Задача 10.

Розподілити прибуток в розмірі 200 тис.грн в повному товаристві.

Товариство має три засновники: партнер А з капіталом 200 тис.грн, партнер В – 150 та партнер Б – 100. У відповідності до договору прибуток розподіляється таким чином: 10% з урахуванням кладеного капіталу, решта прибутку у співвідношенні 3: 1: 1. Визначити, як зміниться структура капіталу.

Тестові завдання

1. Засоби праці, які задіяні у багатьох виробничих процесах протягом тривалого часу, які зберігають натурально речову форму і переносять свою вартість на нову продукцію частинами – це

а) оборотні фонди;

б) основні виробничі фонди;

в) основні невиробничі фонди.

2. Початкова первісна вартість визначається за формулою:

а) В_п = Ц + Т + М

б) В_п = В * k + P + M

3. Відновна вартість визначається за формулою:

а) В_п = Ц + Т + М

б) В_п = В * k + P

в) вірної відповіді немає.

4. Втрата ОФ своїх фізичних якостей, погіршання техніко – експлуатаційних характеристик, зниження продуктивності, підвищення експлуатаційних витрат – це

а) амортизація;

б) фізичне спрацювання;

в) моральне спрацювання.

5. Фактори, що впливають на розмір фізичного зношення:

а) якість фондів, якість їх обслуговування;

б) завантаження обладнання;

в) кваліфікація робітників;

г) особливості технічного процесу і ступінь захисту від впливу зовнішніх умов.

д) всі відповіді вірні.

6. Максимально можливий річний випуск продукції (обсяг видобутку і переробленої сировини або виконання певних послуг) певної номенклатури, асортименту і якості при повному завантаженні устаткування і виробничих площ з використанням прогресивних технологій – це

а) виробнича потужність;

б) амортизація;

в) основні фонди;

г) оборотні засоби.

7. В практиці планування і обліку господарської діяльності підприємств оборотні фонди поділяють на:

а) виробничі запаси;

б) незавершене виробництво;

в) витрати майбутніх періодів.

г) невиробничі фонди;

д) всі відповіді вірні.

Самостійна робота студента

Записати перелік основних фондів підприємства та обґрунтувати відповідь

Література: основна [1-3, 9, 10, 13, 14, 17, 20, 23]

додаткова [6, 36, 39, 40]

Т7. Податкова система та податкова політика підприємства

Мета теми: ознайомитись з сутністю та принципами побудови податкової системи та її нормативно-правовою базою, вивчити теоретичні основи оподаткування юридичних та фізичних осіб в Україні.

Студент повинен знати: сутність податків, їх функції та значення при розподілі суспільних благ.

Студент повинен вміти: орієнтуватися в податковому законодавстві, мислити в прогресивному напрямку щодо підвищення ефективності оподаткування.

Податки, податкова політика, система оподаткування, податкова система постійно знаходяться в центрі уваги всього суспільства в кожній державі. Податки – це необхідна первинна умова існування та діяльності держави, неодмінна ознака цивілізації будь-якого суспільства.

Податкова система – це сукупність встановлених в країні податків, зборів та обов'язкових платежів, які взаємопов'язані між собою, органічно доповнюють один одного та мають різну цілеспрямованість.

Головним завданням податкової системи є забезпечення надходжень до бюджетів і контроль за повнотою нарахувань і своєчасністю сплати податкових платежів.

Податкова система виконує наступні економічні функції:

1. Фіскальна – стягнення коштів з метою формування доходної частини бюджетів. Фіскальна функція виконує основне призначення податкової системи, збір фінансових ресурсів, їх акумуляцію у вигляді доходів бюджетної системи для забезпечення соціально-економічних зобов’язань країни.

Фіскальну функцію можливо поділити на дві підфункції:

· контролюючу – яка відображається у кількісному надходженні податків у порівнянні з їх необхідністю для потреб країни у фінансових ресурсах;

· розподільчу – яка характеризується впливом на відтворення економічних стосунків у державі.

