Основна частина.

Хід заняття

1 Вступна частина:

Повідомлення теми та мети заняття.

Актуалізація опорних знань:

- які форми повітряних зміїв вам відомі?

- які бувають типи повітряних зміїв?

- коли виникли повітряні змії?

Мотивація навчальної діяльності гуртківців:

- запустити повітряний змій, зроблений власними руками

- чий змій злетить краще?

- кожен має пишатися витвором рук своїх

Основна частина.

Висвітлення матеріалу нової теми:

- повітряні змії людство винайшло для власної розваги… Так було спочатку …

Багато версій та легенд існує щодо появи повітряних зміїв, Згадаємо принаймні одну.

Спекотне літо.Далека провінція давнього Китаю. Біля 3000 років до нашої ери.На рисовій плантації тяжко працюють селяни.Від пекучого сонця рятує лише широкий солом’яний капелюх. Гарячий вітер інколи намагається капелюха зірвати… Ось капелюх раптово підхопило вітром, селянин встиг лише схопити мотузку, якою було скріплено рисові соломинки…Але що трапилось? Капелюх не впав! Селянин тримає мотузку, а капелюх ширяє в повітрі! Диво. Попіднімали голови і сусідні працівники. Всі з цікавістю спостерігали за літаючим капелюхом…

Ось так, а можливо трохи інакше було винайдено перший в світі літаючий апарат, що важчий за повітря.

В подальшому перший літаючий апарат важчий за повітря зазнав всіляких змін.Мінялись форми, розміри, конструкції, тощо. В наш час ентузіасти модельного повітроплавання продовжують роботи по вдосконаленню цих дивовижних апаратів.

Серед інших конструкцій існує і змій-диск. Із назви зрозуміло, що змій має круглу, або овальну форму. Він може бути плоским, або об ємним. Може мати жорсткий каркас, або надувну оболонку.

До вашої уваги кілька конструкцій диско образних зміїв (демонстрація відеофільму та фотографій).

Запуск повітряних зміїв відноситься до числа найдавніших розваг у світі. Ніхто не може з певністю сказати, коли точно воно з'явилося, але достовірно відомо, що люди знали про це занятті багато століть назад і що прийшло воно зі Сходу. Більш того, винахід повітряного змія відповідало віковим прагненням людини опанувати повітряним простором.

В історії завоювання людиною повітряного океану повітряні змії займають важливе місце. Не можна сказати з певністю, хто їх винайшов і коли вони вперше піднялися в повітря. Давньогрецькі джерела стверджують, що це сталося в IV столітті до нашої ери і що честь їхнього винаходу належить Архітасу з Тарен-тума. У корейських стародавніх сувоях говориться, що один генерал у ті далекі часи запустив повітряного змія з прикріпленим до нього ліхтарем, щоб вдихнути сміливість у своїх воїнів. Вони повірили тому, що це - нова зірка, яка обіцяє їм допомогу небес.

Але одне відомо достеменно - у IV столітті до нашої ери повітряні змії були широко поширені в Китаї. Вважають, що перші китайські повітряні змії були зроблені з дерева. Швидше за все, вони представляли собою бамбукові каркаси, обтягнуті шовком, винайденим китайцями більше 4000 років тому. Цілком імовірно, що його стали використовувати і у виготовленні зміїв. Приблизно близько 105 року китайці з волокон рослин навчилися робити папір. Потім новий матеріал застосували для обтягування зміїв.

Якщо говорити про цілі і завдання запуску повітряних зміїв китайцями в настільки древні часи, то ми знайдемо тут чимало цікавого. Стародавні китайські історики писали, що зміїв використовували для перекидання мотузок через широкі річки і глибокі гірські ущелини. А потім до них кріпилися дерев'яні пішохідні мости. Розповідають, що китайський генерал династії Хань (295 р. До н.е.. - 221 р) звернув вороже військо тікати, запустивши над табором противника вночі музичного повітряного змія. Вороги бігли, подумавши, що це звуки голосів їх ангелів-охоронців, що попереджають їх про небезпеку. Зміїв, що піднімали в повітря людей, використовували при облозі міст і для перекидання воїнів через лінії ворожих військ. Важко сказати, коли точно це відбувалося, тому що дати в ті часи не вказували. Відомо лише, що в XVII столітті китайські і японські війська використовували повітряних зміїв для розвідки ворожих позицій.

