Зміст теми. В ортопедичній стоматології рентгенологічне дослідження використовується для вивчення морфологічних та

В ортопедичній стоматології рентгенологічне дослідження використовується для вивчення морфологічних та, певною мірою, функціональних особливостей органів зубощелепної системи. На практиці застосовується кілька рентгенологічних методів: внутрішньо- і позаротова рентгенографія, томографія, панорамна рентгенографія, ретгеновізіографія та ін. Більшість ізцих методів заснований на отриманні і прочитанні рентгенівських знімків.

Рентгенівський знімок (рентгенограма) – зображення на спеціальній плівці, засвіченій рентгенівськими променями після проходженняїх через досліджуваний об’єкт.

Для правильної оцінки рентгенограм необхідні знання анатомії і рентген- анатомії зубів та щелеп, а також обізнаність про основні правила методики і техніки їх отримання. Вивченню підлягають і мають діагностичне значення ідентичні, чіткі та проекційно не спотворені знімки, які отримують, користуючись правилом ізометрії: центральний промінь проходить через верхівку кореня зуба, який знімається, перпендикулярно до бісектриси кута, утвореного довгою віссю зуба і поверхнею плівки. Відступ від цього правила приводить до вкорочення або подовження об'єкта (зображення виходить довше або коротше, ніж самі зуби).

На рентгенівській плівці зображення виходить негативним: кісткова тканина має світлі відтінки, м'які тканини і повітряні простори - темні.

Тканини зубів та щелеп мають різну щільність і товщину, тому рентгенівські промені поглинаються неоднаковою мірою. Унаслідок цього на рентгенограмі виходить зображення, яке складається із різних тіней.

На звичайній рентгенограмі зубів видно тінь емалевого покриву коронки; тінь дентину коронки; просвітлення, відповідне порожнині зуба; просвітлення, відповідне кореневому каналу; тінь кореня зуба, яка складається із тіні дентину та тіні цементу; щільна смужка кортикального шару стінок лунки; зображення міжзубної перегородки. Губчаста кісткова тканина альвеолярних відростків щелеп зображена на знімках густим переплетенням щільних кісткових балочок та світлих порожнин, заповнених кістковомозковою речовиною, які перехрещуються у різних напрямках. На рентгенограмі верхньої щелепи визначається дрібнопетлиста, а для нижньої щелепи характерна великопетлиста будова кістки з переважно горизонтальним розташуванням кісткових балочок. Оцінюючи ретгенограми верхньої щелепи, необхідно враховувати її анатомічні особливості, зокрема наявність повітроносних пазух.

У тканинах зуба міститься різна кількість солей, отже, промені через них проходять по-різному, тому на рентгенограмі емаль має світліший тон, ніж дентин і цемент (чітко помітна межа між емаллю та дентином). Каріозні порожнини, якщо вони не запломбовані, мають темний відтінок; за наявності пломб, залежно від матеріалу - світлий відтінок (пластмаса добре пропускає ромені, тому порожнина на рентенограмі може видатися незапломбованою). Порожнина зуба і періодонтальна щілина виглядають як рівномірна темна лінія різної конфігурації. Замикальна пластинка стінки альвеол, яка бмежує періодонтальну щілину, становить собою компактну кістку, тому вона має більш інтенсивний білий відтінок по всьому периметру лунки.

Внутрішньоротова рентгенограма дозволяє встановити каріозні порож­нини на апроксимальних поверхнях і під штучними коронками, а також наявність ретинованих зубів; за патологічної стертості - орієнтовно топографію пульпи, ступінь прохідності каналів, наявність дентиклів. Можна отримати важливі дані про якість пломбування каналів, стан приверхівкової тканини (розтягнення кісткової тканини, гіперцементоз). З бічних поверхонь кореня зуба рентгенографічно можна визначити стан періодонтальної щілини (ши­рина), а також кісткової тканини альвеолярних відростків (стінок альвеол), разом із замикальною пластинкою.

Методика читання внутрішньоротових рентгенограм включає:

- оцінку якості рентгенограми: контрастність, різкість, проекційні спотворення (подовження, укорочення зуба);

- визначення щелепи, групи зубів;

- аналіз тіні зуба: стан коронки, характеристика порожнини зуба, стан кореня, характеристика кореневих каналів, оцінка періодонтальної щілини, стан компактної пластинки лунки зуба;

- оцінку навколишніх тканин: стан міжзубних перегородок, аналіз патологічної тіні.

Томографія – пошарове обстеження, яке дозволяє отримати зображення певного шару ділянки, що вивчається. Використовують спеціальні апарати- томографи або томографічні приставки. За допомогою томографії можна вивчити взаємовідношення елементів скронево- нижньощелепного суглоба, одержати рентгенівське зображення визначеного шару кісткової тканини, а також виявити тонкі зміни у структурі кісток суглоба.

Пошарове обстеження з малим кутом (8-10) називається зонографією, під час такого обстеження певної ділянки зображення отримують більш чітким і контрасним.

Панорамна рентгенографія дозволяє одержати повну картину всіх зубів у вигляді панорамного знімка із збільшенням у 2 рази. Під час знімання рентгенівська трубка залишається не рухомою, а рухаються об'єкт і касета. При цьому чітко визначаються тільки ті шари об'єкта, які знімалися з однаковою швидкістю із касетою.

Телерентгенологічне дослідження. Під терміном «телерентгенографія» розуміють обстеження за умови значної фокусної віддалі, чим забезпечуються мінімальні зміни розмірів органа, який обстежується. Методика використовується для діагностики різних аномалій прикусу та оцінка ефективності ортодонтичного лікування.

Рентгеновізіографія -метод, який об'єднує в собі використання рентгенівської установки та відеокамери. За його допомогою одержують на екрані рентгеновізіографа зображення м'яких тканин, тканин зуба із збільшенням у 27 разів. Крім цього, роздруковується фотознімок отриманого на екрані зображення.

Ангіографія- метод контрастного рентгенологічного дослідження судинної системи. У разі обстеження артерій – артеріографія, у разі обстеження вен – венографія.

Матеріали для самоконтролю (додаються)

Рекомендована література.

1. Конспект лекцій.
2. Король М.Д. «Пропедевтика ортопедичної стоматології» Вінниця, нова книга, 2009 р., с 83-140
3. Аболсасов, Аболмасов Н.Н., Бычков В.А., Аль—Хаким А. «Ортопедическая стоматология», Смоленск 2000, с. 41-46
4. Рожко М.М., Неспрядько В.П. «Ортопедична стоматологія», книга плюс, Київ 2003, с.84-95
5. Коновалов А.П., Курякин Н.В., Митин Н.Е. «Фантомній курс ортопедической стоматологи» Москва 2001, с.24-35

5. Гаврилов Е.И., Щербаков А.С. «Ортопедическая стоматология». – М., - Медицина. – 1984, с.63-70

Додаткова:

1. Л.С. Коробейніков «методологічні основи діагностичного дослідження у клініці ортопедичної стоматології», Полтава-2003

2. М.Д. Король, Ю.І.Силенко «функціональна діагностика в ортопедичній стоматології» Полтава -1995

Методичну розробку склала асистент кафедри

ортопедичної стоматології ВНМУ ім.М.І.Пирогова

Коцюра О.О.