Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Контроль транспортних засобів, які перетинають державний кордон України
|
|
2.1. У пунктах пропуску, під час пошуку викрадених транспортних засобів, здійснюється:
перевірка відповідності марки, моделі, реєстраційних номерів, кольору, даних власника транспортного засобу, зазначених у реєстраційних документах, та їх порівняння з фактичними даними транспортного засобу й посвідченням водія та паспортними даними особи, яка керує транспортним засобом (далі – загальна ідентифікація транспортних засобів);
перевірка номерів кузова, шасі, двигуна, реєстраційних номерів, даних власників транспортних засобів, зазначених у реєстраційних документах, та їх звірка з фактичними номерами агрегатів транспортного засобу, включаючи перевірку за наявними банками даних (обліками) викраденого автомотранспорту та осіб, які розшукуються правоохоронними органами (далі – повна ідентифікація транспортних засобів).
2.2. Загальна ідентифікація транспортного засобу здійснюється під чаc перевірки документів на право перетинання державного кордону України. У разі виявлення ознак підроблення документів або інших ознак, що свідчать про можливе викрадення транспортного засобу, транспортний засіб виводиться з загального потоку і здійснюється повна його iдентифiкацiя та перевiрка за наявними банками даних.
2.3. У пунктах пропуcку, де комплекси автоматизації паспортного контролю (далі – КАПК) вiдcутнi, реєcтрацiйні документи транcпортних заcобiв, стосовно яких проводиться повна ідентифікація, перевiряютьcя за наявними банками даних найближчого пункту пропуcку, обладнаного КАПК.
2.4. Загальна ідентифікація транспортних засобів, які переміщуються через державний кордон як вантаж залізничним, морським, повітряним, автомобільним транспортом, здійснюється прикордонним нарядом. За наявності інформації щодо незаконності ввезення транспортних засобів проводиться повна ідентифікація з використанням банків даних найближчих пунктів пропуску для автомобільного сполучення.
2.5. Банки даних (книги обліку) ведуться з метою виявлення викрадених транспортних засобів під час перетинання ними державного кордону України.
3. Ідентифікація даних транспортних засобів, організація їх перевірки за банками даних викраденого
транспорту в пунктах пропуcку
3.1. Загальна й повна ідентифікація транспортних засобів, які перетинають державний кордон України, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон.
3.2. У разі отримання інформації про можливе перетинання державного кордону України викраденими автотранспортними засобами або за окремим рішенням командира з`єднання (частини) прикордонного контролю може провадитись повна ідентифікація транспортних засобів. Для цього транспортний засіб, визначений для повної ідентифікації, виводиться з загального потоку руху на визначене місце.
3.3. Для підвищення ефективності та зменшення чаcу прикордонного контролю під час проведення ідентифікації транcпортних заcобiв військовослужбовцями органів прикордонного контролю використовуються технічні засоби прикордонного контролю для огляду транспортних засобів.
3.4. Органи прикордонного контролю Прикордонних військ України мають право здійснювати повторну ідентифікацію транспортного засобу, в тому числі після проведення всіх видів контролю.
3.5. У разі обгрунтованих сумнівів щодо достовірності даних, зазначених у реєстраційних документах, виявлення ознак підроблення цих документів або зміни номера кузова, шасі або двигуна органами прикордонного контролю до перевірки залучаються фахівці підрозділів Міністерства внутрішніх справ України на місцях або інші експерти, які мають відповідні спеціальні дозволи (ліцензії).
3.6. Виявлені органами прикордонного контролю Прикордонних військ України викрадені транспортні засоби передаються територіальним підрозділам Міністерства внутрішніх справ України за протоколом адміністративного затримання та обліковуються у з’єднаннях, частинах прикордонного контролю Прикордонних військ України, підрозділах Міністерства внутрішніх справ України, в які вони передані.
3.7. При виявленні органами прикордонного контролю викрадених транспортних засобів Прикордонні війська України складають:
протокол адміністративного затримання (в трьох примірниках);
рапорт старшого прикордонного наряду (зміни прикордонних нарядів) про підсумки служби.