Повітряні змії - одне з традиційних народних розваг в Китаї. З самого початку нашої ери там робили найрізноманітніших зміїв у вигляді птахів, звірів, чудовиськ і героїв. Їх прикрашали ліхтариками і вітряними вертушками, що, ймовірно, послужило поштовхом до винаходу пропелера. Певні типи повітряних зміїв були створені для битв між ними. Верхню частину лина покривали гострими осколками скла. Необхідно було обрізати лин змія противника і змусити змія впасти на землю.

Через століття до нас дійшли гравюри, на яких зображені запуски повітряних зміїв. На одній з них все небо заповнене польоті повітряними зміями, які запускають все - від дітей до літніх людей. Автор не може не згадати тут про свої особисті враження. Не так давно він бачив двох літніх китайців, запускали повітряного змія у дворі лікарні, коли інші досить бадьорі пацієнти грали в крикет або займалися дихальною гімнастикою.

Існує думка, що повітряні змії були відомі і в Стародавніх Греції та Римі. Не можна стверджувати це напевно, але, прийнявши за відправну точку Китай IV століття, можна простежити поширення повітряних зміїв по різних країнах, аж до таких, як Нова Зеландія. Місцеві жителі - маорі використовували для їх виготовлення перфорований очерет. Вважалося, що звуки, які видають такі повітряні змії, відлякують злих духів.

В Європу повітряні змії потрапили в XV столітті, але, можливо, про них знали і раніше. Венеціанець Марко Поло опинився в Китаї наприкінці XIII століття і провів там сімнадцять років. За цей час він став членом свити імператора і отримав можливість вільно роз'їжджати по країні. Повернувшись до Венеції з багатою колекцією предметів розкоші, він, можливо, взяв і повітряних зміїв. Крім того, розповідаючи про людей, яких він зустрічав, Марко Поло не міг не згадати про їхню пристрасть до запуску повітряних зміїв. Звертаючись до витоків зародження мистецтва запуску змія в Європі, необхідно відзначити, що відомості про нього могли бути занесені сюди випадково торговцями зі Сходу.

Тепер перейдемо від припущень до фактів. У німецьких манускриптах 1405 можна знайти зображення дивних драконів, що літали за допомогою нагрітого повітря. Всередині їх горів вогонь. Ці конструкції являють собою щось середнє між повітряним змієм і повітряною кулею.

Змії використовувалися в якості військових штандартів. Верьовка, керуюча ними, знаходилася в руках у вершників. У XVI столітті в Європі з'явилися повітряні змії ромбовидної форми, і, судячи за джерелами, на довгий час вона стала основною. В ілюстраціях до книги Джона Бейта «Таємниці природи і мистецтва», виданої в 1635 році, наведена ілюстрація, на якій зображений повітряний змій, вуздечка і хвіст якого більше його самого.

Вивчаючи історію повітряних зміїв, ми неминуче підходимо до етапу винаходи літака. Кожен винахід має автора, і в історії створення літака важливе місце належить Джорджу Кейлі. Він жив і багато років працював в Бромптон-Хілл, близько Скарборо, в графстві Йоркшир. Це була людина допитливого розуму і, досліджуючи принципи польотів, проводив численні досліди з папером і повітряними зміями. Кейлі відкрив те, що ми називаємо аеродинамічними властивостями повітряних зміїв. Завдяки його знанням аероплан перестав здаватися нездійсненною мрією, а безцінні досліди дозволили Кейлі створити наукові основи польоту апаратів важче повітря. Спостерігаючи, як повітряні змії ширяють у повітрі, своїм допитливим розумом він намагався проникнути в секрет таких польотів. Сучасний світ багатьом зобов'язаний цій великій людині, який в простих предметах бачив прообрази великих відкриттів і винаходів.

