Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Принципи компонування






Основою для компонування обладнання є:

- технологічна схема,

- специфікаційна таблиця обладнання,

- правила компонування,

- стандартні схеми промислових будівель,

- визначені площі допоміжних приміщень.

17.1.1. Правила вибору типу будівлі

Компонування починають з вибору типу будівлі, в якій буде розташовано обладнання. При цьому дотримуються таких основних правил:

- Якщо матеріальні потоки рухаються переважно в горизонтальних напрямах, то обирають одноповерхову будівлю, якщо у вертикальних (наприклад, потоки рідини, або твердої сировини, або напівфабрикатів рухаються самоплином) - багатопо­верхову.

- Якщо технологічний процес супроводжується виділенням великої кількості тепла, газів, шкідливих речовин, які в результаті аварії можуть потрапити в атмосферу приміщення, якщо не вимагають стерильності атмосфери, то обирають будівлю павільйонного типу з встановленням етажерок для закріплення обладнання.

- Якщо процес повинен перебігати в стерильних умовах, то всю будівлю або її частину огороджують і герметизують відомими методами, наприклад, облаштуванням у приміщеннях стерильних кімнат, тамбурів тощо.

Компонування обладнання може бути виконано графічно (розроблення поверхових планів, повздовжніх і поперечних розрізів) або об'ємним методом - створенням реальної або комп'ютерної просторової моделі цеху, що проектується.

Під час розроблення проекту компонування обладнання графічним методом плани його розташування викреслюють в масштабі 1: 100 або 1: 50. На плани наносять все без винятку обладнання, що встановлюється у цьому виробничому приміщенні, в тому числі резервні насоси. Кількість планів повинна відповідати кількості поверхів.

Апарати зображують у вигляді зовнішніх контурів. Наприклад, вертикальні циліндричні апарати зображають у вигляді кіл з осями та позначеннями люків і приводів. Розрізи потрібно виконувати так, щоб показати по можливості усі апарати, які встановлюють в цьому приміщенні.

17.1.2. Деякі правила компонування обладнання

1. Обладнання розташовують за принципом технологічного потоку зверху донизу і по горизонталі, уникаючи повернення і перехрещення потоків.

2. Велике і важке обладнання встановлюють на власних фундаментах, які опираються на грунт або закріплюються на етажерках, не з'єднаних жорстко з каркасом будівлі; це дає можливість реконструкції виробництва без руйнування будівлі в цілому.

3. Обладнання повинно бути розташовано так, щоб була можливість проведення ремонтів без великих робіт із демонтажу обладнання (наприклад, для ремонту ферментерів повинне бути залишене місце для розміщення поруч двигуна, розібраної мішалки тощо).

4. Сепаратори або центрифуги бажано розташовувати на 1-му поверсі на окремих фундаментах і відокремлювати від інших приміщень капітальними звуконепроникливими мурами на усю висоту приміщення.

5. Приміщення для ферментерів за їх кількості 20 і більше доцільно розділити на 2 ряди і між ними розташувати інокулятори; за меншої кількості ферментерів доцільно відокремити інокулятори в спеціальному приміщенні, бажано з торця ряду ферментерів.

6. У ферментаційному відділенні доцільно встановлювати суцільне перекриття на рівні 0.8 м нижче верхньої головки ферментера. Цей рівень регулюють або висотою фундаменту, або встановлюють суцільний робочий майданчик для обслуговування ферментерів.

7. Вентиляційне обладнання розташовують у торцях виробничих приміщень.

8. Великі сушарки розпилювального або пневматичного типу бажано розташо­вувати на відкритих майданчиках, оскільки вони є особливо вибухонебезпечним обладнанням.

9. У приміщенні необхідно передбачати не менше двох виходів, розташованих у протилежних кінцях.

10. Забороняється захаращувати обладнанням віконні прорізи.

11. У разі встановлення технологічного обладнання зовні будівлі рекомендується його розташовувати по торцях будівлі або навпроти глухих стін. Якщо це неможливо, то відстань між зовнішнім обладнанням та вікнами повинна бути не менше 12 м.

12. У розривах між зовнішньою етажеркою і будівлею можна розташовувати лише трубопровідну естакаду.

13. Бажано окремі апарати, в яких використовують природний газ або гас, винести з приміщення. Якщо апарат ставлять навпроти вікна, то для будівель категорій А, Б, В ця відстань повинна бути більше 4 метрів, а для будівель Г, Д - більше 10 м.

14. Виробнича площа відкритої установки, що стоїть окремо, висотою до 30 м не повинна перевищувати 5200 м2, а за висоти ЗО м і більше - не повинна перевищувати 3000 м2. Якщо потрібна більша площа, то установку ділять на секції з відстанню між секціями не менше 15 м. Ширина зовнішніх установок висотою до 18 м не повинна перевищувати 42 м, а висотою більше 18 м - 46 м.

15. Технологічне обладнання із сильними кислотами та лугами розташовують у піддонах з бортом не менше 15 см.

16. Забороняється розташування обладнання з пожежо- і вибухонебезпечними, а також агресивними і токсичними речовинами, над і під допоміжними приміщеннями.

