Gratitude (thanks).

Thank you (very much, so much, ever so much) – Спасибі.

Many thanks (Thanks. Thanks so much. Thanks a lot. My sincere thanks). - Велике спасибі.

Thank you (thanks) very much indeed. – Дуже Вам вдячний.

Thank you a thousand times.(A thousand thanks) – тисячу раз Вам вдячний.

I don’t know how to than you. – Не знаю як і дякувати Вам.

I thank you from the bottom of my heart. – Дякую Вам від всієї душі.

I got it thanks to you. – Я дістав це завдяки Вам.

(I’m very) much obliged (to you). – Я (Вам) дуже вдячний.

So very obliging of you. – Дуже люб‘язно з Вашого боку.

I’m (very, terribly) grate­ful (to you) – Я надзвичайно вдячний.

Oh, my deep gratitude. –Я глибоко (Вам) вдячний.

I can assure you, I’m most grateful (to you) - Запевняю Вас, що я дуже (Вам) вдячний.

I have no words to express my (deep) gratitude – Не знаходжу слів, щоб виразити свою вдячність.

I’m greatly indebted to you for – Я зобов‘язаний Вам за...

How kind (good) of you! (It’s very kind of you!) – Як люб‘язно з Вашого боку.

It’s most thoughtful (of you). – Ви дуже уважні.

Little thanks to you. – Ви не заслуговуєте на вдячність.

Your kindness is lost upon him. – Він не цінує Вашої доброти.

Thank you for nothing. – Дякую і на тому.

Don’t try to thank me. – Не варто дякувати.

(Oh) that’s О. К

(О), все в порядку.

That’s all right.

Not at all. – Нічого, не потрібно.

Don’t mention it – Не варто.

It’s a pleasure – Із задоволенням.

The pleasure is mine. – Мені було дуже приємно.
It’s nothing. (That’s nothing) – Це дрібниці.
Apology.

(I’m) sorry. – Вибачте (Винен).

(I’m) so sorry. – Мені так жалко.

(I’m really) awfully sorry. – (Я дійсно) дуже шкодую.

Sorry to trouble you. – Вибачте, що турбую Вас.

I shall not trouble you any longer. – Я не маю права Вас більше турбувати.

I beg your pardon.(Beg pardon. Pardon me). – Вибачте.

Ten thousand pardons. – Тисяча вибачень.

Excuse me! – Винний.(Вибачте!)

Excuse me, if you please. – Вибачте мені, прошу Вас.

I hope you will excuse me. (I hope you will forgive me). – Сподіваюсь, що мені вибачили.

I hope you don’t mind. – Сподіваюсь Ви не заперечуєте.

I must apologize. – Я повинен вибачитися.

Apologize for me, please. (Make my excuse to them). – Вибачтесь за мене, будьте ласкаві.

Excuse my back. – Вибачте, що сиджу до Вас спиною.

Excuse my gloves. – Вибачте, що я у рукавичках.

Excuse my changing the subject. – Вибачте, що змінюю тему розмови.

Do excuse me. It has slipped my memory that I had pro­mised you to... – Вибачте. Я забув, що обіцяв Вам...

You have not understood me rightly. – Ви мене не так зрозуміли.

Are you offended? – Ви образилися?

No offense (was meant). My only excuse is, that...- Я не хотів Вас образити.

It was most thoughtless of me. – Я було зовсім необдумано з мого боку.

It was (really) quite unin­tentional. – Це було зовсім випадково.

It’s all right (О. К.). (That’s all right). – Будь ласка. (Нічого. Це не має значення).

Not at all. – Нітрохи.

(It) doesn’t matter. (Never mind). – Нітрохи (Не важливо).

It’s not worth speaking. – Не варто про це говорити.

Oh, never mind about that. – Нічого. (Дрібниці. Не звертайте на це уваги).

Oh, don’t worry. (She has overlooked this). – О, не турбуйтеся. Вона не помітила.

It is easy to forgive where there is nothing to forgive. – Легко вибачити, коли немає чого вибачати.

That is not an excuse. – Це не виправдання.

This is inexcusable. – Цього вибачити не можна.

I can’t forgive him this. – Я не можу йому цього вибачити.

It’s a lame (thin) excuse. – Це не переконливе виправдання.