Контрольна робота № 2

Контрольна робота №1

ТЕМА: Формування російської історичної науки у XVIII - початку XIX

1. Вплив державних реформ Петра І на розвиток історичної науки в Росії.

2. Зародження російської історіографії. Наукова спадщина В. М. Татіщева.

3. Роль іноземних науковців у розробці проблемних питань російської історії.

4. Історіографічні погляди В. М. Ломоносова. Критика «норманської теорії» російськими істориками.

5. Дворянсько-аристократична концепція викладу російської історії в працях М. М. Щербатова та М. М. Карамзіна, І. М. Болтіна.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Историография истории нового времени стран Европы и Америки. - М., 1990.

2. Шапиро А. А. Историография с древнейших времен по XVIII век. Курс лекций. – Л., 1982.

3. Черепнин Л. В. Отечественные историки XVIII–XIX вв. – М., 1984.

4. Ключевский В. О. Исторические портреты. Деятели исторической мысли. – М., 1991.

5. В. И. Астахов. Курс лекций по русской историографии (до конца XIX века). – М., 1965.

6. Татищев В. Н. История Российская с самых древнейших времен. – М.

7. Карамзин Н. М. История государства Российского: В 4-х книгах. – Ростов-на-Дону, 1989.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 2

Контрольна робота № 2

ТЕМА: Основні напрями розвитку російської історіографії в середині – другій половині XIX століття.

1. «Скептична» та «державна» школи в російській історіографії.

2. Слов'янофіли і західники, їх науково-літературна полеміка.

3. Відродження історії Російської держави в «Истории России с древнейших времён» С. М. Соловйова.

4. Історико-концептуальні засади «Курса русской истории» В. О. Ключевського.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Медушевский А. Н. Гегель и государственная школа русской историографии //Вопросы философии. – 1988. – № 3.

2. Киреева Р. А. «Скептическая школа» в русской историографической литературе дооктябрьского периода / В кн. Проблемы истории русского общественного движения и исторической науки. – М., 1981

3. Соловьев С. М. Избранные труды. Записки. – М., 1983.

4. Соловьев С. М. Сочинения: В 18 кн. – М., 1988–1995.

5. Соловьев С. М. История России с древнейших времён. – М., 1984.

6. Ключевский В. О. Сочинения в 8 т. – М., 1956 – 1959.

7. Ключевский В. О. Сочинения в 9 т. – М., 1987 – 1990.

8. Черепнин Л. В. Отечественные историки XVIII - XIX вв. – М., 1984.

9. Краснобаев Б. И. В. О. Ключевский о русской культуре XVIII – XIX веков // История СССР. – 1981. – № 5.

10. Эммонс Т. Ключевский и его учения // Вопросы истории. – 1990. – №10

11. Александров В. А. Василий Осипович Ключевский (1841–1911) // История СССР. – 1991. – № 5.

12. Шаханов А. Н. С. М. Соловьёв и В. О. Ключевский // Вопросы истории. – 2000. – № 3.

13. Рубинштейн Н. Л. Русская историография. – М., 1941.

14. Георгий Вернадский. Русская историография. – М., 1998.

(Захист рефератів)

Теми рефератів:

1. Зародження слов’янознавства як наукової дисципліни. Головні славістичні школи і періодичні славістичні видання.

2. П. І. Прейс та його внесок у розвиток славістичних досліджень.

3. Слов’янознавчі розвідки В. І. Григоровича.

4. Славістична спадщина О. М. Бодянського.

5. Роль І. І. Срєзнєвського у розвитку українського та російського слов’янознавства.

6. Славістична проблематика в науковій спадщині М. П. Погодіна й М. О. Максимовича. Наукова полеміка між ними.

7. Польське просвітництво. Праці польських істориків XVIII ст. (Ф. Лойко, Г. Коллонтай, С. Сташиць).

8. Історичні погляди А. Нарушевича та його послідовників.

9. Польська історіографія 20–60-х рр. XIX ст.

10. Краківська, Варшавська і Львівська історичні школи та їх внесок у розвиток польської історіографії XIX ст.

11. Перші болгарські будителі Паісій Хілендарський і Софроній Врочанський та їх роль у справі піднесення національної свідомості болгар і розвитку болгарської історіографії.

12. Марін Дрінов – основоположник нової болгарської історіографії.

13. Г.С.Раковський і Любєн Каравелов – представники революційно-демократичного напряму болгарської історіографії.

14. Формування чеської та словацької історіографії наприкінці XVIII – XIX ст.

15. Розвиток чеської і словацької історіографії на межі XIX – XX ст.

16. Історіографічна наука початку XX ст. у Болгарії.

17. Становлення та розвиток південнослов’янської історіографії XIX – XX ст.

ЛІТЕРАТУРА