Радіохвилі, сигнали з широкосмуговим спектром.

Радіоканали наземного і супутникового зв'язку утворюються за допомогою передавача і приймача радіохвиль. Радіоканали відрізняються як по частотних діапазонах, так і по дальності каналу. Діапазони коротких, середніх і довгих хвиль (KХ, CХ і ДХ), використовують амплітудну модуляцію (AM) сигналу, забезпечують телекомунікацію, але при невисокій швидкості передачі даних. Швидкіснішими є канали частотної модуляції (FM), що працюють на діапазонах ультракоротких хвиль (УКХ), а також в діапазонах надвисоких частот (НВЧ). У діапазоні НВЧ (понад 4 Ггц) сигнали вже не відбиваються іоносферою Землі, і для стійкого зв'язку потрібна наявність прямої видимості між передавачем і приймачем. Тому такі частоти використовують або супутникові канали, або радіорелейні канали, де ця умова виконується.

Організація радіоканалу здійснюється в діапазонах частот близько 900МГц, 2.4 ГГц і 5.7 ГГц.

Широкосмуговий (spread spectrum) сигнал займає значно ширший частотний діапазон, ніж сигнал звичайної передачі. Для розширення спектру використовуються дві основні технології використання псевдовипадкового (шумоподібного) кодування сигналу. Обидві технології покладені в основу безпровідних мереж стандарту 802.11 (детальніше у розділі 17).

При використанні мініатюрних ненапрямлених антен можлива передача даних на декілька десятків метрів (30-50 м). Максимальна дальність зв'язку при роботі зі всенапрямленою антеною досягає 8 км. Напрямлені антени дозволяють збільшити дальність зв'язку до 10 км., а з використанням підсилювачів – до 50 км. Найбільш поширене в даний час устаткування 802.11n забезпечує пропускну спроможність до 300 Мбіт/с.

Розширення спектру частот дозволяє зменшити потужність джерела сигналів (типове значення вихідної потужності – 30...100 мВт). Радіосигналу з розподіленим спектром притаманна висока стійкість до перешкод і надійність, він здатний проникати крізь будівлі і інші споруди, що забезпечує відносно велику дальність зв'язку (для безпровідних середовищ).

1.9 Стільниковий зв'язок

Стільниковий зв'язок заснований на застосуванні кабельних і безпровідних каналів. Базова структура мережі створюється на основі високошвидкісних кабельних каналів зв'язку, а підключення абонентів проводиться по радіоканалах, що дозволяє забезпечити їх мобільність.

Системи стільникового зв'язку будуються у вигляді сукупностей комірок-сот (cell), що покривають обслуговувану територію. В центрі кожної комірки розташовується базова станція (БС), з якою (по радіоканалах) зв'язуються всі абоненти, що знаходяться в межах даної комірки. На базовій станції розташовані приймальна і передавальна антени (часто використовується пара приймальних антен), декілька приймачів і передавачів (частот, що працюють на різних піддіапазонах, в межах виділеної даної БС смузі частот), контролер і блок сполучення з лінією зв'язку. Якщо абонент переміщується в іншу комірку, його починає обслуговувати інша БС. Всі БС пов'язані з центром комутації, у якого є підключення до звичайної міської телефонної мережі. Якщо мережа достатньо велика, то в ній може бути присутніми декілька зв'язаних між собою центрів комутації.

Основним принципом стільникового зв'язку є принцип повторного використання частот (frequency reuse), що дозволяє необмежено нарощувати ємкість системи (реальне обмеження – потужність центру комутації). Суть його в наступному. У поряд розташованих комірках використовуються різні смуги частот, що дозволяє сусіднім БС не конкурувати за загальну смугу, а абонентському устаткуванню легко вибирати найближчу до нього БС (по сигналу максимальної потужності). В той же час, одну і ту ж смугу можна використовувати в несуміжних комірках. Групу комірок, в якій кожен частотний діапазон використовується тільки однією коміркою, називають кластером. В результаті, для мережі довільного розміру, виявляється достатньою наявність трьох непересічних частотних діапазонів, тобто мережа може бути розбита на 3-елементні кластери.

