Проект державних перетворень Росії М.М.Сперанського.

М.Сперанський народився в 1772 р. в родині небагатого священика. Зробив кар’єру завдяки працелюбності. 1802-1803 – знайомства Сперанського з Олександром І. Розробив план державних перетворень Росії.

Сперанского идею замены самодержавной монархии на конституционную (по западноевропейскому образцу— дворянство, средний класс (купечество, мещане, государственные крестьяне) и «рабочий народ» (крепостные, прислуга и т.д.). При этом дворянство и средний класс получают политические и гражданские права, а «рабочий народ» — только гражданские. Однако приобретение недвижимости открывало путь к переходу из низшего состояния в среднее

Державна машина мала модернізуватися та європеїзуватися. Державна Дума за своїм впливом дорівнювалася Сенату. Голову Державної Думи Канцлера обирав особисто імператор. Імператор вносив законопроекти до Державної Думи. Державна дума обиралася імператором.

Виконавча влада – волосні, окружні, губернські правління.

Судова влада - волосні, окружні, губернські суди. Засновано інститут присяжних засідателів.

Сенат – вища контролююча, касаційна та апеляційна інстанція.

Права людей за проектом М.Сперанського: права громадян – свобода слова, право на навчання, на власну думку; права політичні – право брати участь у політичному житті країни.

Сперанський висловлювався за скасування кріпацтва в 3 етапи: 1 етап – фіксація розміру повинності, 2 – надання права переходу від поміщика до поміщика, 3 етап – скасування кріпацтва.

36. Державна статутна грамота Російської імперії. Ворой период царствования Александра I ознаменовался неуклонным ростом консервативных тенденций в социально-политическом развитии страны. Это особенно заметно, если учесть, что общество ожидало от государя углубления и расширения реформ, призванных решить важнейшие вопросы и облегчить участь героического русского народа. Однако, вероятно, император по-своему расценил причину и значение победы в Отечественной войне 1812 г. В продолжении реформ нет никакой необходимости, если Россия уже является сильнейшей европейской державой. в состав Российской империи вошло герцогство Варшавское. В том же году даровал Польше конституцию и автономию. Россия конституцию не получила, хотя в 1818 г. император поручил Н.Н. Новосильцеву разработать соответствующий проект.Документ под названием «Государственная уставная грамота Российской империи» был составлен в 1819 — 1820 гг. Александр I одобрил Устав грамоту, наградил ее автора, но реализовывать проект не стал и вообще отказ от идеи рефор госуд с-мы, так как Рос, была еще не готова к Конституции.

Підготовку проекту під назвою «Державна статутна грамота Російської імперії» було доручено Новосільцеву. Грамота мала бути написана в дусі Конституції Польщі.

Законодавча влада була поділена між імператором та Державним Сеймом (2 палати – верхня - Сенат, нижня - Посольська). Жоден закон не може бути прийнятий без прийняття Сеймом.

Виконавчі органи – імператор, Державна Дума, міністерства.

Росія поділялася на 10-12 намісництв (на принципах федералізму). Намісником мав виступати генерал-губернатор, який мав виконувати виконавчу владу.

Проголошувалася свобода віросповідання, свобода пересування, приватної власності тощо.

37. Проекти вирішення селянського питання 1-й чв. XIX ст.

1812 р. – дійсний перехід до реакції. Відмова Олександра від багатьох конституційних свобод.

1816 р. – завершення селянської реформи. Селяни могли користуватися землею на правах оренди. Визначався 14-річний період за яким поміщик зберігає права щодо селян.

1818 р. – Олександр І доручає сановникам розробити проект скасування кріпосного права.

Проект поетапний. Викуп поміщицьких селян за державні кошти. Селяни мали звільнятися з 2 десятинами землі на душу населення – проект розроблявся Аракчеевим. Але земля видавалася на правах оренди.

1822 р. – указ, що ліквідував акти, які стримували поміщицьке свавілля.