Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Технологічні стратегії.






Суть технологічних стратегій полягає у визначенні позицій фірми в області досліджень і розробок нових технологій і товарів, визначенні і посиленні конкурентних переваг за рахунок володіння патентами і ноу-хау, особливостей в роботі з ліцензіями при їх купівлі і продажу.

Маркетингові стратегії.

Маркетингові стратегії є найскладнішою складовою економічної стратегії фірми, оскільки включають досить багато елементів і охоплюють різні сторони діяльності компанії.

Вони істотно відрізняються одна від одної залежно від стану галузі і ринкової позиції компанії.

Різновиди маркетингових стратегій:

- ринкові стратегії;

- товарні стратегії та стратегії якості;

- збутові стратегії;

- стратегії ціноутворення;

- стратегії просування товару.

г) За „стадіями життєвого циклу” підприємства розрізняють:

- стратегії зростання;

- стратегії стабілізації;

- стратегії скорочення;

- стратегія реструктурування.

Стратегія зростання властива передусім молодим організаціям, що прагнуть незалежно від сфери діяльності, у найстисліші строки зайняти провідні позиції або тим, хто перебуває на " вістрі" науково-технічного прогресу. Для них характерне додержання постійно високих темпів збільшення масштабів діяльності, що вимірюються десятками відсотків за рік. Прикладом може слугувати фірма “Місгоsoft”, що спеціалізується на створенні і виробництві комп'ютерних програм.

Стратегія помірного зростання притаманна організаціям, що міцно стоять на ногах і діють у традиційних сферах, наприклад в автомобілебудуванні. Тут також спостерігається просування вперед більшістю напрямів, але сповільненими темпами - декілька відсотків за рік. Швидке зростання у даному разі вже не потрібне і навіть небезпечне, оскільки інерційність може ускладнити своєчасне переорієнтування та подолання кризи.

Необхідність дотримуватися стратегії скорочення масштабів діяльності виникає в періоди перебудови організації, коли потрібно провести її " санацію", позбутися усього застарілого.

Найчастіше на практиці застосовується комбінована стратегія, що містить у тому чи іншому співвідношенні елементи трьох попередніх стратегій. В її межах одні підрозділи організації розвиваються швидко, другі - помірно, треті - стабілізуються, четверті - скорочують масштаби своєї роботи. В результаті, залежно від конкретного поєднання цих підходів, спостерігатимуться загальне зростання, загальна стабілізація або загальне скорочення потенціалу і масштабів діяльності організації. Така стратегія найбільшою мірою відповідає реальному розмаїттю умов функціонування організацій.

Крім названих „життєвих циклів” підприємства можна виділити такі цикли, як виникнення, вищу (найвищу) точку розвитку, санацію та глобалізацію. Це не що інше, як показники ефективності діяльності.

Щодо часових орієнтирів, то серед них характерними є наступні: зародження; становлення; зростання; рання зрілість; зрілість; застарівання, банкрутство та припинення діяльності (ліквідація).

д) За характером поведінки на ринку стратегії діляться на:

- активні;

- пасивні.

Активні (наступальні, експансивні) стратегії характеризуються:

1) диверсифікацією (постійним розширенням діяльності фірми);

2) технологічною орієнтацією (фірма розробляє нову продукцію, а відтак оцінює можливості ринку);

3) наступальністю (бажанням випередити конкурентів у випуску та продажу нової продукції).

Пасивні (реактивні) стратегії характеризуються:

1) концентрацією діяльності фірми на визначеній сфері;

2) ринковою орієнтацією (фірма спочатку вивчає запити споживачів, а відтак визначає технологічні можливості для розробки товару, який може задовольнити ці запити);

3) обороною (фірма захищає свою частку ринку шляхом оновлення продукції у відповідь на дії конкурентів).

Пасивний вид стратегій може набувати двох форм: рецептивної та адаптивної.

Для рецептивної стратегії характерно обмеження інновацій, використання вже перевірених управлінських рішень і методів.

Адаптивна стратегія має на меті утриматися серед новаторських фірм шляхом негайного використання нових рішень, зразків тощо.

Залежно від позиції на ринку (позиція лідера на ринку; позиція організації, яка кидає виклик ринковому оточенню; позиція послідовника; позиція організації, яка знає своє належне місце на ринку) застосовуються різні стратегії конкурентної боротьби.

Слід відмітити, що різноманіття підходів до класифікації стратегій ще раз підкреслює складність і багатогранність самого поняття “стратегія”.

 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.