Характеристика діяльнісного й результативного підходів до управління

На сучасному етапі широко використовують усі чотири підходи до визначення критерію ефективності.

Ефективність підприємства, в т. ч. туристичного, у доринковий період розглядалася в двох аспектах: як макроекономічна категорія (в політекономії) та як розрахункова одиниця, яка складається з множини показників (у плановій та бухгалтерській звітності підприємств (галузей)).

На сучасному етапі організаційне управління вступає у фазу переходу від командно-контрольної до інформаційної організації. При цьому відбувається зменшення рівнів управління (щонайменше в два рази), скорочення кількості менеджерів, перехід від діяльнісного підходу до управління до результативного.

При цьому змінюється філософія та практика у правлінської діяльності в туризмі. Нині все важливішою стає концентрація ділової та професійної активності на якості послуг і задоволенні потреб клієнта. Політика боротьби за клієнта і задоволення його запитів дає бізнесу найкращі гарантії виживання і розвитку за сучасних ринкових умов.

Загальновизнаним є той факт, що клієнт, який купує запропонований продукт і в процесі його споживання отримує послуги, котрі відповідають його очікуванням, буде задоволений. Отже, у такого туриста сформується позитивне ставлення до компанії, яка забезпечила йому комфортний відпочинок. Зрештою його схвальні відгуки сприятимуть зміцненню репутації туристичного підприємства, яке доклало зусиль до здійснення його бажань. Більше того, клієнт швидше за все знову звернеться до цієї фірми, коли наступного разу збереться відпочивати. Також, якщо він відчує якісь незначні проблеми, то не буде дратуватися та й його ставлення до ціни продукту будуть базуватися на стійкому враженні про високу якість продукту, притаманну роботі компанії.

Тривалий час туристичні підприємства здебільшого зосереджувалися на тому, щоб задовольняти відносно стійкі запити певної групи клієнтів. У такому разі їх головним орієнтиром був продукт, з яким вони виходили на ринок. Л його якість, як і якість туристичних послуг, визначалася потребами попиту за наявних можливостей формування пропозиції. Філософія і практика діяльності туроператорів і агентів ґрунтувалися на концепції орієнтації на якість продукту, процедурі доведення його до клієнта або продажу.

Сучасні концепції менеджменту туристичного виробництва наголошують на суттєвості орієнтації на клієнта і звертають увагу на проблеми якості продукту, оцінка якої має враховувати значну нестабільність запитів, потреб і поведінки клієнтів.

За таких умов відстеження ситуації на ринку більшою мірою має на меті пошук шляхів найбільш оптимальної адаптації туристичних продукту і послуг до запитів клієнтів, аніж намагання урізноманітнити асортимент пропонованих товарів. І хоч одне абсолютно не скасовує інше, конкуренція між компаніями туристичного ринку сьогодні стимулює до пошуку постійного поліпшення співвідношення якості і ціпи.