Ось що писав Кейлі про своїх експериментах з повітряними зміями в 1804 році: «Повітряний змій забезпечений крилом площею 154 квадратних фута, виконаним з паперу, яке прикріплене до поздовжньої дерев'яної планки таким чином, що складає з нею кут в 6 °. До кінця цієї планки прикріплений хвіст, що складається з двох частин, кожна по 20 дюймів завдовжки. Хвіст може бути встановлений під будь-яким кутом за допомогою регулюючого стрижня. Центр ваги можна переміщати за допомогою додаткового вантажу. Якщо апарату надати швидкість в 15 футів в секунду в горизонтальній площині і кут в 18 °, то він буде парити в повітрі на висоті 20 або 30 ярдів, долаючи власну вагу і переміщаючись з тією ж швидкістю. Дуже цікаво спостерігати, як він спускається над крутим схилом пагорба, і виникає думка, що пристрій більшого розміру дозволить спускатися зі схилів Альп так само безпечно, як і на твердо крокуючому мулі... Навіть найменше відхилення хвоста змія вправо або вліво змінює його курс, як це робить кермо корабля»1.

Сказане вище є не що інше, як опис першого в світі аероплана. Крилами цьому пристрою служив повітряний змій, прикріплений під кутом 6 ° до горизонтальної площини. Хвіст мав два елементи, розташованих під прямим кутом один до іншого. Наступні побудовані Кейлі моделі зовні нагадували планер. Деякі з них літали, коли їх тягли вперед на мотузці, інші здійснювали вільний політ, навіть з пасажирами. Історики стверджують, що кучер Джорджа, хоча і з відомою небажанням, здійснив політ на одному з таких апаратів. Він спустився на ньому вздовж схилу пагорба, але політ закінчився аварією. Вибравшись з-під уламків, кучер, кульгаючи, підійшов до свого господаря і сказав, що йде від нього, бо наймався правити кіньми, а не літати. Проте такий наполегливий чоловік, як Кейлі, завдяки допомозі свого кучера домігся великого успіху.

Інший захоплюється повітряними польотами винахідник, Джордж Покок, також завоював почесне місце в історії розвитку повітроплавання. У 1825 році один з його зміїв підняв у повітря його дочка Марту. Вона стала однією з перших жінок-повітроплавців. Можна уявити, що вона відчувала під час цього польоту, бо, щоб зважитися на нього, вона повинна була цілком довіряти не тільки своєму батькові, але і його повітряного змія. У 1827 році Покок опублікував працю під назвою «Мистецтво літати в повітрі за допомогою повітряних зміїв або ширяють вітрил». У тому ж році Покок запряг два великих повітряних змії в екіпаж і влаштував змагання на суспільній дорозі між Брістолем і Мальборо. Відомо, що він з легкістю обігнав швидкісну лондонську поштову карету. Вид екіпажу, катящего по дорозі без коней, викликав тривогу, інтерес і подив глядачів. І зрозуміло, ощадливі люди вітали це нове і настільки недороге транспортний засіб.

У 1859 році І.Д. Корднер, ірландський католицький священик, винайшов апарат для порятунку людей з терпить лихо корабля. За допомогою декількох повітряних зміїв одномісна кабіна могла перемістити людини з борту корабля на берег. Хоча ця система була випробувана, в реальних рятувальних роботах вона не застосовувалася. Цьому явно завадив забобон, що ніби-то той, хто рятує людину на море, сам повинен потонути протягом року.