Середовищем передачі інформації називаються ті лінії зв'язку (або канали зв'язку), по яких виробляється обмін інформацією між комп'ютерами. У переважній більшості комп'ютерних мереж (особливо локальних) використовуються провідні або кабельні канали зв'язку, хоча існують і бездротові мережі, які зараз знаходять усе більше широке застосування, особливо в портативних комп'ютерах.

Інформація в локальних мережах найчастіше передається в послідовному коді, тобто біт за бітом. Така передача повільніше й складніше, ніж при використанні паралельного коду. Однак треба враховувати те, що при більше швидкій паралельній передачі (по декількох кабелях одночасно) збільшується кількість сполучних кабелів у число раз, рівне кількості розрядів паралельного коду (наприклад, в 8 разів при 8-розрядному коді). Це зовсім не дріб'язок, як може здатися на перший погляд. При значних відстанях між абонентами мережі вартість кабелю цілком порівнянна з вартістю комп'ютерів і навіть може перевершувати її. До того ж прокласти один кабель (рідше два різнонаправлених) набагато простіше, ніж 8, 16 або 32. Значно дешевше обійдеться також пошук ушкоджень і ремонт кабелю.

Але це ще не все. Передача на більші відстані при будь-якому типі кабелю вимагає складної передавальної й прийомної апаратури, тому що при цьому необхідно формувати потужний сигнал на передавальному кінці й детектувати слабкий сигнал на прийомному кінці. При послідовній передачі для цього потрібно всього один передавач і один приймач. При паралельній же кількість необхідних передавачів і приймачів зростає пропорційно розрядності використовуваного паралельного коду. У зв'язку із цим, навіть якщо розробляється мережа незначної довжини (порядку десятка метрів) найчастіше вибирають послідовну передачу.

До того ж при паралельній передачі надзвичайно важливо, щоб довжини окремих кабелів були точно рівні один одному. Інакше в результаті проходження по кабелях різної довжини між сигналами на прийомному кінці утвориться часове зрушення, що може привести до збоїв у роботі або навіть до повної непрацездатності мережі. Наприклад, при швидкості передачі 100 Мбіт/с і тривалості біта 10 нс це часове зрушення не повиненно перевищувати 5-10 нс. Таку величину зрушення дає різниця в довжинах кабелів в 1-2 метри. При довжині кабелю 1000 метрів це становить 0, 1-0, 2%.

Треба відзначити, що в деяких високошвидкісних локальних мережах все-таки використовують паралельну передачу по 2—4 кабелям, що дозволяє при заданій швидкості передачі застосовувати більше дешеві кабелі з меншою смугою пропускання. Але припустима довжина кабелів при цьому не перевищує сотні метрів. Прикладом може служити сегмент 100 Base - T 4 мережі Fast Ethernet.

Промисловістю випускається величезна кількість типів кабелів, наприклад, тільки одна найбільша кабельна компанія Belden пропонує більше 2000 їхніх найменувань.

Всі кабелі можна розділити на три великі групи:

· електричні (мідні) кабелі на основі кручених пар проводів (twisted pair), які діляться на екрановані (shielded twisted pair, STP) і неекрановані (unshielded twisted pair, UTP);

· електричні (мідні) коаксіальні кабелі (coaxial cable);

· оптоволоконні кабелі (fibre optic).

Кожний тип кабелю має свої переваги й недоліки, так що при виборі треба враховувати як особливості розв'язуваного завдання, так і особливості конкретної мережі, у тому числі й використовуваній топології.

Можна виділити наступні основні параметри кабелів, принципово важливі для використання в локальних мережах:

– Смуга пропускання кабелю (частотний діапазон сигналів, що пропускаються кабелем) і загасання сигналу в кабелі. Два цих параметри тісно зв'язані між собою, тому що з ростом частоти сигналу росте загасання сигналу. Треба вибирати кабель, що на заданій частоті сигналу має прийнятне загасання. Або ж треба вибирати частоту сигналу, на якій загасання ще прийнятно. Загасання виміряється в децибелах і пропорційно довжині кабелю.

