Факторинг; 4 страница

— пошук і забезпечення фінансування регіональних програм підтримки малого і середнього підприємництва в рамках договорів про співпрацю;

—спільне фінансування програм розвитку регіону;

— консультування і спільну працю у сфері економічних і регіональних досліджень, активізацію інвестиційних процесів у регіоні;

— консультації з розвитку небанківського фінансового сектора на регіональному рівні.

Проблемні питання

Гарантування є однією з популярних форм підтримки підприємництва за кордоном, але використання світового досвіду в Україні без відповідної адаптації неможливе через несумісність закордонних технологій із сучасними українськими реаліями.

Питання 4. ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ НА РИНКУ КРЕДИТНОЇ КООПЕРАЦІЇ

Кредитна спілка створюється на підставі рішення установчих зборів. Члени кредитної спілки мають бути обєднані хоча б за однією з таких ознак: мають спільне місце роботи чи навчання або належать до однієї професійної спілки, об’єднання професійних спілок, іншої громадської чи релігійної організації або проживають в одному селі, селищі, місті, районі, області.

Капітал кредитної спілки складається з пайового, резервного та додаткового капіталів, а також залишку нерозподіленого доходу спілки і не може бути меншим 10 відсотків від суми її загальних зобов’язань.

Зародження, розвиток і сучасний стан ринку послуг кредитних спілок

Принципи і методи надання послуг кредитними спілками

Діяльність кредитної спілки ґрунтується на таких принципах:

– добровільності вступу до кредитної спілки та свободи виходу з неї;

– рівноправності членів кредитної спілки;

– самоврядування;

– гласност.

Головним обов’язком кредитної спілки є зміцнення фінансового стану, що передбачає формування відповідних резервів і внутрішній контроль, що забезпечить подальше існування спілки та надання послуг членам (рис. 1.)

Рис. 1. Фінансовий механізм функціонування кредитних спілок

Характеристика основних послуг кредитних спілок

Кредитна спілка відповідно до свого статуту:

— приймає вступні та обов’язкові пайові та інші внески від членів спілки;

— надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі; — залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі. Зобов’язання кредитної спілки перед одним своїм членом не можуть бути більше 10 відсотків від загальних зобов’язань кредитної спілки;

— виступає поручителем виконання членом спілки зобов’язань перед третіми особами;

— розміщує тимчасово вільні кошти на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, об’єднаній кредитній спілці, а також придбаває державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом, та паї кооперативних банків;

— залучає на договірних умовах кредити банків, кредити об’єднаної кредитної спілки, кошти інших установ та організацій виключно для надання кредитів своїм членам, якщо інше не встановлено рішенням Уповноваженого органу;

— надає кредити іншим кредитним спілкам, якщо інше не встановлено рішенням Уповноваженого органу;

— виступає членом платіжних систем;

— оплачує за дорученням своїх членів вартість товарів, робіт і послуг у межах наданого йому кредиту;

— провадить благодійну діяльність за рахунок коштів спеціально створених.

Проблеми та перспективи діяльності кредитних спілок в Україні

Нова епоха в розвитку українських кредитних спілок розпочалася після набрання чинності в січні 2002 року Закону України «Про кредитні спілки» від 20 грудня 2001 року №2908-III. До цього ці громадські неприбуткові організації впродовж 12 років працювали в умовах майже правового вакууму.

На сьогодні стримує популяризацію й подальший розвиток українських кредитних спілок їх відносна " бідність".

Система гарантування вкладів, розвинена в усіх країнах, де є кредитні спілки, невідворотна. Зокрема, у США вклад одного члена гарантується сумою до 100 тис. дол. США. В Україні пілотний стабілізаційний фонд, який міг би згодом перерости у гарантійний, поки що створено в Національній асоціації кредитних спілок України. На його рахунку сьогодні акумульовано 650 тис. грн.

Однією з основних перспектив розвитку кредитних спілок в Україні є їх консолідація. В цьому випадку, враховуючи практику «сімейного підходу» до кожного дрібного позичальника, вони матимуть свою гарантовану нішу на ринку фінансових послуг України.

ПИТАННЯ 5. ПОСЛУГИ ЛОМБАРДІВ

Аукціон - спеціально організований і періодично діючий у визначеному місці ринок, на якому під час проведення публічних торгів у заздалегідь обумовлений час відбувається продаж товарів, що переходять у власність покупця, який запропонував найвищу ціну.

