Розкрийте зміст діяльності уряду Миколи І по зміцненню принципу приватної власності.

За його царювання 6 таємних комітетів займалися селянською проблемою. Три з них займалися тільки проблемами селянського існування. Селянське питання взагалі розглядалося в Комітеті 6 грудня 1826 р. в комітеті 1839 р. і в Комітеті 1846 р.

Ці комітети домагалися не відміни кріпосного права, а впорядкування відносин між селянами і поміщиками

Це було природнім наслідком того, що уряд відхилив два рішення, вважаючи їх неприйнятними із-за двох обставин. По-перше, особисте звільнення селян без передачі їм землі (а таке звільнення почалося ще в 1816 р. при Олександрі І в Прибалтиці, але без землі. Дана реформа послужила відлякуючим прикладом для корінних російських губерній. Та землі, яку раніше обробляли селяни, залишалася власністю дворян. Таким чином, селяни перетворилися в поденних працівників, і економічне становище їх в наслідок такого звільнення не покращилось, а погіршилося*, і по-друге, відібрання землі у дворян для наділення нею селян. До таких кроків уряд виявився не готовим.

В комітеті від 6 грудня 1826 р. Сперанський доповідав по селянському питанню. На його думку слід прагнути до відновлення дійсного кріпосного права, тобто прикріплення селян не до особи поміщика, а до землі, і обов’язки селян по відношенню до поміщиків викласти у формі договору.

У Комітеті 1839 р. розробка планів доручена була графу Кисельову. На його думку, слід було як і раніше вважати землю власністю поміщиків, але в той же час забезпечити селян землею. Слід було зобов’язати землевласників надати селянам пені наділи і за користування ними віддавати землевласникам якусь плату. При такому устрої особиста свобода селянина обмежувалася тим, що він залишався прикріпленим о землі (але вже не до господаря*, в той час як право власності землевласника також обмежувалося обов’язком давати землю селянам.

Разом з тим поміщики звільнялися від обов’язків, які на них лежали по володінню кріпаками: від відповідальності за їхні податки, від обов’язку годувати селян в неврожайні роки, піклуватися про них у судах і т.п.

Однак проект Кисельова був підданий поправкам і як закон виданий 2 квітня 1842 р. – закон про зобов’язаних селян. Його так відредагували, що майже знищили первісний текст. До того ж на другий день після виходу закону був виданий циркуляр МВС В.С.Перовського. він і розчавив цей закон. В ньому вказувалося, що права дворян на кріпаків залишаються недоторканими.

Коли готувався цей закон, поміщики захвилювалися. Але коли прочитали указ МВС, заспокоїлися. Всі побачили, що це буря в стакані води, що уряд так тільки із пристойності, видав цей указ. Насправді тільки 2 поміщики скористалися цим законом. І все.