2. Соціальна – вплив надходжень податків на соціальне життя суспільства. Від кількості та розміру податкових платежів залежить добробут громадян нашої держави. Ця функція зводиться до рівномірного і пропорційного розподілу податкового тиску серед платників.

3. Регулююча – вплив на економічне становище країни, регулювання ринкових та соціальних відносин у державі. Регулююча функція полягає у встановленні та зміні системи оподаткування, визначенні податкових об’єктів, ставок та їх диференціації, наданні податкових пільг.

Податкова політика – це система відносин, яка складається між платником податку та державою, а також стратегія їх дій у різних умовах господарювання та економічних системах.

Фактори, під впливом яких відбувається формування податкової політики держави (рис. 7)

Рис. 7. Фактори, що визначають напрям і характер податкової політики.

Податок – це законодавчо оформлена, примусова форма отримання державою частки вартості ВВП, фінансовий виконання державою її суспільних функцій інструмент регулювання економіки держави. (Мельник П.В.).

Згідно ст. 6. Податкового Кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до бюджету, що справляється з платників податку.

Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому порядку, становить податкову систему України.

Класифікація податків – це групування податків відповідно до їх особливостей установлення, нарахування та сплати.

В основу класифікації податків можуть бути вкладені найрізноманітніші ознаки (критерії).

Класифікація податків:

1. За суб’єктом оподаткування: з фізичних осіб; з юридичних осіб.

2. За рівнем державних структур які встановлюють податки: загальнодержавні; місцеві.

3. За формою оподаткування: прямі; непрямі.

4. За економічним змістом об’єкта оподаткування: на доходи; на майно; на споживання; ресурсні або рентні.

5. В залежності від динаміки податкових ставок: пропорційні; прогресивні; регресивні.

6. За способом стягнення: розкладні; окладні.

В процесі стягнення податків обов’язково повинні дотримуватися принципи справедливості по відношенню до платника та досягнення максимальної соціальної ефективності Шарль Монтеск’є зазначає, що податок – це частина, яку кожен громадянин віддає зі свого майна для того, щоб отримати охорон іншої частини або, користуватися нею з більшим задоволенням.

Згідно ст.8 ПКУ в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До загальнодержавних належать податки та збори, що є обов'язковими до сплати на усій території України.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених ПКУ, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Загальнодержавні податки та збори

1. Податок на прибуток підприємств;

2. Податок на доходи фізичних осіб;

3. Податок на додану вартість;

4. Акцизний податок;

5. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

6. Екологічний податок;

7. Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

8. Плата за користування надрами;

9. Плата за землю;

10. Збір за користування радіочастотним ресурсом України;

11. Збір за спеціальне використання води;

12. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

13. Фіксований сільськогосподарський податок;

14. Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

15. Мито;

16. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

17. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Поділ податків на прямі та непрямі пов'язаний з методом їх встановлення. Прямі податки (податок на прибуток, на доходи, на власність тощо) безпосередньо пов’язані з характеристиками платника податку: ними обкладаються доходи фізичних та юридичних осіб, а непрямі (акцизи, мито, фіскальні монополії) – з діяльністю, якою займається платник податків (рис. 8). Тому ними обкладаються ресурси, види діяльності, товари та послуги.

Рис 8. Класифікація непрямих податків.

Отже, прямі податки орієнтовані на обкладання доходів підприємництва чи населення, а непрямі – спрямовані на кінцеве споживання. Способи розмежування прямих та непрямих податків відбито в таблиці 2.

Таблиця 2.

Способи розмежування прямих та непрямих податків

Економічний словник

Податки

Податкова система України

Податкова політика України

Податок на прибуток

Податок на додану вартість

Акцизний збір

Мито

Спрощена система оподаткування

Самостійна робота студента

Написати відповіді на наступні питання:

В яких випадках приватному підприємцю необхідно придбати торговельний патент? Які види торговельної діяльності не підлягають патентуванню? У яких випадках приватний підприємець має право придбати пільговий торговельний патент? Від сплати яких податків і обов’язкових платежів звільняється суб’єкт підприємницької діяльності, який придбав спеціальний торговельний патент?

