Робота частин та механізмів гранатометів РПГ-7 та РПГ7Д.

Частини і механізми гранатомета до зарядження знаходяться в такому положенні.

Курок спущений(мал. 1), бойова пружина знаходиться у найменшому стисненні. Стержень своїми виступами впирається знизу в курок і утримує його в зачеплені з шептало.

Шептало зайшло своїм зубом за запобіжний виступ курка і, одночасно тиснучи на верхній зуб спускового гачка, відводить хвіст спускового гачка вперед.

Бойок під дією пружини опущений вниз (мал. 2) і не перешкоджає зарядженню гранатомета; хвостова частина бойка виступає із отвору ніпеля. Запобіжник виступає з лівого боку корпуса ударно-спускового механізму, його буртик не перешкоджає просуванню назад нижнього зуба спускового гачка.

Мал. 1. Положення частин ударно-спускового механізму до заряджання:

1 - шептало; 2 - верхній зуб спускового гачка; 3 - запобіжний виступ курка; 4 - вісь курка; 5 - курок; 6 - стержень; 7 - бойова пружина;

8 - запобіжник; 9 - хвіст спускового гачка; 10 - вісь спускового гачка

Мал. 2. Положення частин Бойкового механізму до пострілу:

1 - бойок; 2 - опорна втулка; 3 - пружина бойка; 4 - ніпель

Робота частин і механізмів гранатомета при заряджанні

Для заряджання гранатомета потрібно:

Поставити гранатомет на запобіжник;

При цьому буртик запобіжника стане проти нижнього зуба спускового гачка і буде перешкоджати повороту спускового гачка назад.

Вставити підготовлену гранату в дульну частину ствола гранатомета так, щоб фіксатор гранати ввійшов у виріз на стволі; при цьому капсуль - запалювач буде розташований напроти отвору для бойка.

Робота частин і механізмів гранатомета при пострілі

Для здійснення пострілу необхідно:

Поставити курок на бойовий звід, для чого великим пальцем правої руки натиснути на спицю курка і відвести його вниз. Курок тисне на великий виступ стержня, опускає його вниз і стискує бойову пружину. Зуб шептала, довзаючи по курку, зстрибує за бойовий виступ курка і курок стає на бойовий взвод (мал. 3).

Зняти гранатомет із запобіжника. Натиснути на запобіжник з правого боку і втопити його. У гранатомета РПГ-7Д з тросовим механізмом блокування у випадку неповного з’єднання труби з патрубком (патрубок не довернутий) зуб застібки механізму блокування упирається в секторний виступ патрубка і застібка утримує повзунець, трос і важіль перевідника своїм скосом впирається в скіс запобіжника і не дозволяє зняти гранатомет із запобіжника. При повному довороті патрубка відносно труби застібка заходить за торець секторного виступу патрубка; повзунець, трос і важіль перевідника під дією пружини перевідники повертається в переднє положення і перевідник виходить із зачеплення із запобіжником.

Мал. 3. Положення частин ударно-спускового механізму при постановці курка на бойовий взвод:

1 - зуб шептала; 2 - бойовий виступ курка; 3 - великий виступ стержня;

4 - спиця курка; 5 - бойова пружина; 6 - запобіжник

Після цього можна зняти гранатомет із запобіжника. У гранатомета РПГ-7Д із стержневим механізмом блокування у випадку неповного з’єднання труби з патрубком, виступ важеля механізму блокування упирається в секторний виступ патрубка і утримує стержень заслінкою в передньому положенні. Передня частина заслінки розташовується над шепталом і не дозволяє йому піднятися вгору, чим виключається можливість пострілу в цьому положенні. При повному з’єднанні труби з патрубком виступ важіля під дією пружини важіля заходить за торець секторного виступу патрубка, стержень із заслінкою пересовується назад і звільнює шептало. Здійснення пострілу в десантному положенні гранатомета виключається, оскільки курок ударно-спускового механізму розташовується у патрубку і не може зробити удар по бойку.

Натиснути вказівним пальцем на спусковий гачок. При цьому спусковий гачок, обертаючись на своїй осі верхнім зубом припідіймає шептало і виводить його зуб із зачеплення з бойовим виступом курка. Курок під дією бойовий пружини енергійно повертається вгору, б¢ є по бойку. Бойок просовуючись вгору, стискає свою пружину і розбиває капсуль - запалювач гранати.

Робота частин і механізмів пострілу до гранатомета

Після удару бойка по капсулю - запилювачу гранати вибухає капсульна суміш, спочатку порох, що знаходиться в радіальному і осьовому каналах дна реактивного двигуна, а потім пороховий заряд. Утворені при згоранні порохового заряду гази розривають картонну гільзу, проштовхують через сопло ствола пінопластовий пиж, запалюють трасер і викидають гранату із каналу ствола гранатомета. Крім того, порохові гази проходячи через турбінку, придають гранаті обертання.

Після вильоту гранати із каналу ствола гранатомета під дією центробіжних сил і набігаючого потоку повітря розкриваються пір’я стабілізатора, які придають гранаті стійкості у польоті.

При пострілі у піросповільнювачі відбувається накол капсуля на жало і починається горіння сповільнювального складу. В кінці горіння сповільнювалього складу запалюється пороховий заряд реактивного двигуна. Гази, що утворюються при горінні порохового заряду реактивного двигуна, виштовхують герметизатори, і починається стікання порохових газів через соплові отвори. В результаті цього виникає реактивна сила, яка збільшуює швидкість польоту гранати.

При пострілі починається і на відстані 2, 5-18 м від дульного зрізу ствола закінчується зведення підривника, при якому повзунець переміщується в бойове положення і відбувається вмикання електродетонатора в електричний

Мал. 4. Положення частин донної частини підривника після його зведення:

а - вигляд у розрізі; б - спрощена схема єлектроланцюга після зведення підривника; 1 - повзунець; 2 - електродетонатор

При пострілі у піросповільнювачі відбувається накол капсуля на жало і починається горіння сповільнювального складу. В кінці горіння сповільнювалього складу запалюється пороховий заряд реактивного двигуна. Гази, що утворюються при горінні порохового заряду реактивного двигуна, виштовхують герметизатори, і починається стікання порохових газів через соплові отвори. В результаті цього виникає реактивна сила, яка збільшуює швидкість польоту гранати.

При пострілі починається і на відстані 2, 5-18 м від дульного зрізу ствола закінчується зведення підривника, при якому повзунець переміщується в бойове положення і відбувається вмикання електродетонатора в електричний ланцюг (мал. 4): головна частина підривника з п’єзоелементом – внутрішній ланцюг гранати – донна частина підривника з електродетонатором – зовнішній ланцюг гранати – головна частина підривника.При зустрічі з ціллю (перепоною) п’єзоелемент стискається і виробляється електричний струм, під дією якого вибухає електродетонатор, що викликає розрив головної частини гранати.

При пострілі запалюється піротехнічний склад самознищувача. По проходженню 4-6 с, якщо граната не зустрінеться з перепоною або відмовить електрична частини підривника, піротехнічний склад вигорає і спрацьовує капсуль-детонатор самознищувача, що викликає розрив гранати.