Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Бої на Лівобережній Україні






Розгорталися бої і на Лівобережній Україні, зокрема на Харківщині таПолтавщині.

Щоб створити враження, що проти Центральної Ради воюють не війська Раднаркому Росії, а йде боротьба трудящих України проти української контрреволюції та керують нею українські органи влади, ЦВК рад України 18 грудня 1917 р. схвалив постанову, за якою організовував Крайовий комітет з боротьби з контрреволюцією. З цією ж метою 4 січня 1918 р. народні секретарі Ю.Коцюбинський, В.Люксембург, Є.Бош, С.Бакинський, Е.Лугановський, В.Ауссем, Ю.Лапчинський звернулися до робітників, селян і всіх жителів “допомогти революційним військам Ради Народних Комісарів” у боротьбі “проти буржуазного секретаріату Київської Центральної Ради і Каледіна”. Для цієї мети 19 січня головнокомандуючим радянськими військами був призначений син видатного українського письменника Михайла Коцюбинського - народний комісар більшовик Ю.Коцюбинскьий, хоча військами реально командували В.Антонов-Овсієнко та М.Муравйов. За планом, розробленим штабом Антонова-Овсієнко, головний удар військам Центральної Ради завдавався з району Харкова в напрямку Полтава – Ромодан – Гребінка – Київ. 5 січня з Харкова на Полтаву вирушили об’єднані загони московських, петроградських і харківських червоногвардійців, а також загін червоних козаків, яким командував В.Примаков. Командуючим цими загонами був М.Муравйов, начальником штабу більшовиків – С.Козюра. З Лозової на Полтаву наступали московські та петроградські червоногвардійські загони П.Єгорова. 6 січня муравйовські загони вступили до Полтави. І, як сповіщав Муравйов Антонову-Овсієнко, він “наказав нещадно вирізати всіх захисників місцевої буржуазії”. Оскільки у виконкомі полтавської ради переважали ліві есери (головою був лівий український есер А.Заливчий), які зажадали, щоб Муравйов зі своїми загонами залишив Полтаву, виконком ради було розпущено та створено ревком переважно з більшовиків (М.Алексєєв – голова, В.Яковлєв, А.Вагранська, С.Сметанич, С.Мазлах та ін.). До 12 січня радянські війська зайняли головні міста Полтавщини: Миргород, Ромодан, Хорол, Кременчук, Лубни, Лохвицю, Гербінку. 14 січня з Гребінки війська Муравйова повели наступ у двох напрямках – на Бахмач і Черкаси. Одночасно з північного заходу двома колонами - від Гомеля на Бахмач і через Новозибків та Новгород-Сіверський на Конотоп - наступали 1-й Мінський революційний загін та інші загони, які складалися з петроградських, московських, брянських червоногвардійських загонів, солдатів Західного фронту та моряків Балтійського флоту. Командував цими військами більшовик Р.Берзін.З півночі, від Брянська на Ворожбу та Конотоп, рухалися червоногвардійські загони, командував якими есер-максималіст І.Кудинський. 15 січня радянські війська оволоділи Бахмачем і Конотопом. 16 січня, коли Муравйов доповів про встановлення зв’язку з загоном Берзіна, Антонов-Овсієнко призначив його головнокомандуючим усіма загонами.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.