Вибір одного з кількох альтернативних проектів здійснюється за критерієм max ЧПВi, за умови, що ЧПВi 0.

Якщо ЧПВ > 0 – цінність фірми збільшується, добробут акціонерів зростає;

Якщо ЧПВ 0 – цінність фірми зменшується, акціонери зазнають збитків. Проте, нагадаємо, неефективність проекту не є синонімом його збитковості. Від’ємна ЧПВ означає лише те, що вкладати гроші в даний проект менш вигідно, аніж в альтернативний, дохідність якого була взята нами в якості ставки дисконту r.

Особливий інтерес становить випадок, коли ЧПВ = 0 – цінність фірми не змінюється, проект знаходиться на межі між ефективним і неефективним. На практиці частіше за все такі проекти не реалізуються, пояснюючи, що при незначних коливаннях ринкової кон’юнктури чи якогось технічного параметру такий проект може легко перетворитися на неефективний. Проте деякі спеціалісти в галузі теорії інвестиційного аналізу знаходять багато аргументів на користь того, щоб реалізовувати такі проекти. Найбільш простим є наступне пояснення: у випадку реалізації такого проекту збільшаться обсяги виробництва, тобто фірма збільшиться у масштабах, що дає їй більшу стійкість на ринку і буде досягнуті наступні цілі: захоплення ринків збуту, освоєння нових технологій, тощо.

Показник ЧПВ загально визнаний як такий, що застосовується найчастіше через цілий ряд безумовних переваг.

Переваги ЧПВ:

1) дає оцінку приросту вартості чи цінності фірми;

2) володіє властивістю адитивності, тобто ЧПВ портфелю дорівнює ЧПВ проектів, що входять до його складу: ЧТВ(А+В) = ЧТВ (А) + ЧТВ (В);

3) враховує фактор часу;

4) дозволяє зробити правильний вибір не лише при оцінці єдиного проекту чи декількох незалежних, а і при порівнянні взаємовиключних проектів;

5) дозволяє зробити правильний вибір при аналізі проектів із нестандартними грошовими потоками (тобто такими, що змінюють знак більше одного раза).

Наряду з вказаними перевагами, можна виділити і ряд недоліків показника ЧТВ.

Недоліки ЧПВ:

1) ЧПВ не дає уявлення про відносну міру росту цінності фірми, тобто більше значення ЧПВ не завжди відповідає більш ефективному варіанту інвестування;

2) ЧПВ не дає уявлення про так званий «резерв безпеки проекту», тобто про те, наскільки небезпечні для проекту помилки у розрахунках;

3) багато аналітиків віддають перевагу роботі скоріш з відносними, аніж з абсолютними показниками;

4) показник ЧПВ неможна використовувати для ранжування за ступенем привабливості проектів, що мають різні значення початкових інвестицій або різні графіки їх освоєння;

5) складність прогнозування ставки дисконтування.

Рисунок 4.1 - Графічне відображення ЧПВ на фінансовому профілі.

Підкреслимо, що всі три профілі на рис. 5.1 відображають грошові потоки одного проекту але при різних ставках. При ставці 10% проект має позитивне значення ЧПВ і, отже, може бути рекомендований до реалізації. При ставці 20% ЧПВ проекту вже від’ємна, і проект має бути відкинутий. Це додатково ілюструє вищезазначену тезу про те, що неефективність проекту несинонімічна його збитковості: все залежить від альтернативної доходності. Якщо інвестор має лише дві альтернативи – аналізований реальний інвестиційний проект та фінансовий інструмент із доходністю 10% - то вигідніше вкласти гроші у реальний проект. Якщо ж з’являється третя альтернатива – фінансовий інструмент із доходністю 20% - то саме цей напрям вкладення коштів є найбільш вигідним.