Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Інформаційний бізнес: суть, структура, основні тенденції розвитку






Сфера інформаційного бізнесу надто велика і включає різні види діяльнос- ті, які прямо або побічно пов'язані з інформацією.

Інформація (від лат. informatio – роз'яснення, виклад) характеризується взагалі як деякі відомості, сукупність будь-яких даних, інформування про що- небудь. Інформація повинна бути корисною, зрозумілою, актуальною, повною, достовірною.

Інформація та її властивості є об'єктом дослідження цілої низки наукових дисциплін, таких як теорія інформації (математична теорія систем передачі ін- формації); кібернетика (наука про зв'язок і управління в машинах і тваринах, а також у суспільстві і людських істотах); семіотика (наука про знаки і знакові системи); теорія масової комунікації (дослідження засобів масової інформації та їх впливу на суспільство); інформатика (вивчення процесів збирання, пере- творення, зберігання, захисту, пошуку і передачі всіх видів інформації і засобів їх автоматизованої обробки) та ін. Кожна з теорій інформації розглядає дане поняття з різних аспектів, що затрудняє вироблення загальноприйнятого визна- чення.


Словник іноземних слів дає наступне визначення інформації: „відомості про навколишній світ, процеси, що в ньому відбуваються, і т.д., які сприймають живі організми, управляючі машини та інші інформаційні системи в процесі життєдіяльності і роботи”.

Найбільш поширену інтерпретацію різних поглядів на пояснення поняття інформації відбиває наступне визначення: «Під інформацією розуміються відо- мості про навколишній світ, які зменшують наявний ступінь невизначеності, неповноту знань, що відчужена від їх творця, і стали повідомленнями (вираже- ними певною мовою у вигляді знаків, у тому числі і записаними на матеріаль- ному носії), які можна відтворювати шляхом передачі людьми усним, письмо- вим або іншим способом (за допомогою умовних сигналів, технічних засобів, обчислювальних засобів і т.д.)».

Сьогодні «інформацію» розглядають також як економічну категорію разом з такими складовими виробництва, як природні ресурси, праця і капітал. У ви- робничому процесі інформація стає найважливішою складовою, що витісняє традиційні фактори. Наприклад, на заводах вже не потрібно зберігати і розмно- жувати конструкторсько-технологічну документацію, скорочуючи площі і чи- сельність працівників. Як один зі способів зменшення оборотного капіталу за рахунок інформаційних технологій можна використовувати системи оператив- ного управління виробництвом і доставки комплектуючих, при яких не тільки вивільняються складські приміщення, але й відпадає потреба у складуванні вза- галі [13, с. 87; додат.]. Виникла нова сфера підприємництва – інформаційний бізнес, існування якого засноване на комп'ютерному обробленні інформації, зберіганні та передачі її на будь-які відстані. Даний вид людської діяльності в літературі називають по-різному: інформаційний сектор економіки, інформа- ційне виробництво, інформаційна галузь, індустрія переробки інформації і т.п.

Розвиток інформаційного бізнесу сьогодні визначає якісні і кількісні зміни в структурі виробничих відносин, формуючи матеріальну базу становлення ін- формаційного суспільства.

Узагальнену характеристику інформаційної діяльності дав англійський вчений Л. Дей. Він виділив 8 сегментів інформаційної інфраструктури, серед яких не всі прямо і виключно пов'язані з інформацією, але, так або інакше, важ- ливі для інформаційного бізнесу. До них відноситься:

1. Змістовна інформація (кінофільми; газети, журнали; інформаційні бюле- тені, окремі релізи, довідкові покажчики; книги, доповіді, публікації, записки; відеодиски, плівки, лазерні диски).

2. Допоміжні послуги (ризиковий капітал, банки; системи штучного інте- лекту, проектування систем; поділ часу роботи систем; програмування; елект- ронна передача документів, уведення даних; дослідники ринку і умов бізнесу, рекламні агентства; біржові маклери, бюро послуг).

3. Інформаційна технологія (комп'ютери, термінали; конторське устатку- вання; оптична апаратура; мікрофільми, лазерні диски; друкарське устаткуван- ня, бланки обліку; множення документації).

4. Інтегруюча технологія (термінали; персональні комутатори; мовні сис- теми, факсиміле; цифрові дані).


5. Засоби зв'язку (радіо, телебачення, телефон; системи передач; відеодис- ки, волоконна оптика; засоби поштового зв'язку, комутатори).

6. Канали зв'язку (пошта; телеграф, телефон; міжнародні засоби зв'язку, супутниковий зв'язок, комерційні засоби зв'язку; кабельне телебачення; пересу- вна і блокова апаратура.

7. Канали теле- і радіомовлення (радіомережа, регіональні мережі; телеме- режа, телефакс; короткохвильовий зв'язок).