23. Повноваження посадових осіб щодо прийняття рішень про пропуск (не пропуск) через державний кордон України. Закон України «Про прикордонний контроль» ст.14;
Порядок відмови у перетинанні державного кордону іноземцям, особам без громадянства та громадянам України 1. Іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України " Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" (3857-12), відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт. 2. Форма рішення про відмову у перетинанні державного кордону встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону. 3. Особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право оскаржити відповідне рішення згідно із Законом України " Про звернення громадян" (393/96-ВР) або до суду. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Оскаржене рішення може бути скасовано чи змінено начальником органу охорони державного кордону або скасовано та визнано нечинним судом. 4. У разі відмови іноземцю, особі без громадянства у перетинанні державного кордону на в'їзд в Україну візу у його паспортному документі може бути скасовано за наявності однієї з таких підстав: 1) рішення відповідного державного органу України про заборону в'їзду в Україну; 2) обґрунтованих підстав вважати візу отриманою у незаконний спосіб. Неподання іноземцем або особою без громадянства під час в'їзду в Україну одного чи кількох підтверджуючих документів щодо мети та умов перебування в Україні не є підставою до скасування візи. Скасування візи здійснюється уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону шляхом проставлення на ній відтиску штемпеля, форма якого встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону. Про скасування візи зазначається у рішенні про відмову у перетинанні державного кордону. 5. У разі якщо іноземці, особи без громадянства, яким відмовлено у перетинанні державного кордону при в'їзді в Україну, були привезені в пункт пропуску через державний кордон перевізником, уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону: 1) наказує перевізникові вивезти іноземців, осіб без громадянства в державу, з якої їх було привезено, або в державу, яка видала паспортний документ, або знайти інший спосіб вивезення зазначених осіб за межі території України; 2) до подальшого вивезення іноземців, осіб без громадянства, яким було відмовлено у перетинанні державного кордону при в'їзді в Україну, вживає належних заходів щодо запобігання їх незаконному перетинанню державного кордону.
24. Дати визначення відомчих стандартів культури прикордонного контролю, розкрити цілі та складові відомчих стандартів. Наказ АДПСУ від 09.07.2010р. № 525 «Про затвердження відомчих стандартів культури прикордонного контролю». Розпорядження АДПСУ від 13.02.09р. №50 «Про схвалення методичного посібника «Відомчі стандарти культури прикордонного контролю».
Визначити, що відомчі стандарти культури прикордонного контролю – це сукупність вимог прикордонного відомства до посадових осіб підрозділів охорони державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон, спрямованих на забезпечення законності, відкритості та поваги до людської гідності під час організації та здійснення прикордонного контролю.
Цілями впровадження відомчих стандартів культури прикордонного контролю є:
1) забезпечення реалізації принципів організації та здійснення прикордонного контролю відповідно до Закону України „Про прикордонний контроль”;
2) створення позитивного комунікативного середовища у пунктах пропуску;
3) формування суспільної думки та ставлення до прикордонника, як до службової особи, яка захищає права людей на державному кордоні, та високо компетентного професіонала;
4) протидія корупційним проявам серед персоналу в пунктах пропуску через державний кордон.
2. Складовими в ідомчих стандартами культури прикордонного контролю Державної прикордонної служби України вважати:
правову культуру військовослужбовців;
культуру інформаційного забезпечення прикордонного контролю;
культуру здійснення прикордонних формальностей.
25. Порядок проведення контролю якості та моніторинг громадської думки культури прикордонного контролю у пунктах пропуску через державний кордон. Наказ АДПСУ від 09.07.2010р. № 525 «Про затвердження відомчих стандартів культури прикордонного контролю». Розпорядження АДПСУ від 13.02.09р. №50 «Про схвалення методичного посібника «Відомчі стандарти культури прикордонного контролю».
Контроль якості культури прикордонного контролю передбачає:
|
|