– Перешкодозахищеність кабелю й забезпечувана їм таємність передачі інформації. Ці два взаємозалежних параметри показують, як кабель взаємодіє з навколишнім середовищем, тобто, як він реагує на зовнішні перешкоди, і наскільки просто прослухати інформацію, передану по кабелі.

– Швидкість поширення сигналу по кабелі або, зворотний параметр – затримка сигналу на метр довжини кабелю. Цей параметр має принципове значення при виборі довжини мережі. Типові величини швидкості поширення сигналу - від 0, 6 до 0, 8 від швидкості поширення світла у вакуумі. Відповідно типові величини затримок - від 4 до 5 нс/м.

– Для електричних кабелів дуже важлива величина хвильового опору кабелю. Хвильовий опір важливо враховувати при узгодженні кабелю для запобігання відбиття сигналу від кінців кабелю. Хвильовий опір залежить від форми й взаєморозташування провідників, від технології виготовлення й матеріалу діелектрика кабелю. Типові значення хвильового опору - від 50 до 150 Ом.

2 АНАЛІЗ ТА ШЛЯХИ РОЗВЯЗУВАННЯ ПРОБЛЕМИ

2.1Вибір траси Вінниця – Луганськ.

2.1.1 Коротка характеристика кінцевих пунктів і варіантів траси

Проектування і будівництво будь-якого об'єкту вимагає знання клімату на ділянці будівництва, категорії грунту, ступеня перехрестя місцевості, наявності водойм, озер і т.п. Крім того, необхідно знати ступінь розвитку кінцевих пунктів: населення, промисловість, їх перспективу розвитку.

Вінниця — місто обласного значення, адміністративний центр Вінницької області України. Перша згадка про місто була в 1355 р. Саме ж місто засноване з 1795 р. Вінниця знаходиться приблизно в 199 кілометрах (фізично, по автодорозі — 258 км., по ж/д — 221 км.) на північний захід від м. Київ. Місто розташоване на берегах річки Південний Буг. Через місто протікають також невеликі річки Тяжилівка, Вінничка та Вишня.

Вінниця займає площу – 79, 94 квадратних кілометра. Кількість населення, станом на 1 березня 2013 рік, налічує – 815 921 чоловік. Телефонний код - +380 432, поштовий індекс – 21000. Тип клімату - помірно-континентальний. В місті діє багато шкіл, ліцеїв інтернатів та вузів. Міський транспорт включає тролейбусне сполучення, автотранспорт та залізничний транспорт, а також трамвайне сполучення.

Луганськ - обласне місто на сході України, адміністративний центр Луганської області. Відстань до столиці України Києва по прямій складає 672 км, по автодорогах - 843 км, по залізниці - 811 км. Чисельність населення, станом на 1 січня 2014 рік, складає – 424 113 чол., площа міста Луганськ рівна - 286 км². По населенню і площі Луганськ входить до числа 11 найбільших міст України. Місто розташоване в місці злиття річки Луги́ ні з річкою Вільховою. Луганськ заснований в 1795 р., двічі перейменовувався у Ворошиловград і двічі назад. Тип клімату - помірно- континентальний.Телефонний код - +380 642, поштовий індекс - 91000.

2.1.2 Опис варіантів траси

Для зниження витрат на доставку кабелю, монтажників до місця будівництва, а також для зручності і економічнішого обслуговування надалі, прийнято прокладати кабель уздовж автомобільних або залізничних шляхів.

