Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Форми безготівкових розрахунків.






Безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки приймають до виконання виключно в межах залишку коштів на цих рахунках або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності/ недостатності коштів на цих рахунках.Розрахунковий документ (за винятком розрахункового чека) виписується в кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків, з використанням електронно-обчислювальних і друкарських машин за один раз. Дозволяється заповнення розрахункового документа власноручно. Розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує у цей самий робочий день, або наступного операційного дня. Кожній формі безготівкового розрахунку властива своя схема документообігу, що грунтується на техніці проходження платіжного документу через банки від моменту його виписування до моменту його оплати.

Платіжне доручення – це письмовий документ з дорученням клієнта банку на перерахування вказаної суми коштів з його рахунка на рахунок одержувача. За цією формою клієнти можуть розраховуватись за товарними і нетоварними операціями.

Платіжне доручення оформляється платником за встановленою формою, а у договорі з платником - фізичною особою банк має право передбачати можливість подання платіжного доручення в довільній формі. Банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 10 календарних днів з дати його виписки. День оформлення платіжного доручення не враховується.

Платіжне доручення виписує платник і подає в банк не пізніше, ніж протягом 10 календарних днів після дати виписки доручення. Сума взятого банком доручення списується з рахунку платника (рахунок дебетується) і зараховується на рахунок одержувача (кредитується), якщо він відкритий в даному банку. Якщо рахунок одержувача відкритий в іншому банку, то кошти з рахунку платника будуть зараховані на кореспондентський рахунок банку платника і перераховані на рахунок банку одержувача.

Якщо банк одержав документи клієнта в межах операційного дня, то він зобов’язаний їх обробити і відправитив в банк одержувача в день надходження, якщо після операційного дня, то на слідуючий робочий день.

Ризики платника: нема гарантії виконання умов договору в якості продукції, строках.

Ризики покупця: можливість затримання виписки платіжного доручення, затримка в перерахуванні коштів зі сторони банків, розрахункових палат.

В окремих випадках платіжні доручення попередньо гарантуються банком для забезпечення гарантії оплати. Гарантія доручення полягає в тому, що банк указану в ньому суму коштів списує з рахунку платника і бронює її на окремому рахунку “Розрахунки гарантованими платіжними дорученнями”. На суму гарантованого доручення не може бути накладений арешт та звернено стягнення за претензіями.

Розрахунки платіжними дорученнями використовуються при постійних рівномірних поставках продукції. Така форма розрахунків є досить проста, економічна і швидка.

Платіжна вимога-доручення - розрахунковий документ, який складається з двох частин: верхньої - вимоги отримувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів;

нижньої - доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку визначеної ним суми коштів та перерахування її на рахунок отримувача

Вимогу-доручення виписує продавець і разом з комерційними документами пересилає покупцеві. Покупець перевіряє документи і дає розпорядження своему банку у вимозі- дорученні здійснити оплату. Якщо платник відмовляє в оплаті, то він повинен повідомити одержувача.

Платіжна вимога-доручення повертається без виконання, якщо сума, що зазначена платником, перевищує суму, що є на його рахунку. Банк платника приймає вимогу-доручення від платника протягом 20 календарних днів з дати оформлення її отримувачем.

Переваги розрахунків платіжними вимогами-дорученнями: досить проста схема документообороту і можливість здійснити платіж проти документів, а не проти товару.

Недоліки полягають у відсутності гарантії платежу і неможливості попередньо перевірити якість товару у разі проведення оплати проти документів.

В основу чекової форми розрахунків покладено розрахунковий чек – платіжний документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку банківській установі сплатити прад’явнику чека зазначену в чеку суму.

Розрахункові чеки використовуються в безготівкових розрахунках підприємств та фізичних осіб і не підлягають сплаті готівкою.Чеки брошуруються в розрахункові чекові книжки по 10, 20, 25 аркушів. Чеки, що використовуються фізичними особами для здійснення одноразових операцій, виготовляються як окремі бланки. Для гарантованої оплати чеків чекодавець бронює кошти на окремому аналітичному рахунку " Розрахунки чеками" у банку-емітенті. Для цього разом із заявою про видачу чекової книжки чекодавець подає до банку-емітента платіжне доручення для перерахування коштів на аналітичний рахунок " Розрахунки чеками". Строк дії чекової книжки - один рік, чека, який видається фізичній особі для одноразового розрахунку, - три місяці з дати їх видачі. День оформлення чекової книжки або чека не враховується. Чеки, виписані після зазначеного строку, уважаються недійсними і до оплати не приймаються. Строк дії невикористаної чекової книжки може продовжуватися за погодженням з банком-емітентом, про що він робить відповідну відмітку на обкладинці чекової книжки, засвідчуючи її підписом головного бухгалтера і відбитком штампа банку.Чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекодержателя протягом 10 календарних днів (день виписки чека не враховується). За бажанням фізичної особи чек може виписуватися на ім'я іншої особи, яка стає його власником. Видача чеків на пред'явника не проводиться. Підприємствам не дозволяється здійснювати обмін чека на готівку та отримувати готівкою здачу із суми чека. Фізичні особи можуть обмінювати чек на готівку або отримувати здачу із суми чека готівкою (але не більше ніж 20 відсотків від суми цього чека). У разі припинення клієнтом подальших розрахунків чеками до закінчення строку дії чекової книжки та наявності за нею невикористаного ліміту чекодавець подає чекову книжку до банку разом з платіжним дорученням для зарахування невикористаного залишку ліміту на той рахунок, з якого бронювалися кошти. Якщо після повного використання чеків із чекової книжки її ліміт буде невикористаним, то чекодавцю може надаватися нова чекова книжка на суму невикористаного ліміту.

