Порівняння, особливості використання

Одним із головних прийомів аналізу є порівняння, за допомогою якого можна дати якісну оцінку предметам і явищам.

Порівняння – зіставлення аналітичних показників для визначення загальних і специфічних ознак економічних явищ, тенденцій, закономірностей їх розвитку.

Порівняння проводять з відомими показниками, які виконують роль еталона

(бази) певних властивостей або ознак. Основними еталонами (базами) порівняння можуть бути:

- планові показники;

- нормативні показники;

-дані попередніх періодів;

-показники передових підприємств;

- галузеві показники;

- показники закордонних підприємств і галузей.,

Порівняння може проводитися за абсолютними, середніми і відносними величинами.

табл. 5.1 подано приклад форми горизонтального порівняльного аналізу.

Таблиця 5.1

Таблиця. Форма (аналітична таблиця) порівняльного аналізу.

Порівняння фактичних даних з плановими свідчить про рівень виконання плану за місяць, квартал, рік. Порівняння фактичних даних, за попередні пері­оди з плановими звітного періоду свідчить про обґрунтованість планових за­вдань.

Порівняння фактичних показників з нормативними дає змогу визначити рівень виконання нормативних (оптимальних) завдань, наприклад, щодо ефек­тивності використання сировини.

Порівняння фактичних показників з показниками попередніх періодів (мі­сяць, квартал, рік) свідчить про темпи зміни показників, визначає тенденції та закономірності розвитку процесів і явищ.

Порівняння фактичних показників з досягненнями передових підприємств свідчить про наявність резервів і можливостей запровадження передового до­свіду підвищення ефективності виробництва.

Порівняння з показниками по галузі (об’єднані) необхідне для об’єктивної оцінки діяльності підприємства, для вивчення факторів, що визначають результати його діяльності.

Порівняння може дати позитивні результати лише в тому випадку, коли порівнюються показники, які можна зіставити. Тому порівнянність показників є суттєвою проблемою економічного аналізу. З цією метою використовують такі прийоми:

- нейтралізація впливу цінового фактора;

- нейтралізація впливу структурних зрушень;

- використання при порівняннях однакових періодів часу;

- забезпечення єдиної методики розрахунку порівнюваних показників;

- виключення інших відмінностей в умовах роботи підприємств, що по­рівнюються (соціальних, територіально-економічних, технічних тощо).

Методика приведення показників у порівняний вигляд полягає в нейтра­лізації одного із факторів.

Наприклад, необхідно розрахувати темпи зміни обсягу виробництва про­дукції за три роки в діючих і порівняних цінах табл. 5.2

Таблиця 5.2

Розрахунок обсягу виробництва продукції у діючих і порівняльних цінах у виробництві консервної продукції

Таким чином, виключення впливу цін па вартість виробленої продукції та її динаміку здійснюється через застосування порівняних цін (в даному випадку ціни 2014р.). Якщо в діючих цінах вартість продукції зростає з року в рік, на­віть у 2013р.у порівнянні з 2012р. (хоч кількість продукції зменшилась на 83т. ) то перерахунок продукції випущеної у 2012 і 2013 роках свідчить про зниження вартості з 11130 тис. грн. до 10867 тис. грн. Використання порівняних цін дає змогу об’єктивно оцінити реальну динаміку виробництва.

На вартість виробленої продукції може впливати зміна її структури. Якщо збільшиться частка більш дорогої продукції, це призводить до збільшення загальної вартості продукці, і навпаки. Для виявлення впливу структурних змін на вартість виробленої продукції використовується два способи: спосіб прямого розрахунку та спосіб середніх оптових цін. Перший спосіб розглянемо на прикладі, наведенему в табл. 5.3

Таблиця 5.3

Вплив структури на вартість виробленої продукції способом прямого розрахунку

Нейтралізація (виявлення) впливу структурних зрушень заключається в оцінці випуска продукції звітнього року – 16620т. по структурі попереднього. Видно, що збільшення частки хліба пшеничного борошна в/с, масою 0, 9кг з 48% до 54% у звітньому році визвало зростання цого виду продукції на 977т., що визиває зростання вартості продукції на 809 тис. грн. саме за рахунок різниці в оптових цінах.

5.2 Деталізація

Аналітичний прийом розчленування величин на окремі складові.частини називається деталізацією. Це один з найважливіших в аналізі прийомів. Дета­лізація економічних явищ і процесів необхідна для їх пізнання, для виявлення змін і тенденцій.

В практиці економічного аналізу деталізація явищ, процесів і показників, які їх характеризують, проводиться за декількома основними напрямами: за періодами часу, за підрозділами, за формуючими факторами.

Деталізація показників за періодами являє собою розчленування показни­ка за календарним періодом. Наприклад, річний обсяг випуску (реалізації) продукції може бути деталізованим за днями, декадами, місяцями, кварталами. В результаті цього отримуємо динамічний ряд.

Так вартість продукції ВАТ „Одеський.коровай” за рік склала (тис. грн.) 105086, в т.ч.:

І квартал- 19815 III квартал - 28622

ІІ квартал – 22535 IV квартал-34114

Деталізація показників за підрозділами являє собою розчленування пока­зника за місцями здійснення відповідних операцій. Наприклад, розчленувати обсяг виробництва продукції галузі за окремими підприємствами. В рамках аналізу діяльності підприємства - це розчленування обсягу виробництва проду­кції, чисельності, фонду оплати праці по цехах, ділянках, бригадах. В такій си­туації зберігається якісна однорідність показника і сума окремих частин (скла­дових) дорівнює величині аналізованого синтетичного показника..

Деталізацію по підрозділам можна розглянути на прикладі спиртокомбінату. Вартість виробленої за рік продукції оцінюється у 20275 тис. грн. в т.ч. по цехам:

спиртовий - 17124

пекарських пекарських дріжджів - 1683

сухих кормових дріжджів - 365

вуглекислотний - 103.

Деталізація за формуючими факторами здійснюється для виявлення найважливіших причин, визначення головної ланки, яка є вирішальною в зміні синтетичного показника. Визначального ознакою такої деталізації є економіч­ний взаємозв’язок факторів. При цьому важливо визначити ступінь деталізації. Наприклад, при розчленуванні обсягу реалізації продукції враховують зміни фактичного обсягу продукції у порівнянні з планом - завданням, зміни запасів готової, продукції, зміни рівня оптових цін тощо. Крім того, в практиці економі­чного аналізу використовується також комбінація цих видів деталізації. Так, при аналізу обсягу виробленої продукції може бути складена аналітична табли­ця з одночасною деталізацією обсягу продукції за видами, сортами; чисельність персоналу, фонд оплати праці можуть бути деталізовані за підрозділами, кате­горіями працівників, видами оплат і за періодами.