Мал.12.1. Абсолютна перевага і вигоди Мал.12.2. Абсолютна перевага і вигоди

України від зовнішньої торгівлі Польщі від зовнішньої торгівлі

За прикладом Україна має абсолютну перевагу у виробництві пшениці, а Польща-цукру.

Природні переваги обумовлені природними факторами-кліматичними умовами та природними ресурсами.

Набуті переваги породжені розвитком технології, підвищенням кваліфікації працівників, вдосконаленням організації виробництва.

Відносні ціни на внутрішньому ринку визначаються відносними витратами.

За прикладом. В Україні: 1т пшениці=0.5 т цукру. В Польщі: 1т пшениці=2.5 т цукру.

Україні вигідно експортувати пшеницю та імпортувати цукор, а Польщі вигідно експортувати цукор та імпортувати пшеницю.

Торгівля є взаємовигідною, якщо ціна товару на зовнішньому ринку вища, ніж внутрішня ціна рівноваги того ж товару в країні-експортері, і нижчою, ніж у країні-імпортері. Світова ціна на пшеницю повинна встановлюватись у межах:

0.5 т цукру< 1 т пшениці< 2.5 т цукру

Припустимо, світова ціна встановлюється на рівні 1 тт цукру=1 т пшениці. Максимальні обсяги споживання будуть визначатися границями торгівельних можливостей. Вигода, яку отримуватимуть країни від зовнішньої торгівлі, полягатиме у прирості споживання.

Теорія порівняльної переваги.

Торгівля є вигідною навіть, якщо країна не має абсолютної переваги.

Порівняльна перевага. В країні завжди знайдеться товар, виробництво якого буде більш вигідним при існуючому співвідношенні витрат, ніж виробництво інших.

Теорія зовнішньої торгівлі Хекшера-Оліна.

Шведські учені Е.Хекшер та Б.Олін пояснювали різниці у порівняльних витратах між країнами наступним:

1) у виробництві різних товарів фактори використовуються у різних співвідношеннях;

2) забезпеченість країн факторами виробництва неоднакова.

Згідно теорії Хекшера-Оліна експортуються надлишкові фактори та імпортуються дефіцитні.

Центр тяжіння у міжнародній торгівлі переміщується саме до торгівлі між промислово розвинутими країнами, тобто країнами з приблизно однаковим забезпеченням факторами виробництва. У світовій торгівлі зростає питома вага взаємопоставок схожих промислових товарів. Це протирічить теорії Хекшера-Оліна.

Парадокс Лєонтьєва. У 1947 році В.Лєонтьєв показав, що США, які вважалися країною з надлишковим капіталом, експортували не капіталомістку, а трудомістку продукцію всупереч теорії Хекшера-Оліна. Подальші дослідження все ж таки доводять, що не капітал є найбільш надлишковим фактором в країні. Вище знаходяться обробляєма земля та науково-технічні кадри.