Техніка розрахунків чеками:

1. покупець подає заяву на одержання чекової книжки і платіжне доручення про депонування коштів у розмірі ліміту;

2. банк депонує кошти на рахунку “Розрахунки чеками” і банк видає клієнту чекову книжку;

3. постачальник відвантажує товар;

4. чекодавець (покупець) виписує чек із чекової книжки на постачальника і виводить залишок ліміту чекової книжки;

5. постачальник (чекодержатель) подає розрахунковий чек до оплати в банк;

6. банк чекоутримувача первіряє чек і інкасує його до банку-емітенту;

7. банк-емітент перевіривши чек списує кошти з рахунку чекодавця;

8. банк чекодержателя зараховує кошти на рахунок чекодержателя.

Переваги чекової форми розрахунків:

- постачальник має гарантію оплати;

- покупець має право і змогу попередньо перевірити якість товару, так як чек виписують після здійснення товарної операції;

- максимально наближені в часі поставка товару і момент платежу;

- її можуть використовувати як юридичні так і фізичні особи.

Недоліки чекової форми розрахунків:

- вилучення коштів з обігу платника у зв’язку з необхідністю їх депонування;

- досить ускладнений документообіг.

Акредитив – це форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням свого клієнта зобов’язаний здійснити платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари або надати повноваження іншому банку (виконуючому, банку бенефіціара) здійснити цей платіж. Акредитивна форма розрахунків використовується переважно в міжміських і міжнародних розрахунках.

Акредитив - це окремий договір від договору купівлі-продажу або іншого контракту, навіть якщо в акредитиві є посилання на них. За операціями за акредитивами всі зацікавлені сторони мають справу лише з документами, а не з товарами, послугами або іншими видами виконання зобов'язань.
Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів: покритий - акредитив, для здійснення платежів за яким завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконуючому банку. Кошти заявника акредитива бронюються на аналітичному рахунку " Розрахунки за акредитивами"; непокритий - акредитив, оплата за яким (якщо тимчасово немає коштів на рахунку платника) гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

В залежності від характеру акредитивної операції, що покладена банком-емітентом на виконуючий банк, він може виступати авізуючим (банк, який за дорученням банку-емітента авізує (сповіщає) акредитив бенефіціару без будь-якої відповідальності за його оплату) або виконуючим - банком-платником (коли сума коштів задепонована банком-емітентом перераховується на кореспондентський рахунок виконуючого банку і виконуючий банк отримує повноваження контролю і самостійної оплати акредитива за рахунок коштів банку-емітента).

Банк-кореспондент (виконуючий) за дорученням банку-емітанта може виконувати наступні акредитиви:

- депоновані- шляхом списання коштів з рахунку “Розрахунки акредитивами”, відкритого у виконуючому банку;

- гарантовані – виконуючому банку надається право списувати кошти з кореспондентського рахунку банку-емітента, відкритого при встановленні кореспондентських відносин між банками.

Акредитив може бути відкличним або безвідкличним. Це зазначається на кожному акредитиві. Якщо немає такої позначки, то акредитив є безвідкличним. Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара (наприклад, у разі недотримання умов договору, дострокової відмови банком-емітентом від гарантування платежів за акредитивом). Безвідкличний акредитив - це акредитив, який може бути анульований або умови якого можуть бути змінені лише за згодою на це бенефіціара.

