Порівняльний аналіз поглядів на політичне лідерство і необхідні якості політика Макіавеллі та Вебера.

Правила політичного мистецтва за Макіавеллі. Якості політика за Вебером: почуття відповідальності, небайдужий до спари, пристрасть, окомір. Пристрасть — себто орієнтації на суть справи. Потрібен також окомір, здатність з м'якою внутрішньою зібраністю і спокоєм піддатися впливу реальностей, іншими словами, потрібна дистанція стосовно речей та людей. Якості політика за Макіавеллі: повинен бути хитрим, сильним, має здійснювати надзвичайні вчинки і подвиги, має бути бойцем, воєначальником, авторитетним, відважним. Правила політичного мистецтва: потрібно бути схожим на лисицю, аби обійти капкани, та на лева – аби відігнати вовків.

70. Категорії, принципи і методи системного аналізу політики в праці Істона *Концептуальна структура для політичного аналізу*

Істон виділяє такі властивості політичної системи як вхід та вихід. Вхід – за доп. чого характеризуємо сумарний ефект дії, множини умов та подій, які відбуваються в оточенні політичної с-ми. на саму систему. Вихід – допом. вивчити все багатство наслідків поведінки елементів політичної с-ми для її середовища. За Істоном: Політична взаємодія в суспільстві являє собою с-му поведінки, яку слід розглядати в фізичному, соціальному та психологічному середовищах. Політичне життя є відкритою с-мою і, відповідно, підлягає постійному впливу вище вказаних с-м. Для того аби вижити політична с-ма повинна реагувати на дії зовнішні і тим самим адаптуватись до зовн. умов. Щодо внутрішньої організації політ. с-ми, то її особливістю є те що вона активно реагує на умови свого функціонування і тим самим справляється з діями зовн.оточення. Таким чином, необхідним є системний аналіз до вивчання політики, адже саме система є сукупністю взаємозв'язаних компонентів, що утворюють стійку цілісність, яка має певні інтегративні властивості, особливості і внутрішні закономірності.

Системний аналіз дозволяє поставити ряд ключових питань, відповіді на які допомогли б зробити більш насиченою конкретним змістом представлену тут схематично модель. Завдання побудови теорії полягає, звичайно, не в тому, щоб уже на початку дослідження одержати достовірні та повні відповіді на ці питання. Скоріше, завдання полягає в тому, щоб правильно ставити проблеми і намічати ефективні шляхи їх вирішення.

71. Проаналізуйте зміст понять «політична культура», «громадянська культура», охарактеризуйте типи політичної культури викладені в праці Г.Алмонда «Громадянська культура»

Політична культура — це єдність політичної свідомості та політичних знань, а також політичної поведінки й політичних дій. У свою чергу, політична свідомість та політична поведінка громадян теж мають свою внутрішню структуру. Поняття ввів у науку І. Г. Гердер.

Громадянська культура — це політ культура участі, в якій політ культура і політ структура знаходяться у злагоді і відповідають один одному (саме за Алмондом); а також – різновид політичної культури, її вищий щабель. Вона передбачає, що суб'єкти політичного процесу в своїй діяльності керуються насамперед інтересами всього суспільства і саме йому підпорядковують свої часткові, корпоративні цілі, що дії цих суб'єктів спрямовуються на дотримання громадянського консенсусу і здійснюються в межах правової держави. Можна вважати, що це політична культура громадянського суспільства, яка передбачає єдність громадянських прав і обов'язків. Громадянська культура визначається не тільки правовими, а й етичними (моральними) чинниками політичної діяльності. типи політичної культури: патріархальна, підданська і активістська. Патріархальна політична культура – повна відсутність інтересу до політики. Для членів таких товариств політ орієнтації щодо цих ролей невіддільними від релігійних або соц орієнтацій. Члени ПК нічого не очікують від політ системи Підданська культура характеризується відсутністю інтересу до участі в політиці, пасивним ставленням до влади. Хоча в цій культурі громадяни вже усвідомлюють себе членами політичного співтовариства, але їх роль у політичній системі зводиться до ролі підданих (об‘єкту), які лише підкоряються владі. Активістська (учасницька) політична культура - культура в которой члены общества ориентированы на систему вообще, а также как на полит, так и админ структуры и процессы. Ориентация на " активную" собственную роль в политике (за Алмондом); а також – це зацікавленість як результатами діяльності політичної системи суспільства так і механізмами її функціонування, при власній активній участі у житті суспільства.