Exercise 9. Work in pairs. Study the Vocabulary below and then translate the following texts into English.

TEXT 5

Як наводяться докази. Докази майже завжди наводяться свідками. Власне, свідки є настільки важливими у будь-якій справі, що закон передбачає можливість їх примусового приведення до суду для наведення свідчень. “Повістка про явку до суду” – це судовий наказ свідку з’явитися до суду та дати свідчення. Свідки можуть розповідати про події, які вони бачили або про які чули, давати експертну оцінку або свідчення з інших питань. Навіть такі очевидні докази, якзнаряддя вбивства або документи, повинні звичайно подаватися через свідчення свідка.

Свідчення можуть бути прямими та непрямими. Всупереч поширеній думці, непрямі докази нерідко бувають достатньо надійними. Навіть вироки у кримінальних справах можуть ґрунтуватися на непрямих доказах. Прикладом непрямого доказу може бути свідчення свідка, в якому зазначається, що коли він вийшов на вулицю, то побачив, що все навкруги (будівлі, машини, вулиця) були мокрими, вода бігла вниз вулицею до водостоків. Таке свідчення є непрямим доказом того, що нещодавно пройшов дощ, хоча свідок не бачив його. Інша сторона може подати інший доказ, аби спростувати непрямий доказ. Наприклад, інша сторона могла б звернутися до начальника дорожньої служби міста, який би міг засвідчити, що водій міської поливальної машини дещо перестарався, поливаючи вулицю. Для встановлення факту злочину журі може використовувати як непрямі, так і інші свідчення.

TEXT 6

Сторони не повинні наводити докази як завгодно, а мають дотримуватися правил наведення доказів. Основним завданням правил наведення доказів є запобігання впливу ненадійних доказів на рішення журі. Правила наведення доказів вимагають, щоб вони були правоможними та мали відношення до справи, яка розглядається. Існують окремі види доказів, які не можуть бути подані у справі. Певні докази вважаються неправоможними і не можуть бути подані при розгляді справи. Наприклад, інформація про кримінальне минуле підсудного не може бути доказом у новій кримінальній справі. Факт вчинення ним попередніх злочинів не означає, що він вчинив злочин, який розглядається у новій справі, а використовується, аби викликати упередженість у присяжних щодо підсудного. Так само, свідок не можепосилатися на третю особу зазначаючи, що ця особа казала або бачила. Такі свідчення ґрунтуються на чутках. Свідок не може давати таке свідчення: “Джон сказав, що він бачив Сема у будинку”. Належним способом встановлення місцезнаходження Сема є свідчення Джона у суді: “Я бачив Сема у будинку”. (До правил використання доказів, що ґрунтуються на чутках, є кілька винятків. Наприклад, свідок може засвідчити: “Джон сказав, що він бачив Сема у будинку”, якщо такий свідок перебуває у передсмертному стані.)