Приклад документообороту при відкритті документарного акредитиву:

1. укладання угоди про купівлю-продаж з акредитивною формою розрахунків між клієнтами, визначення умов акредитиву;

2. покупець направляє своєму банку заяву на відкриття акредитиву із зазначенням умов;

3. банк-емітент відкриває акредитив і просить банк продавця авізувати або підтвердити акредитив;

4. отримавши акредитив від банку-емітенту, виконуючий банк сповіщає продавця про відкриття акредитиву;

5. отримавши акредитив від виконуючого банку і переконавшись, що всі умови виконані, продавець відвантажує товар на адресу покупця;

6. після відвантаження товару продавець отримує від перевізника транспортні документи і передає до виконавчого банку;

7. виконавчий банк перевіряє документи і відсилає банку-емітенту для оплати;

8. банк-емітент перевіряє документи і переводить суму платежу до виконавчого банку – дебетує рахунок покупця проти передачі відповідних документів;

9. банк бенефіціара зараховує виручку бенефіціару (продавцю);

10. покупець отримує товар.

Переваги акредитивної форми розрахунків:

- постачальник має гарантію оплати;

- можна проконтролювати товарну операцію (при відкритті акредитива з акцептом оплати уповноваженою особою);

Недоліки акредитивної форми оплати:

- відвернення коштів у разі відкриття всіх видів акредитивів з господарського обороту покупця;

- ускладнена схема документообороту;

Розрахунки по сальдо взаємної заборгованості використовуються підприємствами, які мають постійні господарські зв’язки з зустрічними поставками товарів і можуть розраховуватися між собою періодично за сальдо внутрішніх вимог. До розрахунків, що здійснюються як залік взаємної заборгованості платників, належать розрахунки, за якими взаємні зобов'язання боржників і кредиторів погашаються в рівнозначних сумах, і лише за їх різницею здійснюється платіж на загальних підставах. Ці розрахунки можуть дійснюватися шляхом зарахування зобов'язань між двома платниками або групою платників.

Такий порядок розрахунків передбачається в їхньому договорі, в якому визначається періодичність розрахунків, день звіряння взаємної заборгованості, порядок оплати сальдо, сторона, що здійснює розрахунки. Після закінчення розрахункового періоду сторони звіряють взаємну заборгованість, визначають її сальдо та його спрямування. Сторона, що здійснює розрахунки, виписує і подає своєму банку платіжне доручення, якщо їй слід сплатити сальдо, або платіжну вимогу-доручення, якщо кошти в розмірі сальдо належить їй одержати.

Примусове списання коштів на підставі виконавчих документів, що видані судами

Платіжна вимога - розрахунковий документ, що містить вимогу
стягувача або в разі договірного списання отримувача до банку, що
обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ
визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача. Такі випадки можуть передбачатися Законами України (за визначенням рішення суду, арбітражного суду, виконавчими написами нотаріусів). Суми недоїмки за податками, штрафами стягуються у беззаперечному порядку за допомогою інкасових доручень. За формою, призначенням та порядком використання вони схожі з платіжними вимогами.

Примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі на підставі виконавчих документів, виданих судами. Банк, що обслуговує стягувача, приймає платіжні вимоги протягом 10 календарних днів з дати їх складання, а банк платника - протягом 30 календарних днів з дати їх складання. Банк платника приймає до виконання платіжну вимогу стягувача незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника і не має права повертати її в разі неподання стягувачем реєстру платіжних вимог. Часткову оплату платіжної вимоги банк оформляє меморіальним ордером. Банк не пізніше ніж наступного робочого дня повідомляє платника про надходження платіжної вимоги на примусове списання коштів з його рахунку, якщо така умова передбачена договором банківського рахунку цього платника.

Також кошти з рахунку клієнта можуть списуватись не за його розпорядженням за платіжною вимогою у випадку договірного списання коштів. Договірне писання - це списання банком з рахунку клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком згідно договору, укладеного між ним і клієнтом.

Отримувач для здійснення договірного списання оформляє платіжну вимогу і подає до банку платника.

Платник у договорах банківського рахунку або інших договорах про надання банківських послуг може передбачати доручення банку на договірне списання коштів з його рахунків на користь третіх осіб або на свої рахунки, які відкриті в цьому чи іншому банку.

Розрахунки за допомогою систем дистанційного обслуговування Оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування. Дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем " клієнт - банк", " клієнт - Інтернет - банк", " телефонний банкінг" тощо. Під час здійснення розрахунків за допомогою систем " клієнт - банк", " клієнт - Інтернет - банк" тощо застосовуються електронні розрахункові документи. Якщо це передбачено договором, то використання клієнтом системи не виключає оброблення банком документів на паперових носіях. Відповідальні особи платника, які вповноважені розпоряджатися рахунком і володіють особистим ключем, накладають підписи під час створення електронного розрахункового документа. Під час використання систем " клієнт - банк", " клієнт - Інтернет - банк" клієнт має дотримуватися всіх вимог безпеки оброблення електронних розрахункових документів.





© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.