У чому полягають особливості американської версії постмодернізму?

У другій половині двадцятого століття новаторський дух модернізму та інтернаціонального стилю себе вичерпав. Міське середовище стало дискомфортним у зв'язку з дешевою забудовою будинками, витриманими в дусі чистого раціонального функціоналізму, що створюють відчуття зневіри, монотонності і одноманітності. У 70-і роки в США, як реакція на це, з'явилися величезні будівлі, за своїми масштабами перевершують скляні хмарочоси в стилі Міс ван дер Рое.
Подібна будівля Тихоокеанського центру дизайну в Лос-Анжелесі, побудована Цезарем Пеллі у 1971-76 роках, стоїть абсолютно поза міського контексту і встановлює свої власні стандарти масштабу. Це величезний будинок з блакитного скла. Коли набридають холодні споруди " білого модернізму", форми " мінімальної архітектури" функціоналізму, деякі архітектори роблять спробу змінити архітектуру, повернувши в неї форми з минулих століть, виключені з практики орнаменти, колір і інші " зайві" елементи. Головне, що спробували архітектори постмодернізму повернути в архітектуру - це образність, що робить її не просто процесом створення просторових структур, а видом мистецтва. Постмодернізм розвивався у двох напрямках, що пов’язані з ремінісценціями(елемент художньої системи, що відсилає до раніше прочитаного, почутого або побаченого твору мистецтва) на теми класичної традиційної арх. і класичної модерністської арх. Такі американські архітектори як Р.Вентурі, Р.Стерн, Ч.Мур повязували свою творчість з радикальним еклектизмом та історизмом, а «Нью-Йоркська п’ятірка» у своїх перших пошуках орієнтувалась на пуристичну архітектуру Ле Корбюзьє і представників групи «Де Стиль». Р.Стерн продовжує у своїх роботах експерименти з концепцією «декорованого сараю». Ч.Мур та його архітектурні фірми працюють під девізом «служіння клієнту» (площа італії в н.орлеані). Архітектори постмодернізму спробували внести в архітектуру ще й інші закони, крім функціональної відповідності і максимального спрощення основних форм - вигадку, фантазію, театральне ігрове начало, складні образні асоціації. (Ф.Джонсон, проект будівлі телеграфно-телефонної компанії в Нью-Йорку).