17. Стерильні приміщення відокремлюють глухою стінкою по всій висоті. В них дозволяється прохід тільки через тамбур, споряджений засобами для зберігання стерильності, наприклад, встановленням устаткування для створення підвищеного тиску стерильного повітря в тамбурі.

Проходи

1. Відстань від повздовжніх стін до апаратів реакторного типу повинна бути не менше 2 м або 1, 2... 1, 5 діаметра найбільшого з апаратів.

2. Ширина основних проходів в місцях, де постійно працюють - не менше 2 метрів.

3. Проходи між апаратами, а також між ними і стіною, повинні бути не менше 1 метра.

4. Прохід між апаратами, які потребують постійного обслуговування, -1, 5 метра.

5. Проходи для огляду і регулювання приладів, між рядами насосів - не менше 0, 8 метра.

6. Проходи між компресорами - не менше 1, 5 метра.

7. Проходи біля віконних прорізів - не менше 1 метра.

8. Потрібно передбачати вільні місця для розбирання і чищення обладнання (наприклад, сепараторів, ультрафільтрів тощо).

9. Центральні або основні проходи проектують прямими і вільними для людей і транспорту.

17.1.3. Стандартні схеми промислових будівель

Сучасні підприємства будують, використовуючи стандартні схеми будівель каркасного типу, тобто будівель, основними елементами, на які припадає навантаження і самої споруди, і обладнання, в якій воно розташовано, є колони.

Розрізняють одно- та багатоповерхові будівлі, які суттєво відрізняються одна від одної. На рис. 17.1, показано схеми стандартних одноповерхових будівель без кранів, які найчастіше використовують в проектах хімічних та мікробіологічних виробництв. Формула цих схем - БМ-L-Н, де L- довжина прогону, Н - висота будівлі. Крок колон - 6 (частіше) або 12 м. В табл. 17.1 подано найчастіше використовувані значення цієї формули.

 

 

Поширеність вказаних схем не виключає застосування будівель з меншими прогонами (12 або 6 метрів) і висотами (4, 8, 4, 2, 3, 6 метрів).

Якщо виробництво передбачає пересування по цеху важких вантажів як під час експлуатації, так і під час ремонтних робіт, то доцільно передбачати у приміщення встановлення під стелею пересувних кранів або кран-балок.

Обладнання розташовують також на етажерках як зовні, так і усередині виробничих будівель павільйонного типу (рис. 17.2).

 

17.1.4. Визначення площ допоміжних приміщень

Якщо виробничі площі визначають під час компонування, то допоміжні повинні бути визначені попередньо.

До виробничих площ належать площі, на яких відбувається безпосередньо виробничий процес, зокрема:

- площі, зайняті виробничим обладнанням;

- площі проходів та проїздів;

- місця для розміщення матеріалів та виробів (сировинні склади та склади готової продукції);

- проміжні склади (наприклад, запаси сировини безпосередньо біля обладнання),

- інструментальні комори,

- лабораторії хімічного та мікробіологічного контролю,

- площі, зайняті цеховим транспортом,

- щитові (операторні).

Допоміжною площею називають площу, зайняту під'їздними шляхами, контор­ськими приміщеннями, трансформаторними, ремонтними майстернями, побутовими приміщеннями, тобто приміщеннями для обслуговування працівників.

Будівлі побутових приміщень розташовують у вигляді вставок у виробничі будівлі або прибудов до них, а також у вигляді окремих будівель, які мають переходи у виробничі зони.

Якщо площа побутових приміщень перевищує 300 м2, то висота побутових приміщень повинна бути 3, 3 м. Якщо площа менше, то висота повинна бути 3 м.

Їдальні, медпункт, нецехові офіси, зал нарад тощо проектують в окремій будівлі.

В усіх випадках склад побутових приміщень є такими:

- гардеробні,

- душові,

- туалетні кімнати,

- вмивальні,

- кімнати для куріння,

- приміщення для відпочинку в робочий час,

- респіраторні приміщення,

- приміщення для прання, хімчистки.

Крім того, для виробництв зі стерильними умовами роботи передбачаються манікюрні кімнати. У побутових приміщеннях потрібно передбачати також пристрої для питного водопостачання.

Для визначення вказаних площ потрібно знати максимальну кількість працівників в одній зміні.

Приблизний список посад для роботи по змінах:

- Начальник зміни.

- Оператори блоків (кількість їх визначається складністю блоків та їх кількістю).

- Комірник.

- Лаборант-хімік.

- Черговий механік.

Залежно від типу організації роботи змін може бути 3 (підприємство працює лише

в робочі дні і закривається на вихідні), 4 (підприємство працює без зупинки на вихідні, при цьому три зміни працюють по 8 годин зранку, після обіду та вночі, четверта - вихідна), 5 (підприємство працює без зупинки на вихідні, при цьому 4 зміни працюють по 6 годин, п'ята-вихідна). Останній варіант застосовують для виробництв з особливо шкідливими умовами виробництва.

Адміністративний та додатковий склад працівників, які виходять тільки вдень:

- Начальник цеху.