Заклад - застава рухомого майна, за якої майно, що є предметом застави, передається заставником у володіння заставоутримувача.

Застава - одна з форм забезпечення зобов'язань. У разі невиконання боржником (заставником) забезпечених заставою зобов'язань кредитор (заставоутримувач) має право одержати відшкодування з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

2. Зародження, розвиток і сучасний стан ринку послуг ломбардів

4. Принципи і методи надання послуг ломбардами. Правові відносини між ломбардом і клієнтами

Ломбардна операція складається з двох взаємозалежних частин.

Рис. 1.1. Структура ломбардної операції.

o Позичка під заставу цінних паперів

o Зберігання цінностей

o Скупка дорогоцінних металів і каменів

o Звернення стягнення на заставлене майно

o Реалізація заставленого майна з аукціонів

Проблемні питання, існуючі суперечності та перспективи розвитку ринку послуг ломбардів в Україні

Ломбардна діяльність регулюється Цивільним кодексом України.

В Верховній Раді підготовлений до другого читання чекає своєї черги проект Закону України „Про ломбарди та ломбардну діяльність”, розроблений Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, який буде повністю регулювати здійснення ломбардної діяльності в Україні, а також офіційно закріпить за ломбардами статус фінансової установи на законодавчому рівні.

Крім того, українським законодавством не обумовлено мінімального розміру статутного фонду повного товариства, тому він може становити навіть 1 гривню. За таких умов можливі випадки (відомі в кримінальній практиці України), коли ломбарди раптово зникали разом з усіма заставленими речами.

У розвинених країнах це вирішується шляхом встановлення вимог до розміру статутного фонду ломбарду. У США він становить 100 тис. дол. і повинен бути внесений виключно грошима. Для України було б достатньо встановити мінімальний poзмір 20 тис. євро з обов’язковим резервним фондом, величиною 5% від статутного капіталу, як пропонує Держфінпослуг, адже ломбарди не ломбарди не працюють з залученими коштами та не приймають на себе особливих ризиків, як банки чи страховики.

Однією з найбільших проблем для ломбардів є залучення обігових коштів. Застава ломбардом майна до банківської установи дозволить отримати кредит щонайбільше у 10 тис. грн.. Можливий варіант застави до банку майнових прав ломбарду, які виникають в останнього з його клієнтами. Але банки дуже неохоче йдуть на таку заставу.

 

ЛЕКЦІЯ 4. ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ НА РИНКУ КАПІТАЛІВ: ЄВРОПЕЙСЬКА ПРАКТИКА ТА СПЕЦИФІКА ВІТЧИЗНЯНОГО РИНКУ.

1. Ринок іпотечного кредитування:

1.1. Теоретичні та нормативно-законодавчі основи організації ринку іпотеки.

1.2. Принципи та методи здійснення іпотечного кредитування.

1.3. Характеристика основних видів іпотечних послуг

1.4. Проблемні питання

2. Послуги у сфері інноваційної діяльності.

2.1. Роль фінансових інститутів на ринку послуг у сфері інноваційної діяльності

2.2. Послуги фінансових інститутів у сфері інноваційної діяльності

2.3. Перспективи розвитку послуг у сфері інноваційної діяльності в Україні

 

1.1. Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - комп'ютерна база даних державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, яка містить відомості про: накладені заборони та арешти; зняття заборон та арештів; видані довідки про відсутність або наявність заборон та арештів.

Предмет іпотеки - майно, пов'язане із землею, - будівля, споруда, квартира, підприємство (його структурні підрозділи) як цілісний майновий комплекс, та інше майно, віднесене законодавством до нерухомого, а також земельні ділянки та багаторічні насадження, що належать громадянам на праві приватної власності.

Ринок іпотечного кредиту – це система економічних відносин, які виникають у процесі купівлі-продажу фінансових зобов’язань, забезпечених нерухомістю, на основі певних економічних принципів та правових норм.

