Підстави та умови цивільно-правової відповідальності. Проблема вини в доктрині цивільного права.

Цивільно-правова відповідальність є негативним для порушника наслідком вчиненого ним правопорушення.

Юридичною підставою такої відповідальності є закон, а фактичною — склад цивільного правопорушення. Вона настає за наявності таких умов:

— протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи;

— шкідливого результату такої поведінки (шкоди);

— причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою;

— вини особи, яка заподіяла шкоду.

Перші три умови — протиправність, шкода та причинний зв'язок — є об'єктивними, а четверта — вина — є суб'єктивною підставою цивільно-правової відповідальності.

Загальні умови цивільно — правової відповідальності поділяють на позитивні та негативні. Цей поділ носить умовний характер, а його критерієм є значення окремих умов для настання цивільно — правової відповідальності. Позитивними умовами є ті, наявність яких доводиться заінтересованою особою (потерпілим — позивачем). До них відносяться шкода та причинний зв’язок між поведінкою правопорушника та шкодою. Негативними вважаються умови, відсутність яких доводиться заінтересованою особою (правопорушником — відповідачем) для запобігання настанню цивільно — правової» відповідальності. Такими умовами є протиправність діяння та вина.

Протиправною вважається така поведінка особи, яка порушує приписи закону чи іншого нормативного акта, або виявилася у невиконанні чи неналежному виконанні договірного зобов'язання. Таким чином, протиправний характер діяння є універсальною типовою умовою цивільно — правової відповідальності. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених ЦК та іншими законами (ч. 4 ст. 1166 ЦК), зокрема, підлягає відшкодуванню шкода, завдана у стані крайньої необхідності (ст. 1171 ЦК).

Принцип саморегуляції учасниками цивільних відносин в умовах конкретного договору своїх прав і обов’язків, обумовлює можливість відступати від положень актів цивільного законодавства, за окремими винятками (ч. 3 ст. 6 ЦК). Таким чином, у разі порушення договірних зобов’язань (відповідно при договірній відповідальності) протиправним визнається діяння, яке порушує умови договору або відповідні норми, вказані у ч. 3 ст. 6 ЦК.

Шкода. В аспекті цивільно — правової відповідальності шкодою вважають різноманітні негативні наслідки правопорушення. Оскільки це поняття насамперед є категорією соціальною, негативний результат цивільного правопорушення з точки зору наукового пізнання розглядається в трьох взаємопов’язаних аспектах — як соціальна, юридична та фактична шкода, що залежить від конкретно порушеного об’єкта.

Прояви фактичної шкоди є нетотожними за своїм змістом, навряд чи їх можна перелічити вичерпно, але всі вони охоплюються її розумінням як несприятливих, негативних наслідків, спричинених порушенням, ущемленням майнових та немайнових благ потерпілої особи. Тобто фактична шкода — це будь — який негативний наслідок посягання на майнові чи немайнові блага потерпілого, які охороняються цивільно — правовим законом.