8. Смислові послуги (служба новин; початкова інформація для електро- нних і неелектронних банків даних; інформація про фондову біржу, інформа- ційні маклери; бібліотеки, відеотеки; статистичні індекси; власники банків да- них; мовні системи).

У структурі інформаційного бізнесу найбільш динамічний розвиток одер- жали інформаційні і комунікаційні технології (ІКТ). Їх розповсюдження набуло всебічного характеру, що привело до розвитку інформаційного бізнесу не тіль- ки як самостійної сфери підприємницької діяльності, але й до розділення сере- довища бізнесу в різних галузях економіки на ту, яка функціонує на основі ІКТ, і ту, яка використовує тільки деякі її елементи.

Проведене в США дослідження показало, що в галузях, які більш активно використовують ІКТ, середнє зростання продуктивності праці за період з 1995 по 1999 рр. склав понад 4%, тоді як для галузей, що відстають в запровадженні ІКТ, показник склав лише близько 1% (див. табл. 7.1).

Таблиця 7.1 – ІКТ і зростання продуктивності праці [14, додат.].

Роки
1990-1995 1996-2002
  Країни Зростання продуктивності праці Внесок ІКТ   Країни Зростання продуктивності праці Внесок ІКТ
Норвегія 3, 11 0, 85 Ірландія 3, 76 1, 90
Швеція 2, 95 0, 96 Швеція 2, 67 1, 33
Італія 2, 83 1, 09 Фінляндія 2, 02 1, 40
Фінляндія 2, 65 0, 43 США 1, 74 1, 90
Ірландія 2, 39 0, 68 Австрія 1, 73 0, 75
Австрія 2, 32 0, 76 Норвегія 1, 71 0, 68
Великобританія 2, 20 0, 74 Данія 1, 45 0, 59
Германія 2, 11 0, 52 Германія 1, 38 0, 67
Данія 1, 99 0, 72 Швейцарія 1, 10 0, 43
Бельгія 1, 90 0, 92 Великобританія 1, 08 1, 21
Іспанія 1, 22 0, 06 Франція 1, 00 0, 18
Франція 1, 13 0, 23 Бельгія 0, 78 0, 35
США 1, 12 0, 71 Нідерланди 0, 77 0, 48
Нідерланди 0, 63 0, 29 Італія 0, 56 0, 36
Швейцарія –0, 03 –0, 42 Іспанія 0, 28 0, 14

 

Таким чином, можна виділити два роди інформаційного бізнесу. Під інфо- рмаційним бізнесом I-го роду розуміється здійснення ділових відносин на ос- нові ІКТ, а під інформаційним бізнесом II-го роду – ведення бізнесу в інформа- ційному секторі економіки.


Взаємовплив, взаємопроникнення бізнесу та інформаційних технологій почало формуватися практично з самого початку появи основи ІТ-індустрії – комп'ютерів і програмного забезпечення, починаючи з 60-х рр. XX століття. Конвергенція бізнесу з комунікаційними технологіями почала відбуватися на 100 років раніше, в епоху появи електричного телеграфу, телефону і радіо. Представляється доцільним прослідкувати еволюцію інформаційного бізнесу, що відбиває вплив результатів науково-технічної революції в сфері інформати- ки і зв'язку на формування ділового середовища в даній сфері. Це, загалом і в цілому відбивається на розвитку ІКТ-інфраструктури – інтелектуально- технологічній базі розвитку бізнесу практично в усіх галузях економіки. Ево- люція інформаційного бізнесу надана в табл. 7.2.

На перший погляд здається, що в табл. 7.2 виклад результатів НТР у сфері інформатики і зв'язку дещо позбавлений монізму (єдності), в тому сенсі, що по- ява, наприклад, телефону відноситься до розвитку комунікаційних технологій, а поява персональних комп'ютерів – відбиває розвиток інформаційних техноло- гій. Проте сучасні тенденції розвитку високих технологій приводять до інтегра- ції і нерозривного зв'язку інформаційних і комунікаційних технологій, що роз- виваються в процесі конвергенції (взаємного проникнення). Так, з'являється но- вий термін – інфокомунікації. Інфокомунікаційні мережі виникли, з одного бо- ку, як логічний розвиток мереж електрозв'язку, а, з іншого, – як подальший роз- виток обчислювальних (комп'ютерних) мереж або розподілених систем оброб- ки даних.

Розповсюдження ІКТ відбувається у глобальному масштабі так, що торгів- ля в останній час проходить не тільки між продавцями однієї країни та покуп- цями іншої, а між суб’єктами, що об’єднані єдиною інтегрованою структурою, яка здійснює трансграничні торгові операції, має доступ до світових фінансо- вих центрів.

В умовах розвитку таких тенденцій ІКТ як глобалізація, конвергенція, зда- тність до взаємодії та інше зростає роль інформаційного продукту.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.