Тепер повернемося від моря і кораблів до повітря і літальним апаратам. Експерименти з удосконалення конструкцій повітряних зміїв тривали. Часто їх пов'язували з ім'ям Лоуренса Харгрейв (або Харгріва). Цей австралієць приступив до вивчення польотів повітряних зміїв у 1884 році, а в 1893 році він винайшов змія коробчатого типу. Вже через кілька місяців цей винахід було захоплено зустрінуте по обидві сторони Атлантики. Цей інтерес легко зрозуміти, тому що повітряні змії коробчатого типу мали добру підйомною силою і стійкістю. Найбільш поширений тип змія Харгрейв являв собою два довгастих ящика, відкритих з обох сторін і закріплених на каркасі.

У 1899 році Харгрейв приїхав до Англії. Його лекції та покази сприяли популяризації повітряних зміїв, які були вже відомі піонерам будівництва літальних апаратів.

В Англії Харгрейв передав кілька своїх повітряних зміїв П.С. Пилчер, який вирішив провести експерименти з моторизованими польотами. Пилчер був відомим пілотом планерів і винайшов літальний апарат, на конструкцію якого великий вплив зробили повітряні змії коробчатого, типу. До нещастя, Пилчер отримав важкі травми і незабаром помер, коли інший його літальний апарат, «Сокіл», зазнав аварії. У Харгрейв виникла ідея поєднати кілька повітряних зміїв і підвісити до них мотор з пропелером. Він вважав, що якщо змія відокремити від несучого тросу, то він зможе продовжувати політ самостійно.

Необхідно також віддати належне іншим першопрохідникам. Одним з них був капітан Б.Ф.С. Баден-Пауелл, брат засновника руху скаутів. Він був відомим пілотом повітряних куль, а в 1904 році в Пірбрайта-Кемп успішно демонстрував польоти повітряних зміїв з людиною. Кількома роками пізніше Г.Д. Врайз спробував поєднати кілька повітряних зміїв коробчатого типу для підняття в повітря людини.

У короткому переліку піонерів повітроплавання особливе місце має бути приділена Семюель Франкліну Коді. Народившись в Америці, в 1896 році він переїхав на проживання до Англії. Біограф Коді зазначає, що він став першою людиною в Британії, який піднявся в повітря на першому практично придатному для польотів літальному апараті. Коді працював на військовій фабриці в Фарнборо, що випускала повітряних зміїв і кулі. У 1901 році він запатентував повітряного змія, здатного підняти в повітря людини, Його конструкція нагадувала систему Баден-Пауелла, тільки коробчаті змії були з'єднані в ряд. Конструкція Коді була офіційно прийнята військовим відомством в 1904 році. У такій конструкції пілот знаходився на одному з зміїв, який був з'єднаний тросом з іншими зміями. Змій, що несе людину, міг підніматися або опускатися на тросі. Мабуть, були й такі троси, які дозволяли пілотові відхилятися в сторону. Цікаво відзначити, що місіс Коді, наслідуючи приклад Марти Покок, здійснила кілька підйомів на повітряному змії свого чоловіка. У 1903 році Коді на своєму літальному апараті перетнув Ла-Манш, перелетівши з Франції до Англії. Літальний апарат являв собою спеціальну човен, до якої був прикріплений повітряний змій. Коді також здійснив перший в Англії короткий моторизований політ, приробивши до повітряного змія мотор.

Тісний зв'язок між повітряними зміями і літаками була відзначена письменником О.Л. Оуеном, що присвятили себе авіації. Він стверджував: «Все успішно літаючі планери та літаки періоду експериментів засновані на використанні принципів польоту повітряних зміїв коробчатого типу». Можна ще додати, що інший авторитетний знавець цього питання, К.Г. Гіббс-Сміт, говорив: «Перші літаючі біплани в Європі не тільки були сконструйовані на основі цих зміїв, а й носили таку ж назву - коробчатие змії».

Неможливо обійтися хоча б без короткої згадки про талановитого авіатора Октаві Чануте. Цей американець побудував і випробував безліч літальних апаратів та скоїв більше 1000 польотів.

