Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Об’єкти портфельного інвестування
|
|
| П О Р Т Ф Е Л Ь Н І І Н В Е С Т И Ц І Ї | Акціонерні ЦП − ЦП, що обертаються на ринку, засвідчують участь їх власника у формуванні статутного фонду акціонерного товариства та надають майнове право і право на отримання відповідної частки доходів у вигляді дивідендів. |
| Боргові ЦП − ЦП, що обертаються на ринку та засвідчують відносини позики між власником документа та емітентом (особою, яка випустила цейдокумент) | Облігації− ЦП з граничним терміном погашення, що надають право власникові отримувати фіксований доход від їх номінальної вартості |
| Прості векселі − письмові боргові зобов’язання, що надають беззаперечне право їх власникові після закінчення терміну зобов’язання вимагати від боржника сплати визначеної на векселі суми. | |
| Боргові розписки (ноти) − короткострокові грошові інструменти (3-6 місяців), що випускаються позичальником на своє ім’я за домовленістю з банком, який гарантує їх розміщення на ринку, придбання нереалізованих, пролонгацію кредиту та надання резервних коштів. | |
| Інструменти грошового ринку − грошові документи, що надають їх утримувачу безумовне право на гарантований грошовий дохід на певну дату (казначейські векселі, депозитні сертифікати, банківські акцепти). | |
| Фінансові деривативи − похідні (вторинні) грошові інструменти, що засвідчують право їх власника на купівлю або продаж первинних цінних паперів (опціони, ф’ючерси, варанти, свопи). |
5. Міжнародні економічні інтеграційні обєднання як форим реалізації процесу регіоналізації
***
Зона преференційної торгівлі − початкова стадія регіонального інтеграційного процесу. Країни такого угрупування лібералізують торговельні відносини між собою, усуваючи перепони в торгівлі деякими (але не всіма) товарами та послугами. На цій стадії ще не відпрацьовано єдиного механізму оподаткування при перетині товаром кордону, діють різні митні правила тощо. Квоти для імпорту товарів із країн-партнерів можуть бути розширені, але не ліквідуються цілком. Полегшуються умови для руху факторів виробництва (наприклад, для пересування робочої сили), але й тут деколи вводяться обмеження. До речі, на цій стадії перебуває переважна більшість регіональних інтеграційних угруповань світу, в тому числі СНД.
Зона вільної торгівлі. Це така форма угод, яка передбачає відміну митних тарифів при взаємній торгівлі і при збереженні національних митних тарифів по відношенню до третіх держав, застосування узгоджених ставок і порядку стягнення податку на додану вартість при взаємній торгівлі і по відношенню до товарів із інших країн.
Митний союз. З утворенням митного союзу державами-учасницями узгоджено відміняються національні митні тарифи і вводиться загальний митний тариф і єдина система нетарифного регулювання по відношенню до третіх держав. Зазвичай митний союз передбачає створення вже більш розвиненої системи міждержавних органів, які координують проведення узгодженої зовнішньої політики.
Загальний (спільний) ринок. Цей тип інтеграційної угоди передбачає домовленість держав, що інтегруються, про свободу руху між ними не тільки товарів і послуг, а й факторів виробництва: капіталу, робочої сили і фінансових ресурсів. Свобода міждержавного пересування факторів виробництва під захистом єдиного зовнішнього тарифу вимагає більш високого рівня координації економічної політики. Така координація здійснюється, як правило, на періодичних нарадах голів держав і урядів приймаючих держав, керівників міністерств фінансів, центральних банків та інших економічних відомств.
Економічний союз − передбачає, поряд із загальним митним тарифом і свободою руху факторів виробництва, також координацію макроекономічної політики й уніфікацію законодавства в ключових сферах: валютній, бюджетній, грошовій. На цьому етапі виникає потреба в органах, що наділені повноваженнями, не просто координувати дії і спостерігати за економічним розвитком, а й приймати оперативні рішення від інтеграційного угрупування в цілому. Уряди передають частину своїх суверенних повноважень наднаціональним органам. Такі міждержавні органи з наддержавними функціями наділені правом приймати рішення з питань, що стосуються організації без узгодження з урядами держав-учасниць.
Валютний союз − створення єдиної регіональної валютної системи, включаючи створення єдиного ЦБ, введення єдиної валюти. Забезпечується узгодження і становлення єдиної валютно-кредитної політики тощо.
Повна економічна і політична інтеграція. В цьому випадку йдеться про перетворення єдиного ринкового простору на цілісне економічне і політичне утворення. Це передбачає не просто узгодження, а й проведення уніфікованої, фактично єдиної економічної політики, уніфікацію законодавчої бази.
Рис. А. Стадії розвитку інтеграції в різних регіонах світу
|
|