Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Інноваційна стратегія фірми в умовах конкуренції






Цілеспрямована інноваційна діяльність підприємця, яка сьогодні перетво- рилася на головний фактор підвищення економічної ефективності, визначає ін- новаційну стратегію фірми. Інноваційна стратегія – це концепція головної ме- ти фірми і підлеглого їй набору методів і дій, спрямованих на прискорення тем- пів впровадження в практику виробництва, новітніх досягнень науки і техніки. Вона включає розроблений менеджмент з довготривалої стратегічної установки на оновлення виробництв відповідний розподіл ресурсів і зосередження їх на розв’язання головних задач, пов'язаних з даною установкою, а також визначен- ня положення і функцій своєї фірми в конкурентному середовищі. За станом такої діяльності і за досягнутим інноваційним рівнем виробництва можна суди- ти про конкурентоспроможність тих або інших суб'єктів економіки.

Виділяють шість основних типів інноваційних стратегій фірми:

Традиційна. Поведінка фірм заснована на прагненні до збереження і ста- білізації позиції на даному ринку. Вони володіють слабким інноваційним поте- нціалом і зберігають свій об'єм ринку за рахунок підвищення якості продукції,


надання додаткових послуг, пов'язаних з гарантією збереження споживчих вла- стивостей своєї продукції. Такого роду фірми звичайно задовольняють тради- ційні потреби населення, що вже склалися. Наприклад, невеликий ресторан не обов'язково гірше за крупний подібного виду виробництва, особливо, якщо він необхідний місцевому населенню.

Опортуністська. Заснована на виготовленні особливо високоякісної про- дукції, призначеної для вузького кола споживачів, що дозволяє фірмі контро- лювати невелику кількість ринкового сегмента (ринкову нішу). Пошук і моно- польне використання таких ринкових ніш потребує значних адаптаційних влас- тивостей – глибокого вивчення структури і динаміки потреб ринку, наявності висококваліфікованої робочої сили, сучасного обладнання та ін.

Імітаційна. Орієнтована на придбання нововведень на ринку „ноу-хау”. Дуже часто вкладення капіталу у виробництво, заснованого на ліцензіях, знач- но вигідніше, ніж на власних розробках. Більше того, проглядається парадокса- льна тенденція, яка полягає в тому, що створюють нововведення одні фірми, а основний економічний ефект одержують інші. Це часто стосується абсолютно нових, проривних товарів або технологій. Відомо, наприклад, що найвдаліші моделі ЕОМ вперше були створені в Україні (у науково-дослідному інституті інформатики). Ці ідеї і дослідження були продовжені в США у відомій компанії

«IBM», яка займає нині по виробництву комп'ютерів перше місце в світі. Укра- їна ж є крупним покупцем цього товару.

До імітаційної стратегії відноситься також і пряме запозичення ідей і но- вих моделей без придбання будь-яких ліцензій. Ця практика вельми поширена в міжнародній торгівлі, коли країна набуває нової моделі будь-якого устаткуван- ня, а потім організовує його виробництво в своїй країні.

Оборонна. Не претендуючи на провідні позиції у галузі, фірма на основі нарощування технічного рівня виробництва переслідує мету йти за іншими у техніко-технологічному розвитку; це варіант традиційної поведінки, коли роз- робки нововведень обмежені і ведуться в уже відомих напрямах. Мета цих до- сліджень також обмежена тим, щоб не відстати від лідерів.

Залежна. Має місце у фірмах, які працюють під патронатом великих фірм. Звичайно це малі фірми. Вони мають відносну самостійність в управлінні і ор- ганізації, але виконують науково-дослідні теми за узгодженням із великою фір- мою. Остання забезпечує дану фірму технологіями і кредитами. Така система організації науково-дослідної роботи характерна для великих японських компа- ній, навколо яких діє ціла система таких малих фірм.

Наступальна. Полягає в тому, що фірма ставить собі мету бути першою на ринку зі своїм кінцевим товаром або технологією. Тут вся організаційна структура спрямована на активний пошук і розробку нововведень; нові ідеї пе- ретворюються на частину щоденної роботи колективу.

Наступальна інноваційна стратегія ґрунтується не на окремій разовій інно- вації, а на цілій серії інновацій. Вона орієнтується на досягненні довготерміно- вих цілей і програм. Її діяльність пов'язана з підвищеним ризиком, але у разі успішної реалізації приводить до значних результатів. Ця стратегія вимагає ви-


сокої кваліфікації, матеріальних ресурсів, використовуваних для дослідницької і конструкторської роботи. Для цього необхідні:

– добре організований ефективний інноваційний процес;

– наявність новаторів-творців; значний науковий потенціал;

– схильне до нових ідей, нетрадиційно мисляче керівництво;

– хороше знання ринку (наявність маркетингової організації).

Такі фірми понад усе відповідають сучасним умовам динамічного техніч- ного прогресу, вони випереджають час, здійснюють прорив у науці і техніці, в своїй діяльності вони спираються на закономірності технічного прогресу, який характеризується великими і малими циклами як в області технології, техніки, так і в області кінцевого продукту, що йде в особисте споживання.

