краплинному змазуванні механізмів приставки оператором не потрапляло усередину бункера і каналу, оскільки це може привести до залипання гудзиків і зажадає ретельного очищення поверхні цих механізмів.

Контрольні питання

1.По яких ознаках розрізняють напівавтомати для пришивання гудзиків?

2.Яка принципова відмінність напівавтоматів класів 827 і 1095?

⇐ Предыдущая123456789