РОЗДІЛ 4. Обчислювальні мережі здебільшого створюються без орієнтації на підтримку взаємодії людей, однак, у даний час сфера їх застосування постійно розширюється

Обчислювальні мережі здебільшого створюються без орієнтації на підтримку взаємодії людей, однак, у даний час сфера їх застосування постійно розширюється. Прикладом може бути VNET- внутрішня обчислювальна мережа фірми IBM, орієнтована лише на обмін даними, файлами і програмами між ЕОМ. Але за станом на 2000 р. 93% всього переданого обсягу даних складав текст, тобто, інформація, орієнтована на людину; очікується, що частка такої інформації в потоці даних у майбутньому зростатиме.

Застосування систем цифрової передачі даних і мови по звичайних теле­фонних лініях зв 'язку відкриває ще більші можливості використання мереж передачі даних та мереж: ЕОМ для забезпечення функціональних зв 'язків на підприємствах. І в першу чергу це стосується застосувань в комерційній діяль­ності: корпоративних утвореннях національного і регіонального масштабів.

Спочатку всі обчислювальні ресурси були централізованими і, отже, до них спільно зверталися всі абсолютно абоненти. Цей принцип змінився з широким впровадженням ПЕОМ. Успіх впровадження ПЕОМ у вузлах комуні­каційних мереж: привів навіть до думки, що ПЕОМ, у принципі, можуть замінити інші типи ЕОМ. Однак, така думка сьогодні визнається помилковою.

Велика частина даних орієнтована на колективне використання. Неза­лежно, чи буде це група продавців, чи бухгалтерів, чи програмістів, принци­пово важливо те, що певні дані-списки цін, протерміновані рахунки тощо -не є власністю якого-небудь конкретного користувача і до них можуть зверта­тися всі інші користувачі. З появою в користувачів власних терміналів і ПЕОМ, створення мережі для забезпечення доступу до спільних даних стало просто необхідним. В умовах колективного використання даних було б небезпечно покладати відповідальність за їх цілісність на одного з цілого ряду рівно­правних користувачів. У такому випадку організацію доступу до загальних інформаційних фондів покладають на систему обробки даних, яка стає незалежним гарантом їх цілісності.

У будь-якій системі є деякі корисні ресурси (апаратні, програмні, інфор­маційні), які є занадто дорогими, щоб встановити їх у всіх користувачів. Такі ресурси раціональніше використовувати колективно і здійснити це можна за допомогою мережі. Наявність у інформаційних системах можли­вості гнучкого сумісного використання ресурсів дає цілий ряд непрямих пере­ваг. Наприклад, потреба багатьох торговельних підприємств у розширенні своєї обчислювальної мережі (потужності) здебільшого не задовольняється наявними в них технічними засобами. Застосування спільних запам 'ятовуючих пристроїв великого обсягу дозволяє скоротити витрати, оскільки вартість зберігання одиниці інформації в запам 'ятовуючих пристроях малої ємності значно вища.

рР* ЗДІЛ 4. ____________________________________________________ 46_5

_not)M до файлів і баз даних, передачею аудіо- і відеоповідомлень у реаль­ному масштабі часу. ЛОМ торговельного підприємства повинна дозво­лити підключати велику кількість різноманітних стандартних і спеціальних пристроїв, у тому числі:

> персональних і робочих станцій ЕОМ;

> терміналів, в тому числі касових і електронних ваг;

> пристроїв зовнішньої нам 'яті;

> друкарок від матричних до лазерних;

> графопобудовувачів;

> фотокопіювальних пристроїв;

> факсимільних пристроїв;

> контрольного і керуючого устаткування;

> мостів до інших ЛОМ та шлюзів до інших мереж;

> телефонів;

> теле-, відеокамер і моніторів.

ЛОМ повинна підтримувати комплекс стандартних інтерфейсів та, крім цього, будь-яких пристроїв, орієнтованих на спеціальну роботу в мережі.

ЛОМ, що використовуються в комерційній діяльності, повинні відпо­відати цілому роду вимог, які переважно співпадають з вимогами стандарту IEEE (Institute Electrical and Electronic Engineers). Нижче перераховуються головні вимоги цього стандарту:

1. ЛОМ повинна передавати пакет адресату з великою надійністю. Гїри цьому мережа повинна забезпечувати як канали передачі даних, ^т^к і дейтаграмне обслуговування.

2. ЛОМ має забезпечувати " прозорий" режим обслуговування.

3. Комунікація між підключеними пристроями повинна здійснюватися безпосередньо через шину без використання деякого третього пристрою, ^формаційний потік може проходити через проміжні пристрої, якщо вони ³- (ійснюють перетворення протоколів чи функції реєстрації потоку.

4. Одна ЛОМ повинна підтримувати роботу не менше 200 пристроїв ¹ Охоплювати територію діаметром не менше 2 км.

5. ЛОМ повинна передбачати просте підключення нових пристроїв і ^в ідключення інших без порушення роботи мережі тривалістю більше

сек. (що надзвичайно важливо для підтримки торговельних процесів).

6. Якщо пристрої сумісно використовують будь-які ресурси мережі і,
°сооливо, смугу пропускання шини, до них, як ресурсів повинен
Убезпечуватися рівноправний доступ усіх пристроїв.

ЧАСТИНА 3.

7. Швидкість передачі даних повинна складати не менше 20 Мбіт/с.

8. Пристрої зв'язку повинні забезпечувати адресацію пакетів іншим пристроям, групам пристроїв, усім підключеним пристроям.

9. ЛОМ повинна допускати співіснування різноманітних керуючих та інших мережних процесорів.

10. ЛОМ повинна мати допоміжні засоби для обслуговування системи і локалізації збоїв. Засоби виявлення помилок повинні виявляти всі пакети, які містять до чотирьох спотворених біт. Відмова або втрата живлення підключеного до ЛОМ пристрою (особливо касового терміналу)повинні викликати тільки перехідну помилку.

11. Необхідна висока надійність ЛОМ. Час її неробочого стану не повинен бути більшим 0, 02 % від повного часу роботи (це складає біля 20 хв простою в рік для системи на торговельному підприємстві).

Виконати всі функціональні вимоги до ЛОМ в комерційних застосу­ваннях не тільки складно, а і дуже важко, бо це з певністю привело б до неспіввимірного зростання складності системного проектування та вартості мережі. Зростання складності, у кінцевому рахунку, знижує надійність, а висока вартість звужує ринок застосування.

Таким чином, наданий час головний підхід до проектування організа­ційно-функціональних ЛОМ для торговельних підприємств України полягає в достатньому забезпеченні необхідних (конкретних у кожному випадку) функціональних вимог і можливому зменшенні наслідків невиконання інших вимог. Тобто, сучасні ЛОМ в Україні створюються, в основному, за функціональним принципом, для обслуговування певної автоматизованої системи (наприклад, АІС супермаркетів, АІС торго­вельно-закупівельних підприємств, АІС корпоративних утворень тощо), кількох автоматизованих систем або АІС регіонального масштабу.

Створення ЛОМ можливе і за територіальним принципом: окремі, взаємодіючі між собою або автономні ЛОМ, можуть міститися на різних територіально віддалених об'єктах (приміщеннях) (що, наприклад, має місце в торговельних системах споживчої кооперації). При цьому, у всіх випадках взаємодія ЛОМ здійснюється через спеціальні машини-шлюзи, які забезпечують апаратне і програмне спряження через інтерфейси і протоколи обміну, які використовуються в ЛОМ, що з'єднуються.