Його співвітчизники - американці Уилбур і Орвіл Райти - здобули собі нев'янучу славу в галузі авіації. Вони були синами єпископа і жили в Дейтоні, штат Огайо. Ранній інтерес до повітряних зміїв привів братів на шлях великих звершень. У вересні 1800 вони вивели свій перший планер на піщані прибережні дюни Кітті-Хоук, штат Північна Кароліна. Апарат братів Райт літав як змій і був закріплений тросом на землі. Іноді він літав як планер. Ця конструкція стала прообразом великих відкриттів в повітроплаванні.

З Америки ми повернемося до Європи, до Альберто Сантос-Дюмону, багатому бразильцеві, який жив у Франції. Скориставшись конструктивних розробкою коробчатого змія Харгрейв, він побудував літальний апарат з мотором, який насправді являв собою моторизованого повітряного змія. У Багатель поблизу Парижа в 1906 році Альберто Сантос-Дюмон завоював приз французького аероклубу, зробивши перший публічний політ в Європі і пролетівши 25 метрів.

Згодом принципи побудови повітряного змія коробчатого типу справили великий вплив на проектування літаків.

Поява повітряних зміїв нового типу пов'язане з ім'ям Олександра Грехема Белла, який винайшов в 1876 році чинний телефон. Белл створив чотиригранного повітряного змія у формі піраміди. Але хоча він замислювався автором як апарат, здатний піднімати в повітря людини, і в 1909 році був забезпечений мотором і пропелером, апарат не виправдав свого призначення.

Протягом дев'яностих років і до кінця XIX століття було проведено безліч захоплюючих експериментів з повітряними зміями і літальними апаратами, побудованими на їх основі. Люди наполегливо і сміливо намагалися завоювати повітряну стихію. Їх відданість великій ідеї проклала шлях сучасної авіації.

Пасажири сучасного лайнера у великому боргу перед дослідниками повітряних зміїв, які відкрили світу їх широкі можливості. З першого погляду нелегко знайти подібність між сучасним літаком і повітряним змієм. Автор сподівається, що цей короткий огляд зробить такий зв'язок більш помітною і допоможе читачеві зрозуміти слова капітана Фербера, який сказав, що «повітряний змій - це поставлений на якір аероплан». Для днів, що відносяться до експериментального періоду розвитку авіації, це було особливо вірно. Літальні апарати того часу, як ми бачимо, вельми нагадували по конструкції повітряних зміїв. Тому сучасники розглядали повітряного змія як літак на якорі і, навпаки, аероплан - як незаякоренного повітряного змія. Але зауваження Фербера набагато глибше за змістом. Іншими словами, на повітряного змія і на літак в польоті діють одні і ті ж сили. Хоча сучасний літак дуже далекий від його прототінов і тим більше від повітряних зміїв, зв'язок цей раніше існує. У польоті вони знаходяться під дією сил опору, рушійної сили, підйомної сили і сили тяжіння.

Історія розвитку повітряних зміїв пов'язана і з іншими знаменитими іменами та подіями. Почнемо з XVIII століття. У 1706 році в Бостоні, штат Массачусетс, народився Бенджамін Франклін, що став великим ученим в галузі метеорології. У 1746 році він приступив до вивчення електрики. У 1752 році, вирішивши довести, що блискавка - це електричний розряд, Франклін запустив повітряного змія під час грози, щоб отримати електрику з хмар. Він прив'язав до ліню, на якому запускав змія, металевий ключ, а до нього - шовкову стрічку. Ця стрічка повинна була перешкодити проходженню блискавки через тіло експериментатора. Блискавка пройшла по ліню і пішла в землю. Коли Франклін доповів у Королівському товаристві про те, що його повітряний змій дістав електрику з хмар, то був осміяний. Але потім колеги змушені були визнати його правоту. Результатом цього експерименту став винахід Франкліном у 1753 році громовідводу.

А зараз із наявних матеріалів ми з вами побудуємо змій-диск.