Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Програми для створення HTML-файлів.






Отже, документ, складений за допомогою мови розмітки HTML, являє собою текстовий файл. Такий файл можна набрати і відредагувати в звичайному текстовому редакторі, наприклад, у додатках Блокнот чи WordPad, що входять до складу ОС Windows. Однак нині існують більш зручні та розвинуті програми підготовки HTML-документів, їх умовно можна розділити на візуальні редактори HTML і редактори HTML-текстів.

 


Працюючи у візуальному HTML-редакторі, користувач має справу з графічними образами елементів HTML, а не з кодом документа. Він може шляхом перетягування мишею і простими операціями в інтерфейсі розміщати на сторінці необхідні елементи. Завдяки цьому навіть користувачеві, що не знає мови HTML, під силу створювати прості Web-сторінки. До візуальних редакторів HTML належать програма FrontPage фірми Microsoft, Macromedia Dreamveawer, Netscape Navigator Gold та ін.

 

Редактори власне HTML-текстів, серед яких найбільш відомі HomeSite і HotDog, мають основні можливості текстових редакторів (використання буфера обміну, засобів пошуку слів тощо). Але, на відміну від звичайних редакторів тексту, ці додатки надають у розпорядження розроблювача візуальне середовище програмування (типу Visual Basic або Delphi) і дозволяють автоматизувати створення HTML-коду. Редактори HTML-текстів дають можливість користувачеві швидко і легко вставляти в документ елементи HTML, перевіряти синтаксис команд, виконувати запуск і налагодження сторінки, не залишаючи вікна редактора.


При створенні сайта користувач звичайно сам визначає, працювати йому в візуальному чи в HTML-редакторі, вручну складаючи HTML-код. Але при цьому потрібно врахувати, що ефективно керувати HTML-документами і вирішувати питання Web-дизайну можна тільки використовуючи мову розмітки. Основи HTML-кодування ми і будемо вивчати в цій главі. Усі приклади, що наводяться, ви зможете дуже просто повторювати на своєму комп'ютері, набираючи код у редакторі Блокнот і переглядаючи створені документи за допомогою програми броузера.


4. Теги і структура HTML-документа.

Як виконується розмітка документа за допомогою HTML? Документ розбивається на елементи: заголовки, абзаци, малюнки, таблиці та інше. Для кожного елементу задається команда мови HTML, названа тегом (або дескриптором). Ця команда містить відомості про те, який вигляд повинен мати даний елемент на веб-сторінці, які зв'язки він має з іншими елементами або документами тощо.


У мові HTML є багато тегів, серед яких - теги створення заголовка документа, задання параметрів шрифту, креслення ліній, вставки гіперпосилань, вставки графічних елементів тощо. Тож веб-сторінка, окрім тексту і посилань, може вміщувати графіку, звуки, відео, тобто мати такий вигляд, який ви бачите на екрані комп'ютера.


Тег (у перекладі tag - покажчик, мітка) - це фрагмент коду, що описує певні елементи документа HTML і вміщений у кутові дужки < >.


Найпростішим тегом є, наприклад, тег з ім'ям HTML. Тег визначає початок HTML-документа. Початковому тегу відповідає кінцевий тег із тим самим ім'ям, але з косою рискою «/». Отже, початок і кінець HTML-документа позначаються парою тегів:

< html>... < /html>


Тут крапка означає, що між початковим і кінцевим тегами може розташовуватися текст і (або) інші теги. У даному разі крапкою позначений код усього документа.


HTML-документ умовно можна розбити на дві частини:

 

- головна частина документа, до якої вміщена назва документа, а також службові повідомлення для серверів, описи невеликих програм-сценаріїв. Ця частина документа міститься між тегами < head>...< /head>.


- тіло документа, що обмежене тегами < body>...< /body> (іноді замість тегів можуть використовуватися теги фреймової структури, які тут не розглядаються).


4.1. Елементи HTML.

 

Елементи HTML - це пари тегів і символьні дані (текст або код), вміщені між ними.


Елемент називається звичайно за іменем тегу (без кутових дужок).


Усі елементи, передбачені в HTML, можна умовно поділити на кілька категорій:


- структурні - елементи, обов'язкові для документа, що відповідає стандарту HTML (наприклад, HTML, HEAD, BODY і TITLE);


- блокові - елементи, призначені для форматування цілих текстових блоків (наприклад, DIV, Н1, Н2, Н3, Н4, Н5, Н6, Р, PRE); часто блокові елементи відокремлюються переведенням рядка від іншої частини документа.


4.2. Атрибути тегів.

Часто теги, окрім імені, містять додаткові елементи, які називаються атрибутами. Наприклад, якщо в тег тіла документа ввести додатковий елемент:


< body bgcolor=" yellow" >...< /body>

 

то це означатиме, що документ має відображатися на жовтому тлі. Слово bgcolor є атрибутом, a yellow - значенням атрибута.

Атрибути - це компоненти тегу, що містять вказівки про те, як броузер має сприйняти й обробити тег. Атрибут записується після імені тегу перед дужкою > і складається, як правило, із пари «ім'я атрибута - значення».

Значення атрибута записується після імені атрибута через знак рівності =. Всі значення атрибутів за умовчанням мають братися в подвійні (") або одинарні (') лапки. Імена атрибутів можуть набиратися як малими, так і великими літерами, - броузер інтерпретуватиме їх однаково. У тега може бути кілька атрибутів, тоді вони відокремлюються один від одного пробілами.


4.3. Коментар.

Часто при створенні веб-сторінок виникає необхідність пояснити ту або іншу особливість HTML-коду або наміри розробника, але так, щоб ці пояснення не відображалися у вікні броузера. У таких випадках незамінним є коментар.

 

<! --Тут знаходиться коментар-->






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.