Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Визначення місця установки попереджувальних знаків






 

При виборі місця установки знаків враховують:

– характер інформації, що передається;

– особливості зорового сприйняття знака водієм;

– інтенсивність та швидкість руху транспортних засобів на даній ділянці.

Залежно від інформації, яку водій одержує від дорожнього знака, він може виконувати різні дії: або знизити швидкості, або зупинитись, або не змінює режим руху.

Тому відстань видимості знака та відстань від знака до місця, про яке він попереджає, мають бути достатніми для оцінки змісту, прийняття рішення та виконання відповідних дій.

Згідно з ДСТУ 2586-2004 попереджувальні знаки належить установлювати на відстані від початку небезпечної ділянки:

– 150-300 м – поза населеним пунктом;

– 50-100 м – у населеному пункті.

Якщо початок небезпечної ділянки закрито від водія крутим поворотом, будинком тощо, допустимо встановлювати попереджувальні знаки на іншій відстані, яку вказано в таблиці 7.1.1 " Відстань до об’єкта" (ДСТУ 2586-02).

Виняток складають знаки, що установлюються:

– 1.4 – " напрямок повороту" – на продовжені осі смуги, з якої здійснюється поворот (зона прямої видимості);

– 1.29 – 1.30 " Одноколійна залізниця", " Багатоколійна залізниця" – не менше ніж за 20м від найближчої рейки;

– 1.31.1-1.31.6 " Наближення до залізничного переїзду" – за певними правилами (ДСТУ 2586-94).

Проте у кожній конкретному випадку місця установки знака навій у вказаних межах потрібно визначати за розрахунком. В основу розрахунку покладено найбільш несприятливу ситуацію, коли водій розпізнає символ тільки у момент проїзду мимо знака, тобто lзн – це мінімальна відстань до небезпечної ділянки (див. рис. 1).

Починаючи від знака (швидкість руху у цій точці Vсер), водій усвідомлює інформацію, приймає рішення і виконує ряд дій, готуючись змінити режим руху. Тривалість цього періоду tр складає приблизно 2, 5 с, швидкість спадає до V1 = 0, 9Vсер. Далі водій плавно знижує швидкість від V1 до V2. Залежно від місцевих умов швидкості V2 приймають рівною нулю на ділянках, де необхідно зупинитися для розвороту автомобіля, поворот на кривій малого радіуса, очікування черги на проїзд, або рівною розрахунковій швидкості руху на даній ділянці.

Від’ємне прискорення при якому забезпечується уповільнення автомобіля достатнім комфортом для водія, залежить від швидкості руху:

(1.1)

де – від’ємне прискорення, м/с2

V1 – швидкість руху, км/год.

 


Рис. 1.1. Схема визначення розміру та відстані установки знаків.

 

 

Враховуючи, що V1 = 0, 9Vсер можна записати:

(1.2)

Тривалість уповільнення автомобіля lуп на ділянці дороги довжиною lуп дорівнює:

(1.3)

а відстань

(1.4)

 

Загальна відстань lзн, на яку знак має бути відсунуто від небезпечної зони складає:

(1.5)

 

(1.6)

 

Одержуємо вираз для визначення місця установки попереджувального знака

 

(1.7)

 

де lзн – відстань від знака до початку небезпечної ділянки, м;

\/сер – середня швидкість автомобілів, км/год;

Vб=V2 безпечна (розрахункова) швидкість на даній ділянці, км/год.

При V2 = 0

 

(1.8)

 

 

Порядок розрахунку

1. Вихідні дані: Vсер = 70 км/год; Vб =40 км/год; Vб =20 км/год; Vб =0 км/год.

2. Розраховуємо мінімальну відстань до небезпечної ділянки, керуючись умовами задачі та правилами застосування дорожніх знаків (ДСТУ).

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.