 

Зародження, розвиток та сучасний стан ринку іпотечного кредитування

 

VI ст. до н.е.	Поява терміну „іпотека” в Греції, що був пов’язаний із забезпеченням відповідальності боржника перед кредитором визначеними земельними володіннями.
ІІ ст. н.е.	В Стародавньому Римі розроблене спеціальне законодавство, яке регулювало роботу банкірів з іпотекою, засновано фінансові фонди, призначені для підтримки вдів та сімей військових, яким іпотечні кредити надавалися під 5 % річних.
XIV ст..	Вперше поняття „іпотека” в сучасному розумінні врегульовано законодавчо в Німеччині.
XVIII ст..	Засновано перший іпотечний банк в Німеччині – Сілезьке кредитне товариство, почали створюватися банки для іпотечного кредитування будівництва та промисловості.
Початок ХІХ ст..	Іпотечна система законодавчо склалася у Франції, засновано перший іпотечний банк – Банк земельного кредиту, який діє і тепер.
	Україна
1864 р.	Відкрита перша повноцінна іпотечна установа в Російській імперії у формі Товариства поземельного кредиту в Херсонській губернії.
1860 – 1890 рр.	В Україні практично закінчилося формування іпотечного ринку в ринковому його розумінні – утворено Харківській, Полтавський, Київський та Бессарабсько – Таврійський земельні банки, були засновані державні Селянський та Дворянський земельні банки
1917 р.	Іпотека як правовий інститут втратила своє значення, а іпотечні банки були закриті.
1992 р	Відродженням в Україні іпотеки - прийнято Закон „Про заставу”, в якому визначено законодавчо термін „іпотека” та її використання у процесі кредитування в якості застави.
2003 р.	Прийнято Закони України „Про іпотеку”, „Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати”, „Про фінансово-кредитний механізм та управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”, якими визначено аспекти іпотечного кредитування

Довідкова інформація: обсяг іпотечного кредитування в Україні зростає на 50-70 % щороку, на 01.01.2004 він становив 4, 505 млрд. грн., але іпотечні операції складають не більше 1% від ВВП. Станом на 01.09.2004 загальна заборгованість за кредитами, забезпеченими житловою іпотекою становила 2545 млн. грн.

Закони України

o " Про іпотеку" від 05.06.2003 №898-VI зі змінами та доповненнями

o „Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати” від 19.06.2003 N 979-IV

o „Про фінансово-кредитний механізм та управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю” №978-IV від 19.06.2003

 

Принципи та методи здійснення іпотечного кредитування. Правовідносини при іпотечному кредитування

Оскільки іпотечний кредит є однією з форм кредиту, то йому притаманні загальні кредитно – фінансові принципи кредитування, а також специфічні, характерні лише для іпотеки, принципи.

 

Рис. 1. Система іпотечних принципів

Правовідносини між кредитором (іпотекодержателем) та позичальником (іпотекодавцем) при іпотечному кредитуванні регулюються Законом України „Про іпотеку”, а також умовами, визначеними в іпотечному договорі.

Іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі та підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.

Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови:

1. Повні та точні відомості про іпотекодавця та іпотекодержателя.

2. Зміст та розмір основного зобов’язання, строк та порядок його виконання.

3. Опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані. При іпотеці земельної ділянки - цільове призначення.

4. на випуск заставної або її відсутність.

У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних істотних умов він вважається неукладеним (недійсним).

Основні види іпотеки залежно від методу здійснення застави нерухомого майна

Етапи надання іпотечних кредитів та характеристика основних видів іпотечних послуг.

Основні етапи надання іпотечних кредитів:

· Підготовчий етап: подання заяви, оцінка кредитоспроможності, оцінка незалежного підрядчика чи будівельної компанії (якщо вони задіяні в проекті); узгодження суми кредиту, визначення параметрів кредиту та порядку його погашення.

· Видача кредиту позичальнику: відбувається одноразово під заставу вже існуючої нерухомості, а при будівництві – періодичними перерахунками згідно затвердженого графіку.

· Контроль за погашенням кредиту: ускладнюється додатковими періодичними інспекціями об’єкта нерухомості, що є заставою.

· Погашення заборгованості та сплата платежів.

Дохідна іпотека

До дохідної нерухомості при іпотечному кредитуванні відноситься нерухомість, що включається в процес руху вартості та безпосередньо приносить дохід:

земля (для сільського господарства, промислового виробництва),

нерухомість промислового призначення (машини, обладнання),

комерційна нерухомість (офіси, оптові склади, приміщення для продажу).

При дохідній іпотеці найбільша увага приділяється оцінці нерухомого майн а, що є заставою, оскільки його вартість (визначена, наприклад, затратним методом) може бути значно меншою, ніж дохід, який принесе даний об’єкт в майбутньому.

Крім того, при дохідній іпотеці ризик зміни кон’юнктури на ринку позичальника, оскільки кредит при дохідній іпотеці погашається за рахунок доходу, який вона прино сить.

