Битва за Дніпро та визволення Києва

Командування німецько-фашистських військ, не будучи в змозі стримати навального наступу Червоної Армії на Лівобережжі, вирішило перейти до стратегічної оборони і рубежем цієї оборони обрало лінію рік Сож-Дніпро-Молочна. Ставка Верховного Головнокомандуючого СРСР, щоб випередити противника й не допустити зміцнення його позицій на правому березі Дніпра, наказала „на плечах” відступаючих гітлерівців форсувати річку і захопити плацдарми. З’єднання частини Центрального і Воронезького фронтів протягом 21-26 вересня 1943 р. форсували Дніпро на північ і південь від Києва й захопили на його правому березі плацдарми. Війська Степового й південно-Західного фронтів 25-30 вересня форсували Дніпро на ділянці між Кременчуком та Дніпропетровськом і теж створили плацдарми на правому березі Дніпра. На початок жовтня радянські війська уже володіли 23 плацдармами на правому березі Дніпра від Лосєва до Запоріжжя. Особливо важливе значення для майбутніх наступальних операцій мали Букринський плацдарм (на південь від Києва) і Лютізький плацдарм (на північ від Києва). 14 жовтня радянські війська визволили місто Запоріжжя, а 25 жовтня вони вибили фашистів з Дніпропетровська і Дніпродзержинська. Закріпившись на плацдармах, радянські війська розгорнули бої за їх розширення, одночасно готуючись до наступальних операцій на Правобережжі. 20 жовтня 1943 р. Центральний, Воронезький, Степовий, Південно-Західний і Південний фронти були перейменовані відповідно в Білоруський (потім 1-й Білоруський), 1-й, 2-й, 3-й і 4-й Українські фронти. З листопада війська 1-го Українського фронту перейшли в наступ з Лютізького плацдарму в напрямку на Київ. 6 листопада 1943 р. столиця України Київ була визволена від німецько-фашистських військ. Переслідуючи ворога, радянські війська 13 листопада визволили Житомир і створили на правому березі Дніпра стратегічний плацдарм глибиною до 150 км. Але в цей час німецьке командування, прагнучи відновити оборону по Дніпру, зосередило 15 дивізій і розпочало контрнаступ. Зав’язалися кровопролитні бої, 20 листопада німецькі війська знову зайняли Житомир і стали рухатися в напрямку Києва. Радянські воїни в тяжких боях витримали натиск військ противника. Внаслідок майже півторамісячних боїв німці просунулися лише на 35-40 км і відновити оборону по Дніпру їм не вдалося. У битві за Дніпро й визволення Києва виявили небачений героїзм, мужність, воїнську вмілість і винахідливість воїни багатьох народів СРСР. За успішне форсування Дніпра високе звання Героя Радянського Союзу було присвоєне 2438 бійцям і командирам. Серед них 483 – українці. Битвою за Дніпро завершився корінний перелом у ході війни.