Наведена у табл. 4.2 порівняльна характеристика інноваційних стратегій свідчить про диференціацію інноваційного ефекту – його максимальне значен- ня при наступальній інноваційній стратегії і мінімальне – при традиційній стра- тегії [7, додат.].

Таблиця 4.2 – Порівняльна характеристика інноваційних стратегій фірми

  №   Тип стратегії Фактори конкурент- ної переваги Основний метод (джерело) фор- мування перева- ги   Час утримання переваги Вид ефекту, що отримується від інновацій
  Традиційна Якість Удосконалена технологія Оперативний (дискретний) Економічний (комерційний)
  Опортуністська Якість Висока техноло- гія Тактичний Технологічний
    Імітаційна Якість Витрати Висока техноло- гія Оперативний (дискретний) Технологічний Економічний (комерційний)
  Оборонна Якість Витрати Удосконалена технологія Оперативний (дискретний) Економічний (комерційний)
  Залежна Якість Швидкість Удосконалена технологія Оперативний (дискретний) Економічний (комерційний)
    Наступальна Якість Швидкість Витрати НДДКР Унікальна тех- нологія Стратегічний (довготривалий) Інтегральний (синергетичний)

 

Останні десятиліття дають багато прикладів, коли зміна технологій означає зникнення не тільки окремих видів продукції, але й цілих галузей, що супрово- джується банкрутством одних корпорацій і зльотом інших. Така ситуація ши- роко відома в електронній промисловості західних країн. Так, у середині 50-х років ХХ століття, на початку сучасної електроніки, об'єм продаж електронних ламп складав приблизно 700 млн. дол.; продаж транзисторів був у 100 разів менший. Але за чверть століття відбувся перехід до транзисторів та інтеграль- них схем. У галузі відбулася повна зміна лідерів [9, с. 116].

Значна частина інновацій проривного характеру здійснюється великими фірмами, що мають великий науково-конструкторський потенціал. Разом з цим в зарубіжних країнах одержали розвиток спеціальні інноваційні компанії сере- днього і навіть малого бізнесу. Вони звичайно організовані в товариства з об-


меженою відповідальністю. Капітал цих компаній носить ризиковий характер, оскільки багато хто з них часто розоряється. Але ці компанії не є центрами ін- новацій. Будь-яка людина або група людей може до них звертатися з будь-якою науково-технічною ідеєю. Інноваційна фірма оцінює цю ідею з багатьох сторін

– економічної ефективності, можливостей ринку та ін. і вирішує питання про виділення засобів для її реалізації. Фірма може продати остаточний варіант но- винки або сама організувати виробництво.

Зарубіжний досвід підказує необхідність забезпечення підвищених вимог до кадрів таких інноваційних фірм. Як правило, тут збираються висококваліфі- ковані фахівці. Керівником є ініціатор нововведень, виключно цілеспрямована, працездатна і комунікабельна людина, що уміє працювати з людьми, особисто брати участь у діяльності всіх ланок фірми. Тут характерне спрощене управлін- ня, створюється згуртована команда однодумців, яка здатна не зважати на ви- трати робочого часу заради досягнення загальної мети. Успіх багато в чому ви- значає постановка конструкторської роботи. Всі учасники повинні бути особис- то зацікавлені у кінцевому результаті і звичайно мають в капіталі фірми свою частку.

Основна риса невеликих інноваційних фірм полягає в їх вузькій спеціалі- зації. Вони працюють над створенням одного-двох продуктів, а час їх розробки суттєво скорочується порівняно з великими фірмами. Великі фірми звичайно проводять масову продукцію і в різноманітному асортименті. Дрібні фірми – новатори їх обходять у конкуренції за рахунок створення абсолютно нових ви- робів.

Частка інноваційних дрібних фірм непередбачувана. Вони не завжди мо- жуть одержати прибуток, частка з них стають банкротами або поглинаються могутнішими конкурентами, але, проте ці фірми є підбурниками спокою, дже- релами структурних перебудов. На перших порах їм часто доводиться долати традиційні потреби, що склалися, розширюючи їх або якісно змінюючи. Тому в програму створення нового продукту часто входить не тільки всі етапи ство- рення нового продукту, але і доведення готового продукту до реального спожи- вача. Так, фірма «Інтел» в Німеччині випустила перший в світі мікропроцесор. Але ним ніхто не зацікавився. Але фірма організувала для сотень компаній спе- ціальні курси, на яких навчала застосуванню нових приладів. В результаті по- пит зріс.

Глибока спеціалізація в поєднанні з інноваціями дає можливість виграти і відстояти ринок відносно невеликим фірмам в їх конкуренції з великими. Так, датська фірма «Бюль енд Кір» контролює 85% європейського ринку апаратів для вимірювання тиску очей. Її позиції на цьому сегменті багато разів перевер- шують присутність на цьому ринку найближчого конкурента – японського еле- ктронного гіганта «Тошиба». Останній не може витіснити з ринку дрібну фір- му, хоча володіє могутніми дослідницькими лабораторіями і сучасними техно- логіями. Основна причина полягає у вузькій спеціалізації невеликої інновацій- ної фірми.







© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.