Парламе вибори 2002 року.

Українські парламентські вибори 2002 року відбулися 31 березня. Половина депутатів Верховної Ради обиралися на пропорційній основі в загальнодержавному окрузі, іншу половину було обрано в одномандатних округах. Прохідний бар'єр для партій і блоків складав 4 %. У мажоритарних округах діяла система відносної більшості.

З 33-х політичних партій і блоків, які брали участь у виборах, 6 партій пройшли встановлений 4 % бар'єр і зарезервували місця у парламенті:

Блок Віктора Ющенка «Наша Україна» 23, 57 %

Комуністична партія України 19, 98 %

За єдину Україну! 11, 77 %

Блок Юлії Тимошенко 7, 26 %

Соціалістична партія України 6, 87 %

Соціал-демократична партія України (об'єднана) 6, 27 %

При цьому західні області та північні області віддали перевагу блоку Наша Україна, Південні та східні регіони — Комуністичній партії України, Донецька область віддала перевагу блоку За єдину Україну!, Соціалісти мали перевагу у ряді районів Полтавської та Черкаської областей.

Реформатори на чолі з Ющенком отримали очевидну більшість, набравши близько 24% голосів виборців і залишивши позаду комуністів (20, 5%) та виборчий блок " За єдину Україну! ", який підтримує український президент Леонід Кучма.

Як вважають спостерігачі з Північної Америки і Європи, треті парламентські вибори за часів незалежності України відрізнялися від попередніх не лише кількісними показниками, але й якісною стороною. Наприклад, у Київській та Львівській областях, де пропрезидентський блок не мав майже жодних шансів на перемогу, виборцям у масовому порядку не давали змоги проголосувати.

У зв'язку з цим ні в кого не було сумнівів стосовно можливої фальсифікації результатів, але те, що вона матиме такі масштаби, передбачити спромігся лише дехто. Новим явищем стала активна роль, яку зіграла в передвиборній кампанії Росія. Провідні російські політики заявляли про свою підтримку пропрезидентського союзу. Інші впадали в стару радянську риторику, чіпляючи на блок Ющенка ярлики націоналістів, пов'язаних зі злочинами, скоєними в роки Другої світової війни. Більш доречним було б звинувачення в " космополітизмі". В блоці Ющенка є багато росіян та євреїв. Орієнтуючись на Європу, він пропонує збалансовану в соціально-політичному плані економічну політику.

Незважаючи на це в нього нема можливостей, які б дозволили йому здійснити свої ідеї. Навіть якщо він об'єднається з партією " Батьківщина", яка набрала сім відсотків голосів, він однаково не матиме більшості у Верховній Раді, яка нараховує 450 депутатів. Таким чином, у найближчі два з половиною роки все залишиться по-старому: парламент буде розколотий як ніколи раніше, а партії блокуватимуть своїх опонентів. У найкращому випадку опозиція зможе перешкодити внесенню змін у Конституцію, що позбавить Кучму можливості втретє балотуватися на пост президента в 2004 році. В цьому, власне, і можна вбачати значення перемоги Ющенка на виборах