Сплата майнових податків суб’єктами підприємницької діяльності (плата за землю). Порядок сплати суб’єктами підприємницької діяльності місцевих податків і зборів в Україні.

Індивідуально-консультаційна робота студента

Написання кросвордів, конспектів, тестів, ситуацій.

Література: основна [6-8, 22, 21]; додаткова [1, 16, 18, 19, 37, 38, 43]

Т8. Проектна діяльність на підприємстві

Мета теми: сприяти вивченню особливостей проектної діяльності підприємства.

Студент повинен знати: сутність та структуру проекту підприємства, основні елементи та головних учасників проекту, різні підходи до життєвого циклу проекту.

Студент повинен вміти: обґрунтувати специфіку оцінки економічної ефективності інвестиційного проекту на різних стадіях його здійснення (розробки, впровадження, реалізації).

Характеристику проектної діяльності на підприємстві до­цільно розпочати зі з'ясування основних понять, які відобра­жають її сутність та зміст.

Згідно з методологією управління проектами, у широкому розумінні проект – це послідовність взаємопов'язаних опе­рацій, спрямованих, як правило, на досягнення конкретного визначального результату і для виконання яких необхідний три­валий час. Будь-який проект є інвестиційним, оскільки стано­вить комплекс забезпечених інвестиціями заходів.

Управління проектами – процедура планування, розподілу і регулювання ресурсів (трудових, матеріальних і обладнання) з урахуванням усіх обмежень даного проекту (технічних, бю­джетних і часових).

Професійний рівень команди проекту повинен забезпечува­ти досягнення його мети. Стиль керівництва проектом визна­чає психологічний клімат та атмосферу в команді проекту, впли­ває на її творчу активність та працездатність. Засоби комуні­кацій визначають повноту, достовірність та оперативність обмі­ну інформацією між учасниками та суттєво впливають на успіш­ну реалізацію проекту.

До основних властивостей, за якими проекти класифікують на типи, відносять: масштаб, складність, якість та тривалість.

За масштабом проекти поділяють на малі, середні, великі та надвеликі. До малих відносять проекти вартістю до 10 млн. дол.; середніх — 10—50 млн; великих — 50—100 млн.; надвеликих — більш як 100 млн. дол.

На рішення інвесторів (підприємств, приватних підпри­ємців, банків, фондів, держави, приватних осіб) спрямувати довгострокові інвестиції в той чи інший проект, окрім резуль­татів його експертизи за рядом напрямів та оцінки показників ефективності, впливає ще ціла низка факторів:

по-перше, інвестиційний клімат у країні, тобто сукупність політичних, соціально-економічних, фінансових, соціокультурних, організаційно-правових і географічних факторів, що при­таманні їй;

по-друге, інвестиційна привабливість окремого регіону країни, яка у свою чергу залежить від індустріального розвит­ку регіону, географічного розташування і природно-кліматич­них умов, рівня розвитку інфраструктури тощо;

по-третє, інвестиційна привабливість галузі, яка виража­ється у порівняльній економічній оцінці ефективності діяльнос­ті підприємств галузі й місця галузі в інвестиційному рейтингу;

по-четверте, найголовніше, інвестиційна привабливість конкретного підприємства. Інвестиційна привабливість проек­ту не може сприйматись інвестором відокремлено від оцінки інвестиційної привабливості підприємства, що здійснюватиме цей проект. Інвестор перш за все буде оцінювати перспектив­ність, вигідність і ризикованість власних вкладень у певне під­приємство, аналізувати конкретні показники виробничої, фінан­сової і господарської діяльності, зіставляючи отримані резуль­тати з показниками інших підприємств.

Усі складові інвестиційної привабливості підприємства мож­на поділити на три групи. Передусім інвесторів, як правило, цікавить, що виробляється на підприємстві, де воно розташова­не і наскільки кваліфіковані й підприємливі його керівники і персонал. Тому вихідними складовими інвестиційної привабли­вості підприємства є продуктова, кадрова й територіальна при­вабливість.

