Вихід для світу що гине.

Люди були створені для того, щоб жити у спілкуванні з Богом. Без цього вони завжди будуть відчувати голод, порожнечу і відчуття незадоволеності. Принц Чарльз сказав, що, на його думку, незважаючи на розвиток науки, " глибоко в душі (якщо можна так сказати) залишається невідступне підсвідоме занепокоєння, що чогось не вистачає, якоїсь складової частини, яка надає життю справжній зміст. Бернард Левін - мабуть, найвідоміший оглядач нашого часу - написав якось статтю під назвою " Життя - це велика загадка, і немає часу знайти на неї відповідь ". У ній він говорив про те, що, незважаючи на успішну двадцятирічну кар'єру оглядача, весь цей час він боявся, що, можливо, " упускає реальність у гонитві за мрією". Він писав:

" Кажучи відверто, чи знайдеться в мене час, що б дізнатися, навіщо я народився, перш ніж я помру?... Я ще не спромігся відповісти на це питання, хоча попереду у мене не так багато років, як позаду. Є очевидна небезпека зволікати з відповіддю занадто довго... Чому я повинен знати, навіщо я народився. Тому що, звичайно, я не в змозі вірити в те, що це випадковість, а якщо так, то в цьому має бути якийсь сенс ".

Він не християнин, і нещодавно він написав: " Чотирнадцять тисяч разів я повторюю, що я не християнин ". І, тим не менш, у нього немає переконливих відповідей на питання про сенс життя. Кілька років тому він написав: " У багатьох країнах світу живе величезна кількість людей, які мають матеріальні блага і щасливі сім'ї, і, тим не менш, вони живуть в тихому або" галасному " розпачі, розуміючи, що всередині є щось, на подобу" чорної дірки ", яку неможливо заповнити ніяким кількістю їжі, питва, автомобілів або телевізора, вихованими дітьми та відданими друзями... Це заподіює біль ".

Є люди, які все своє життя шукають чогось, що допоможе їм віднайти сенс і мету. Лев Толстой, автор романів " Війна і Мир" та " Анна Кареніна", написав у 1897 році книгу під назвою " Сповідь", в якій він розповідає історію своїх пошуків сенсу і мети життя. Він відкинув християнство в юності. Після закінчення університету він намагався отримати від життя якомога більше задоволення. Він був вхожий у світське суспільство Москви і Петербурга, багато пив, вів безладне життя і грав в азартні ігри. Але це не задовольняло його.

Потім його здолала спрага грошей. Він успадкував маєток і отримував величезні гроші, публікуючи свої романи. Але і це не принесло йому задоволення. Він шукав успіху, слави і визнання. І цього він досяг. Він написав роман, визнаний Британської Енциклопедією " одним з найвитатнійших романів світової літератури ". Але він продовжував мучитися питанням: " Все чудово..., а що ж потім? ", на який у нього не було відповіді.

Потім він спробував знайти себе в сім'ї: забезпечити її найкращим, що тільки можливо в житті. Він одружився в 1862 році, у нього була добра любляча дружина і тринадцять дітей (які, за його словами, зайняли його настільки, що часу на пошуки сенсу життя взагалі не залишилося!). Він досяг усього, чого бажав, і був оточений всім, що вважається необхідним для щастя. І тим не менше, одне питання привело його на грань самогубства: " Чи є який-небудь сенс у моєму житті, який не буде знищений неминучою смерті, яка чекає на мене? "

Він шукав відповіді в усіх областях науки і філософії. І єдина відповідь, яку він зміг знайти на запитання: " Навіщо я живу? " був таким: " У нескінченності простору і в безкінечності часу нескінченно маленькі частинки видозмінюються з нескінченної складністю ".

Озираючись на своїх сучасників, він бачив, що люди не готові зустрітися з головними питаннями життя: " Звідки я взявся? ", " Куди я йду? ", " Хто я такий? ", " Що таке життя? ". Врешті-решт він знайшов, що російські селяни в змозі відповісти на ці питання за допомогою їх християнської віри і усвідомив, що тільки в Ісусі Христі ми можемо знайти відповідь.

Сторіччям пізніше нічого не змінилося. Фредді Меркьюрі, провідний співак групи " Queen", який помер в кінці 1991 року, написав в одній з останніх своїх пісень альбома " Тhе Мiгас1е" (" Диво "): " Хто-небудь знає, для чого ми живемо? " Незважаючи на величезний успіх і тисячі поклонників, у своєму інтерв'ю незадовго до смерті він зі знався, що був жахливо самотній. Він сказав: " Ви можете мати все в цьому світі і все-таки бути самою одинокою людиною, і це самий гіркий вид самотності. Успіх зробив мене ідолом у цьому світі і приніс мені мільйони фунтів стерлінгів, але саме він і не дав мені єдине, в чому всі ми потребуємо: безперервні відносини любові ".

Він мав рацію, кажучи про " безперервні відносини" як про єдину речі, необхідної нам усім. Однак ніякі людські відносини не можуть задовольнити повністю. Ніщо не триває вічно, і нам завжди чогось не дістає. І це тому, що ми створені для життя в спілкуванні з Богом. Ісус сказав: " Я є шлях". Він єдиний, Хто може привести нас у такі відносини з Богом, які переходять у вічність.

Коли я був маленьким, у нас був чорно-білий телевізор. Нам ніколи не вдавалося отримати гарне зображення, воно весь час рябіло і смикалося. Але нас це цілком задовольняло, поки ми не бачили нічого іншого. Одного разу ми дізналися, що для телевізора потрібна зовнішня антена! Виявилося, що можна отримати ясне, чітке зображення. Життя, позбавлене відносин з Богом через Ісуса Христа, подібне до телевізора без антени. Деякі люди здаються досить щасливими, тому що не знають про існування кращого. Як тільки ми вступаємо у спілкування з Богом, мета і сенс нашого життя набувають ясності. Ми стали бачити те, що ніколи раніше не бачили, і було б нерозумно повертатися до колишнього життя. Ми стали розуміти, навіщо ми створені.