Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Бюджетна система.
|
|
Правовою основою бюджетного регулювання в Україні є Конституція України, закон “Про бюджетну систему України” та інші нормативно-правові акти. В Україні бюджетна система складається з Державного бюджету України, бюджету АР Крим та місцевих бюджетів. Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи, є зведеним бюджетом України.
Державний бюджет - річнийкошторис державних витрат і джерел їхнього фінансового покриття.
Державні доходи – це:
· грошові відносини з приводу розподілу ВВП;
· частка ВВП, що використовується державою для здійснення своїх функцій.
Доходи бюджетів утворюються за рахунок надходжень від сплати фізичними та юридичними особами податків, зборів та інших обов’язкових платежів (податків), а також надходжень з інших джерел, визначених законодавством.
Доходи державного бюджету формуються за рахунок:
· податкових надходжень – частини податку на додану вартість, частини акцизного збору, податку на прибуток підприємств і організацій усіх форм власності (крім комунальної) та підпорядкування, податку на майно підприємств і організацій усіх форм власності та підпорядкування, плати за землю, надходжень від зовнішньоекономічної діяльності;
· неподаткових надходжень і доходів від операцій з капіталом, що перебуває в загальнодержавній власності - частини доходів від приватизації та реалізації державного майна; орендної плати за оренду майна цілісних мацнових комплексів; надходжень від внутрішніх позик; перевищення доходів над витратами НБУ; повернення державі позик, процентів за надання державою позик та кредитами; дивідендів, одержаних на акції та інші цінні папери, що належать державі в акціонерних господарських товариствах, створених за участю підприємств загальнодержавної власності;
· доходів державних цільових фондів – пенсійного фонду України, Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення…;
· інших доходів, установлених законодавством України і віднесених до доходів Державного бюджету.
Видатки Державного бюджету виконують функції політичного, соціального та економічного регулювання. Зміст бюджетних видатків зумовлений суспільним способом виробництва, політичним устроєм країни, природрю та функціями держави. Вони відіграють вирішальну роль у задоволенні потреб соціально-економічного розвитку країни. Вони утримують підприємства, установи, організації, які знаходяться у державної власності і відносяться до сектору загального державного управління. Видатки бюджету використовуються для перерозподілу доходів населення через трансферти.
Державні видатки, включаючи чисте кредитування, - це витрати, пов’язані з виконанням державою своїх функцій. Витрати – це платежі, що не підлягають поверненню, не створюють і не погашають фінансових вимог. Вони складаються в основному із закупівель товарів, послуг, оплати праці державних службовців, соціальних виплат і обслуговування державного боргу. До чистого кредитування відносять надання позик і придбання акцій за вирахуванням сумпогашених кредитів і доходів від продажу акцій.
Державні видатки здійснюються за статтями на підставі бюджетної класифікації. За функціональним призначенням їх можна об'єднати у п’ять груп.
1. Фінансування послуг загального призначення – витрати на державне управління; утримання законодавчих, виконавчих і судових органів; міжнародну діяльнысть; національну оборону…
2. Фінансування виробництва суспільних товарів – витрати на наукук, освіту, культуру і мистецтво, охорону здоров’я, фізичну культуру і спорт, соціальний захист і соціальне забезпечення…
3. Фінансування державних послуг, пов’язаних з економічною діяльністю – витрати на розвиток галузей матеріального виробництва; здійснення структурних претворень в економіці, створення умов для економічного зростання…
4. Видатки державних цільових фондів.
5. Інші видатки – виплати процентів і витрати, пов’язані з обслуговуванням державного боргу, створення резервних фондів.
За економічними характеристиками видатки всіх бюджетів поділяються на поточні видатки і видатки розвитку.
Поточні видатки – це витрати бюджетів на фінансування мережі підприємств (установ. організацій), яка існує на початок бюджетного року, а також фінансування заходів щодо соціального захисту населення та інших заходів.
Видатки розвитку - це витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та іноваційної діяльності, зокрема, фінансування капітальних вкладень, фінансування струткурної перебудови економіки.
Отже, держава, використовуючи бюджет, здійснює фінансування розвитку окремих галузей, регіонів і сфер діяльності. Крім прямого фінансування та прямих державних інвестицій, витрати Державного бюджету здійснюються у таких формах, як дотації, субсидії, субвенції. Дотації (від лат. постачати) – це особливий вид асигнувань з Державного бюджету, який використовується для збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів та покриття касових збитків окремих державних підприємств. Субсидії (від лат. допомога) – це допомоги, які виплачуються з державного бюджету з метою підтримки населення, а також певних видів підприємницької діяльності, сфер і галузей, розвиток яких має велике значення для економіки. Субвенції (від лат. приходити на допомогу) – один з видів державної фінансової допомоги центральним або місцевим органам виконавчої влади, що надається на конкретні цілі, напр. для сананції підприємств, яким загрожує банкрутство.
Збалансованість бюджетів, які входять до складів бюджетної системи держави, є необхідною умовою бюджетної політики.
Держбюджет може бути надлишковим (профіцитним), коли доходи переивщують видатки та дефіцитним, коли видатки перевищують доходи.
Дефіцит вважається безпечним для економіки, якщо він знаходиться на рівні 2-3% від ВВП.
Граничний розмір дефіциту Державного бюджету та джерела його покриття визначаються Верховною Радою під час його затвердження. Покриття дефіциту здійснюється за рахунок внутрішніх державних позик, позик іноземних держав та інших фінансових інститутів. Рішення про залучення позик у кожному конкретному випадку ухвалює Верховна Рада. У затвердженому бюджеті граничний розмір дефіциту не повинен перевищувати розміру видатків бюджету на розвиток.
У скрутних ситуаціях покриття бюджетного дефіциту може здійснюватися способом покриття додаткової емісії грошей. Наслідками цього друкування є: з’явлення ризику неконтрольованої інфляції, руйнування стимулів довгосрокових інвестицій, розкручування цінової спіралі, знецінення заробатної плати і збережень населення, відтворення нового бюджетного дефіциту.
Емісія цінних паперів вважається безінфляційним способом подолання бюджетного дефіциту. Державними облігаціями є: облігація внутрішніх державних позик та облігації державних місцевих позик – випускаються на пред’явника, тобто вільно обертаються на ринку ЦП. Казначейські зобов’язання України – це вид ЦП на пред’явника, що розміщуються тідбки на добровільних засадах серед населення. Вони засвідчують внесення їхніми власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу. КЗ поділяють на довгострокові (5 – 10 років), середньострокові (1 –5 років) та короткострокові (до 1 року). Рішення про випуск довгострокових та середньострокових КЗ приймає Кабінет Міністрів; короткострокових – Міністерство фінансів.
Державний борг - це сума накопичених за певний період часу бюджетних дефіцитів за мінусом бюджетних надлишків.
Зовнішній борг - заборгованість держави громадянам та організаціям інших країн.
Внутрішній борг - заборгованість держави громадянам та організаціям своєї країни.
Рефінансування боргу - випуск нових серій державних цінних паперів, виручка від яких йде на виплату відсотків за попередніми серіями. Схема Понзі.
Суверенний дефолт (банкрутство держави) - відмова держави виплачувати відсотки та погашати свої забов’язання перед внутрішніми або зовнішніми інвесторами.
|
|