Економічний словник

Проект

Пакет робіт

Інвестор проекту

Відособлений проект

Функціональний проект

Матричний проект

Питання до семінарського заняття

1. Які фактори необхідно урахувати в процесі розробки нової продукції?

2. Що таке інвестиційний проект?

3. З яких фаз складається життєвий цикл інвестиційного проекту?

4. Характеристика основних елементів проекту.

Індивідуально-консультаційна робота студента

Написання кросвордів, конспектів, тестів, ситуацій

Література: основна [4, 9, 20, 23]

додаткова [3, 8, 14, 22, 30, 31, 36, 39, 40]

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

ТА РОЗПОДІЛ БАЛІВ ЗА МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВОЮ СИСТЕМОЮ

Основними завданнями контролю знань студентів є оцінювання засвоєння ними теоретичних знань та практичних навичок з курсу “Введення в спеціальність”. При цьому контрольні заходи мають стимулювати:

- систематичну самостійну роботу над навчальним матеріалом, забезпечити закріплення та реалізацію набутих теоретичних знань при виконанні практичних завдань за місцем роботи;

- прищепити навички відповідального ставлення до своїх обов’язків, самостійного цілеспрямованого пошуку потрібної інформації, чіткої організації свого робочого дня та працівників свого підрозділу.

Оцінювання знань студентів здійснюється за результатами поточного та підсумкового контролю знань за 100 бальною шкалою.

Для оцінки знань зміст дисципліни для спеціальності “Введення в спеціальність” поділяється на 2 модулі згідно структури дисципліни.

Перший модуль включає наступні теми:

Т1. Підприємство в економічній системі сучасного суспільства

Т2. Підприємницька діяльність суб’єктів господарювання

Т3. Маркетингова діяльність підприємства

Т4. Планування діяльності підприємства

Другий модуль включає такі теми:

Т5. Інноваційна діяльність підприємства

Т6. Капітал і виробничі фонди

Т7. Податкова політика підприємства

Т8. Проектна діяльність підприємства.

Шкала оцінювання на семінарсько-практичних

заняттях при тестуванні.

Шкала оцінювання знань студентів на

семінарсько-практичних заняттях.

Шкала оцінювання при виконанні самостійної роботи

Індивідуально-консульційна робота студента під керівництвом викладача.

Індивідуально-консультаційні завдання виконуються і захищаються студентами окремим графіком. Обсяг індивідуально-консультаційних завдань визначається навчальним планом.

З даного курсу індивідуально-консультаційні завдання можуть проводитися у формі:

- розв’язання практичних задач;

- виконання вправ;

- написання кросвордів;

- підготування доповідей.

Шкала оцінювання знань студентів при

виконанні індивідуально-консультаційного завдання.

Реферат або доповідь

Реферат або доповідь є обов’язковою складовою самостійної роботи студента. Метою підготовки реферату є набуття навичок самостійної роботи з літературними джерелами, оцінення прочитаного матеріалу та формування висновків.

Тему рефератів або доповідей для кожного студента визначає викладач в індивідуальному порядку. Повторення тем рефератів в навчальній групі не допускається. Орієнтовний обсяг реферату 10-15 сторінок, доповіді - 4-5 сторінок формату А4.

Обов’язковими вимогами до реферату або доповідей є наявність: плану (3-5 питань), ілюстрацій у формі таблиць, графіків, схем використаної літератури з посиланнями у тексті (не менше 5 джерел), оформлення згідно з чинними стандартами. Останній день подання реферату або доповіді на перевірку визначається викладачем. Після цієї дати реферати від студентів не приймаються. Реферат або доповідь оцінюється за п’ятирівневою шкалою: 5, 4, 3, 2, 1, 0 балів. Оцінюванню підлягають: зміст, структура, ілюстрації, використання джерел та оформлення реферату. Реферат або доповідь оцінюється з першого подання і поверненню на доопрацювання не підлягає.

Методична допомога студенту з питань підготовки реферату або доповіді надається викладачем на консультаціях.