Дохідна іпотека поділяється на:

комерційну (заставою виступають приміщення офісів, магазинів, складів),

аграрну (землі сільськогосподарського призначення),

промислову (землі промислового призначення, машини, обладнання, цілісні майнові комплекси підприємств).

Комерційна іпотека

При комерційній іпотеці є два основні напрями іпотечного кредитування:

кредитування купівлі комерційної нерухомості;

кредитування покращення комерційної нерухомості, що виступає заставою.

В першому випадку нерухомість може купуватися позичальником як для тривалого її використання (здача в оренду, ведення комерційної діяльності), так і з метою перепродажу.

В другому випадку позичальник бере кредит на покращення вже існуючого нерухомого майна з метою його використання для отримання доходу, а саме нерухоме майно виступає заставою при кредитуванні.

Промислова іпотека

Характеристика відносин при промисловій іпотеці та сама, що і при комерційній іпотеці. При цьому особливістю є оцінка предмета застави – машин та обладнання, виробничих приміщень – оскільки на їх вартість впливає окрім фізичного ще й „моральне” старіння, яке значно більше зменшує їх вартість.

Якщо заставою виступає цілісний майновий комплекс підприємства, то: спершу визначається вартість будівель та споруд витратним, дохідним чи порівняльним (ринковим) методами; потім здійснюється пооб’єктна оцінка машин та обладнання даного комплексу з врахуванням всіх видів зносу та з нарахуванням частки доходу, отриманого за рахунок використання даної техніки; потім визначається сумарна вартість всього майнового комплексу.

Аграрна іпотека

У розрізі стосунків кредитора та сільськогосподарського підприємства застава землі сільськогосподарського призначення, або аграрна іпотека, має таку ж економічну сутність як і застава будь-якого іншого активу. Тобто кредитора цікавить земля як гарантія повернення кредиту, а не як природний ресурс.

Земля як об’єкт застави повинна мати ціну, яка дасть змогу її реалізувати та покрити збитки кредитора при неповерненні кредиту. Земельна ділянка, що виступає заставою при іпотечному кредитуванні повинна ефективно використовуватися, а не просто стояти.

Іпотечні відносини в сільському господарстві мають ряд особливостей, оскільки заставою при цьому виступають земельні ділянки сільськогосподарського призначення – Згідно законодавства України предметом застави можуть бути лише земельні ділянки, що перебувають у приватній власності громадян України. До 2010 року продовжено мораторій на купівлю-продаж землі в Україні.

При пільговому кредитуванні сільського господарства за участю держави кредит може погашатися готовою продукцією, яка оцінюється за ринковими цінами.

Житлова іпотека

Заставою при житловій іпотеці виступає житло. Система іпотечного кредитування житла являє собою комплекс взаємопов’язаних складових, завдяки яким відбувається рух вартості на основі одержання довгострокової позики для придбання житла його майбутнім власником під заставу.

Кредитуватися може купівля нерухомості на первинному ринку – фактично кредитування будівництва житла, або на вторинному ринку нерухомості вже існуючої квартири чи будинку.

Основні характеристики житлової іпотеки:

Частка кредиту становить 70 – 80% вартості житла (досвід зарубіжних країн довів, що вкладення 20 – 30% вартості житла є достатнім, щоб значно зменшити ймовірність неповернення кредиту).

Частка виплат за кредитом не повинна бути більше 25% доходу позичальника (в іншому разі кредит є доступним лише при умові державних субсидій).

При низькій інфляції кредит видається з фіксованою ставкою відсотків, а за високої інфляції впроваджуються альтернативні схеми іпотечного кредитування.

Проблемні питання, існуючі суперечності та перспективи розвитку ринку іпотеки в Україні

В Україні запроваджено три експерименти щодо кредитування житлового будівництва через уповноважений банк: за допомогою регіонального гарантійного фонду та через спеціальне агентство, а також через Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву.

Ринок капіталів є дуже важливим джерелом рефінансування іпотечних кредитів для України, але для його успішного використання слід запровадити відповідну систему секюритизації іпотечних кредитів: система іпотечних кредитів та система цінних паперів, забезпечених заставою. В Україні більше сприятливих умов для впровадження системи, заснованої на іпотечних облігаціях, адже при її функціонуванні мінімальними є регулювання уряду та вплив політичних процесів, ніж при системі цінних паперів, забезпечених заставою.