Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Розкрийте зміст ліберальних поглядів Карамзіна.






 

Російський письменник, історик. Ідеолог дворянства і просвітницького абсолютизму. Редагував Московський журнал (1791-1792) і Вісник Європи (1802-1803). Основний твір „Історія держави Російської” в 12 т.

Зміст статей і вчених праць Карамзіна в основному спрямований був на доказ благодіяльності необмеженої самодержавної влади для Росії, корисності кріпосного права, ідеалізації поміщицького ладу.

В одному із творів – „Записка про стародавню і нову історію” (1811* розглядаючи історичне минуле Росії дає ту схему російської історії, яка власне і пронизує зміст його „Історії держави Російської”. Від найперших київських князів російський народ, - за схемою Карамзіна, - керований монархічно і процвітання Київської Русі відносить до часів єднання народу і влади, коли „государь пировал с вельможами и народом как отец среди семейства многочисленного”.

Він висловлює негативне відношення навіть до помірних реформ, проведених за проектами Сперанського: зміни системи урядових зхакладів, створення Державної Ради і міністерств.

Ідеалом політичного ладу Карамзін вважає самодержавство, яке повинно захищати кріпосництво і монопольні права дворянства. Дворянство, за ним, є перш за все не що інше, як братство знаменитих слуг, великокнязівських чи царських”.

Всі державні чиновники, в тім числі і міністри, - не що інше, як слуги, руки государя. Карамзін відкидає навіть можливість постановки питання про відповідальність міністрів перед ким не будь, крім монарха.

Заходи Сперанського отримують під його пером карикатурне висвітлення. Критикує Карамзін і результати роботи законодавчої комісії, котра розробляла за участю Сперанського проект нового Цивільного уложення.

Тим не менше він продовжує рішуче підтримувати програму ліберального абсолютизму Катерини ІІ, котра викладена була у відомому вже нам Наказі. Саме цю програму Карамзін в 1802 р. (на самому початку царювання Олександра* виклав у своєму історичному Похвальному слові Катерині, яким переслідував мету не скільки похвалу Катерині, скільки скласти урядову програму для Олександра 1.

Тому нам байдуже чи дійсно Катерина зробила все те, за що її хвалить Карамзін. Для нас більш важливо що у нього заслуговує на похвалу. І так:

Катерина поважала у підданому сан людини, моральної істоти, створеної для щастя у житті.

Прагнення Катерини пом’якшити кримінальне право, гуманізувати покарання і заборонити тортури. Він нагадує про те, що з волі Катерини канула в літу так звана таємна канцелярія, заснована ще царем Олексієм Михайловичем. Петро І використовував її як знаряддя свого, побудованого на терорі, правління. Офіційно в кінцевому підсумку відмінив її Олександр І.

Карамзін підкреслює звільняючий вплив Жалуваної грамоти, а також цінність Указу від 19 лютого 1786 р., котрим заборонялося підданим називати себе рабами.

Карамзін вітає розділення судової влади і влади адміністративної.

Підкреслює піклування Катерини про розвиток торгівлі в Росії і пише: „Вона дарувала їй (торгівлі) всі способи процвітання і розповсюдження. Вона подарувала їй свободу”

Як і Катерина, він стоїть за те, щоб селяни стали власниками землі. Але він проти звільнення селян.

 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.