Відомість з оцінками за реферат або доповідь викладач вивішує на стенді через три дні після його перевірки. Студент може звернутися до викладача за роз’ясненням стосовно одержаної оцінки під час чергової консультації.

Модульний контроль знань. Модульні контролі обов’язкові для студентів. Тижні для проведення модульних контролів (контрольні тижні) визначаються графіком навчального процесу. Модульний контроль проводиться під час контрольних тижнів за розкладом.

Завдання модульних контролів оцінюються в діапазоні від 0 до 5 балів (включно).

Об’єктом поточного контролю знань є: відвідування лекцій та активність на практичних заняттях, виконання індивідуальних та самостійних занять та контрольний захід у вигляді аудиторної контрольної роботи, що виконується під контролем викладача.

Індивідуально-консультаційні завдання видаються викладачем, який проводить семінарські та практичні заняття. Такі завдання можуть включатися до навчально-методичних посібників для самостійного вивчення або видаватися безпосередньо студентам.

Переведення 100 бальної шкали оцінювання в 5-ти бальну здійснюється в такому порядку:

Підсумкова оцінка з курсу “Введення в спеціальність”

Підсумкова оцінка виставляється на основі сумарної кількості балів, яку студент отримав протягом семестру та на МКР.

перелік питань з курсу «ВВЕДЕННЯ В СПЕЦІАЛЬНІСТЬ»

Модуль 1.

1. Загальна характеристика підприємства (визначення, ознаки, цілі й напрямки діяльності)

2. Охарактеризувати види підприємств за класифікаційними ознаками.

3. Розкрити сутність добровільних об'єднань підприємств.

4. Охарактеризувати переваги та недоліки діяльності добровільних об'єднань підприємств.

5. Сутнісна характеристика господарських товариств.

6. 6. Охарактеризувати переваги та недоліки функціонування акціонерних товариств.

7. Дати характеристику статуту підприємства (призначення, структура, зміст розділів)

8. Охарактеризувати етапи життєвого циклу підприємства.

9. Зовнішні і внутрішні фактори розвитку підприємства

10. Сутність, принципи та моделі підприємницької діяльності.

11. Функції і типи підприємницької діяльності

12. Види підприємницької діяльності.

13. Порядок проведення державної реєстрації суб’єктів підприємництва.

14. Порядок ліквідації суб’єктів підприємництва.

15. Визначення та еволюція концепції розвитку маркетингу

16. Основні поняття маркетингу

17. Суть процесу управління маркетингом

18. Принципи та функції маркетингу

19. Види маркетингу

20. Зовнішнє середовище маркетингу

21. Організація маркетингових служб на підприємстві

22. Загальна характеристика планування діяльності підприємства.

23. Види планування.

24. Оперативно – календарне планування.

25. Планування інноваційної й інвестиційної діяльності

26. Планування ризику

27. Основи бізнес – планування

28. Планування інноваційної та інвестиційної діяльності: переваги і недоліки.

Модуль 2.

1. Характеристика інновацій та інноваційної діяльності.

2. Типи і класифікація інновацій.

3. Функції та значення технопарку, технополісу, бізнес – інкубаторів.

4. Джерела фінансової підтримки суб’єктів інноваційної діяльності.

5. Форми та напрями науково-технічного прогресу.

6. Інноваційне оновлення виробництва

7. Сутність, види та функції капіталу

8. Характеристика та оцінка виробничих фондів

9. Показники використання основних виробничих фондів

10. Знос та амортизація основних фондів

11. Методи нарахування амортизації

12. Склад і структура оборотних виробничих засобів

13. Напрями поліпшення використання оборотних засобів.

14. Сутність податкової системи України.

15. Податкова політика підприємства

16. Пряме оподаткування підприємств.

17. Особливості непрямого оподаткування.

18. Характеристика спрощеної системи оподаткування.

19. Місцеві податки і збори

20. Загальна характеристика проекту

21. Види проектів

22. Аналіз інвестиційних проектів.

23. Інвестиційна привабливість проекту