- Технолог цеху.

- Начальник служби КВП.

- Начальник лабораторії.

- Начальник ремонтно-механічної служби цеху.

- Лаборанти.

- Слюсарі.

- Регулювальники-ремонтники КВП.

- Прибиральниці.

Норми проектування гардеробних

У кожного працівників на виробництвах груп III та IV повинні бути окремі гардеробні комірки, тому для розрахунку беруть спискову кількість працівників, в тому числі тих, хто знаходиться у відпустці. На кожного працівника виділяють дві шафи: для повсякденного та спеціального одягу (ширина шафи 25, 33 або 40 см).

Норми проектування душових сіток

До уваги беруть найбільшу наявну кількість працівників, що працюють в зміні (денна). Для III та IV груп виробництв одна сітка припадає на:

Група виробництва Чоловіки Жінки
III в    
III б, IV б, в    
IV а    

Норми проектування туалетних кімнат

Туалети, що розташовані в багатоповерхових будівлях, повинні бути на кожному поверсі, але при кількості працівників на двох суміжних поверхах не більше ЗО можливий устрій туалетної кімнати на одному з поверхів; при 10 працівників - можливий устрій одного туалету на 3 поверхи.

Норми проектування умивалень

Розрахункова кількість працівників на 1 кран: ІУв - 7; Шб, IV а, ІУб - 10; ІІІв - 20.

Умивальні розташовують суміжно з гардеробними спецодягу, загальними гардеробними або безпосередньо в гардеробних. До 40% розрахованої кількості умивальників треба розташовувати поблизу робочих місць, в туалетах або тамбурах.

Норми проектування ванн для миття ніг

Ніжні ванни розташовують у переддушових, у вмивальнях або гардеробних з розрахунку 1 ванна на 50 чоловіків або 40 жінок.

Норми проектування кімнат для куріння

Кімнати для куріння передбачаються в усіх випадках, коли у виробничих приміщеннях куріння на робочих місцях заборонено або об'єм виробничого приміщення на одного працівника менше ніж 50 м3. їх площу розраховують з норми 0, 03 м2 на чоловіка і 0, 01 м2 на одну жінку, але не менше 9 м2.

Норми проектування кімнат для відпочинку

Площу приміщення для відпочинку в робочий час слід визначати з розрахунку 0, 2 м2 на одного працівника в найбільш численній зміні, а при важких роботах - 0, 3 м2, але не менше 18 м2.

17.1.5. Техніка компонування

На міліметровий аркуш паперу довільно наносять сітку колон в плані в масштабі 1: 20, 1: 50, 1: 100, 1: 200 або 1: 400 (іноді для фрагментів плану обирають масштаб 1: 5 та 1: 10). Одночасно викреслюють довільну сітку колон повздовжнього та поперечного розрізів тому ж масштабі (рис.17.3а)

План – переріз будівлі горизонтальною площиною, яка обов'язково проходить в межах віконних та дверних прорізів. Розріз – переріз будівлі вертикальною площиною. Відповідно розрізняють повздовжній і поперечний розрізи. Де б не проходив повздовжній розріз, дах завжди перерізається посередині (по «верхівці»).

У відповідному масштабі і згідно з правилами компонування та техніки безпеки на плані та розрізах наносять контури обладнання (рис. 17.3 б)1. Завдяки примірюванню визначають основні параметри будівлі, в якій буде розташоване основне технологічне обладнання: довжину, крок колон, величину прогонів, кількість поверхів, висоту поверхів тощо. До знайденого виду будівлі (або будівель) додають необхідні складські приміщення, щитову, лабораторії та інші основні приміщення, а потім – допоміжні (рис.17.3 в).

У показаному на рис. 17.3 спрощеному прикладі попереднього компонування виявлено, що виробнича будівля складається з

1. одноповерхової будівлі для основного обладнання,

2. двоповерхової будівлі для основного обладнання,

3. одноповерхової будівлі для допоміжних приміщень.

17.2. Конструктивні елементи промислових будівель і ОСНОВНІ будівельні рішення

Сьогодні індустріальне будівництво ведуть з використанням типових уніфікованих будівельних конструкцій і деталей. Уніфікацію здійснюють на основі модульної координації розмірів у будівництві (МКРБ)2. За основний модуль М прийнятий розмір 100 мм. Укрупнені модулі: 6000, 3000, 1500, 1200, 600, 300 мм; дробові модулі, 50, 20, 10, 5, 2, 1 мм (наприклад, ЗМ, 60М, або 1/2М, 1/10М).

Основними параметрами, що забезпечують уніфікацію проектних рішень і типізацію конструктивних елементів будівлі, є прогін, крок колон і висота будівлі (поверху).

Прогін-відстань між осями колой у напрямку, що відповідає прогону основної ^конструкції покриття (балки, ферми). У більшості випадків прогони одноповерхових будівель мають 12, 18, 24 м і т. д. (через 6 м).

Крок колон - відстань між осями у напрямку, що відповідає осі основної, несучої конструкції покриття, і здебільшого дорівнює 6 1 12 м.

 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.