Баластування трубопроводу

Баластування, або привантаження трубопроводу виконується при спорудженні газопроводів, а також любих підводних трубопроводів, що мають додатну плавучість при заповненні продуктом.

Баластування виконують чавунними або залізобетонними окремими вантажами та у вигляді суцільних покриттів бетоном або асфальтобетоном. Основна перевага залізобетонних вантажів – простота їх виготовлення і порівняно невисока вартість. Недолік – менша об’ємна вага порівняно з чавунними. Тому приходиться збільшувати розмір залізобетонних вантажів або розташовувати їх частіше між собою, що у свою чергу, ускладнює виконання робіт як з навішування вантажів, так і по протягуванню трубопроводу. У практиці спорудження трубопроводів великого діаметру були випадки, коли вантажі врізалися у ґрунт, зсувалися зі свого місця, навіть будучи щільно притиснутими до трубопроводу.

Найбільш перспективним є привантаження труб суцільним покриттям з бетону при укладанні однотрубного переходу, або заповнення привантажувальним розгином міжтрубного простору (укладання за схемою труби в трубі).

У першому випадку привантажувальне покриття отримують за допомогою торкрет-бетону, що наноситься на трубу у заводських умовах, або безпосередньо на місці переходу.

Торкретування полягає у нанесенні на поверхню трубопроводу цементного розчину струменем стисненого повітря. Товщина шару торкрету, що наноситься на поверхню за один захід, складає 200 мм. Установка для торкретування складається з цемент-пушки; шлангів для подачі повітря, води і сухої суміші цементу та інертного заповнювача; компресора (продуктивність 5 – 6 м³/хв., тиск повітря не менше 0, 4 МПа), бака для води.

Суху суміш цементу та малозернистого заповнювача складу 1: 2 – 1: 5 завантажують в цемент-пушку, звідки вона під тиском повітря попадає до сопла, де змішується з водою. При торкретуванні сопло тримають перпендикулярно до поверхні трубопроводу на віддалі 0, 8 – 1, 2 м.

На труби діаметром до 529 мм торкрет - бетон наносять у два етапи. Спочатку покривають верхню половину труби, а після витримки бетону на протязі 1-2 діб трубопровід повертають і торкретують другу частину труби. Торкрет - бетон витримують до моменту укладання не менше 5-7 діб. У суху погоду торкрет - бетон три рази на добу поливають водою.

Труби великого діаметру торкретують у декілька етапів. спочатку торкретують бокову поверхню, потім верхню частину труби. Після 1-2 діб трубопровід (або секцію) перевертають і торкретують залишену частину.

Бетонне покриття, зазвичай, армують металевою сіткою з розміром щілини від 2, 5 × 5 до 10 × 10 см.

7.1.4 Земляні роботи

При спорудженні підводних трубопроводів виконується значний об’єм земляних робіт, пов’язаних з облаштуванням траншеї. Земляні підводні роботи виконують за допомогою спеціальних землекопальних машин.

Менш складними у технічному відношенні є облаштування берегових або, як їх часто називають будівельники, при урізних траншей. Берегові траншеї розробляють за допомогою екскаваторів, обладнаних зворотною лопатою або драглайном.

Керівник робіт на спорудженні переходу повинен так організувати роботу і контроль якості її виконання, щоб були вирішені наступні задачі:

– підводні траншеї повинні бути розроблені по профілю і в плані у відповідності до вимог проекту;

– час закінчення земельних робіт повинен, як правило, співпадати з часом закінчення підводних робіт до укладання трубопроводу у підводну траншею. Виконання цієї умови особливо важливо для річкових переходів, оскільки якщо з моменту підготовки підводної траншеї до моменту укладання проходить багато часу, то можливе занесення траншеї.

– розробка траншеї повинна бути завершена до початку весняного або осіннього паводка;

– підводні земляні роботи, що виконуються одним або декількома земле рядами, повинні бути організовані так, щоб простоювання машин було мінімальним або постійно виключався.

7.1.5.1 Підготовчі роботи при спорудженні підводних