На підставі вивчення географічної карти намічаємо можливі варіанти траси і вибираємо найбільш доцільний і економічний (тобто такий, котрий припускає найменший обсяг робіт, найменший обсяг витрат і можливість застосування механізмів прокладання оптичного кабелю). У заміській зоні ВОЛЗ необхідно прокладати уздовж автомобільних доріг, у силу зручності подальшого обслуговування ЛЗ. Переходи через ріки повинні розміщатися на відстані не менш 1000 м від залізничних мостів і мостів магістральних шосейних доріг, на відстані не менш 200 м нижче за течією від мостів шосейних і ґрунтових доріг місцевого значення. Трасу ВОЛЗ| вибиратимемо вздовж | автомобільних доріг. Таке вирішення пов’язане із зручністю будівництва лінії, окрім того здійснюється транзит через великі населені пункти.

При існуючій структурі шляхів між крайовими пунктами Вінниця -Луганськможливі два варіанти проходження траси кабелю.

Для вибору оптимальної траси прокладання кабелю було розглянуто два можливих варіанти проходження траси кабелю. Зрівняння цих варіантів наведено в табл. 2.1 і приведено на рис. 2.1.

Таблиця 2.1 - Загальна характеристика варіантів траси ВОЛЗ

В першому варіанті ВОЛЗ прокладається через наступні населені пункті: Вінниця – Немирів – Гайсин – Умань – Новоархангельськ – Смоліне – Кіровоград – Олександрія – П'ятихатки – Кринички – Дніпропетровськ – Павлоград –Петропавлівка – Добропілля – Костянтинівка – Первомайськ – Луганськ. В цьому випадку траса перетинає 35 автодоріг, 21 залізничний шлях, 41 водна перешкода і її довжина дорівнює 918 км.

Другий варіант припускає прокладку ОК через такі міста та населені пункти: Вінниця – Калинівка – Бердичів – Житомир – Коростишів – Київ – Бориспіль – Березань – Пирятин – Лубни – Хорол – Полтава – Валки – Люботин – Харків – Чугуїв – Ізюм - Слов`янськ – Артемівськ – Дебальцеве – Алчевськ – Луганськ. Довжина траси іншого варіанта дорівнює 1070 км, перетинає 53 автодороги, 25 залізничних шляхів, 47 водних перешкод.

Велику частину витрат при прокладанні траси магістралі складає вартість ВОК і його прокладання, до цього ж у першому варіанті менше переходів через

комунікації, тому з економічної точки зору цей варіант більш вигідний. Тому ми обираємо перший варіант траси.

ВОЛЗ, яка проектується в Вінниці, Умані, Кіровограді, Олександрії, Дніпропетровську, Костянтинівці, Артемівську, Первомайську, Луганську проходить у телефонній каналізації. Між цими населеними пунктами оптичний кабель (ОК) прокладається кабелеукладачем, безпосередньо в ґрунт. Прокладання волоконно-оптичної лінії зв’язку (ВОЛЗ) виконують уздовж шосейних шляхів, що полегшує транспортування необхідних матеріалів і обладнання ВОЛЗ. На даній трасі магістралі також дуже сприятливий рельєф місцевості для прокладки ОК. У більшості випадків прокладка кабелю в ґрунт проводиться кабелеукладачем, а в місцях, де це неможливо, копають вручну, або використовують трактор „ЕТЦ”, для риття траншей.

Необхідна кількість ОК, для будівництва визначається з урахуванням встановлених норм [4], а саме:

– на підземний ОК, який проложений в грунт-2, 4%;

– на ОК всіх типів для прокладки їх в телефонну каналізацію ГТС-2, 4%;

– на підводний ОК, який прокладено без заглиблення у дно річки або водойоми-14%.

Довжина траси проектованої лінії зв'язку Вінниця-Луганськ дорівнює 918 км. Довжина траси в міській кабельній каналізації складає 76 км.

Необхідна довжина кабелю для прокладки в ґрунт та для прокладки в кабельній каналізації міста складе 918 1, 024=940, 032 км при нормі запасу 2, 4%. Запас на прокладку кабелю через ріки складає 14%. Звідси довжина кабелю складе 5, 4 1, 14=6, 15 км.

Загальна довжина необхідного кабелю L _каб складає:

L _ОКЛБг=940, 032+6, 15=946, 182км

Таблиця 2.2 - Загальна характеристика варіантів траси ВОЛЗ