Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Громадянське суспільство: структура, поняття, основні ознаки
|
|
Під громадянським суспільством розуміють все те в суспільстві, що не є державою і
державним. Громадянське суспільство — це сфера недержавних суспільних інститутів і відносин.
Головним діючим суб'єктом громадянського суспільства є суверенна особистість, яка
вільно ставить цілі своєї діяльності й визначає способи їхнього досягнення.
Громадянське суспільство можна розглядати як суспільство, у якому існують розвинені економічні, культурні, правові, політичні відносини між складаючими його індивідами, які не опосередковані державою. Крім того, громадянське суспільство деполітизоване й не залежить від політичної системи й державної політики. Кожен член громадянського суспільства є, насамперед, суб'єктом права, а тільки потім – громадянином держави.
Сформоване громадянське суспільство не терпить насильства з боку держави. Воно існує в рамках свободи громадських інтересів. У ньому здійснюється соціальна саморегуляція..
Громадянське суспільство має таку самуструктуру, як і суспільство в цілому, їїскладають багатоманітні суспільні відносини — економічні, соціальні, політичні, соціокультурні тощо та їх суб'єкти, за винятком держави.
Економічною основою, є недержавна власність на засоби виробництва. Вона може існувати в індивідуальній (індивіди та домашні госпорадрства) і колективній формах (акціонерні товариства, громадські об’єднання).
Соціальну структуру громадянського суспільства складають різноманітні соціальні спільності. Особливість громадянського суспільства полягає в наявності у ньому класів власників засобів виробництва, економічною основою існування яких є недержавна, передусім приватна, власність.
Первинний соціальний осередок громадянського суспільства — сім'я.
Елементами політичної структури громадянського суспільства виступають недержавні політичні інститути, основними з яких є політичні партії, громадські організації і
суспільні рухи, органи місцевого самоврядування, засоби масової інформації.
Структуру духовної сфери громадянського суспільства складають соціокультурні відносини, а її елементами є школа, церква, різноманітні культурно-мистецькі заклади — тією мірою, якою вони виступають як недержавні утворення.
11.Сучасні концепції громадянського суспільства.
Умовно можна виділити чотири групи підходів за критерієм «співвідношення держави, громадянського суспільства і особистості».
Перша група теорій, які визнають домінування держави над громадянським суспільством, відводячи останньому допоміжну роль у суспільно-політичних процесах. Інтереси особистості тут є предметом спільної турботи громадянського суспільства і держави.
Друга група концепцій ґрунтується на тому, що громадянське суспільство виступає посередником у взаємовідносинах особи і держави, де громадянське суспільство є самостійним утворенням, базується на приватних інтересах, і відмінно від держави.
Третя група моделей ставить у главу кута протистояння між державою і громадянським суспільством, де громадянське суспільство захищає і представляє інтереси і права особи від державного посягання.
Остання частина концепцій виводить громадянське суспільство на наддержавний і світовий рівень, роблячи його суб'єктом міжнародної політики.
Можна умовно виділити дві концепції: теорія світового громадянського суспільства і теорія транснаціональних мереж громадянського суспільства.
Перша теорія акцентує увагу на тому, що громадянське суспільство сформувати в одній країні неможливо. Найважливішою функцією світового громадянського суспільства називають боротьбу з ризиками, економічними та соціальними викликами глобалізації. Саме діалог з громадянським суспільством забезпечить збереження впливу держави як інституту і допоможе його демократизації.
Друга концепція розглядає діяльність транснаціональних некомерційних організацій громадянського суспільства, які взаємодіючи з національними громадськими асоціаціями, надаючи їм допомогу того або іншого характеру, що роблять вплив на політику країн з недемократичними режимами в цілях її гуманізації і т. п.
З даних позицій можна розглянути функціонування громадянського суспільства в нових умовах і на новому наднаціональному рівні, який дає йому можливість більше впливати на державу з метою захисту особистісних та суспільних інтересів.
|
|